Ухвала КАС ВС № 380/10370/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 29 жовтня 2025 року м. Київ справа №380/10370/24 адміністративне провадження № К/990/43450/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 380/10370/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просила: визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо обчислення позивачу пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, що складає 13559,41 грн та неврахуванні до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за період з липня 1993 року по червень 1998 року; зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з моменту її призначення з 20.02.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, що складає 13559,41 грн та з врахуванням довідки від 09.02.202 №11-185 і довідка від 09.02.2024 №11-186 про заробітну плату для обчислення пенсії за період з липня 1993 року по червень 1998 року включно. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 22.01.2025 у задоволенні позову відмовив. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.09.2025 апеляційну скаргу задовольнив частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 в адміністративній справі №380/10370/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасував та ухвалив нову постанову. Позовні вимоги позивачки задоволив частково. Визнав протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо обчислення позивачці пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. Зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області провести позивачці перерахунок та виплату пенсії за віком з 20.02.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. У частині шостій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у призначенні пенсії за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями у цій справі. Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховано висновки Верховного Суду, сформульовані, у постановах від 04.02.2021 у справі №509/3080/16-а, від 17.04.2018 №348/2271/16-а, від 23.10.2018 №334/2653/17 (2-а/334/361/17), від 03.10.2018 №428/450/17, де суд зазначив, що після досягнення встановленого статтею 26 Закону №1058-IV пенсійного віку позивачка набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення пенсії за віком на загальних підставах, з її обчисленням відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, позаяк за таким призначенням вона звернулася вперше. Та висновки Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 за результатами аналізу обґрунтованості підстав для відступлення від висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права (призначення пенсії за віком замість переведення в порядку частини третьої статті 45 №1058-IV) у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV. У підсумку, Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а. Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 18.08.2020 у справі № 263/6611/17, від 24.06.2021 у справі № 243/8903/16-а, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 380/10370/24. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Бевзенко Суддя О.П. Стародуб