Ухвала КАС ВС № 300/9727/24

УХВАЛА 29 жовтня 2025 року м. Київ справа №300/9727/24 адміністративне провадження №К/990/41424/25 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, на ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (про повернення без розгляду заяв позивача від 31 березня 2025 року, від 19 травня 2025 року про збільшення позовних вимог) та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (за результатом їх перегляду) у справі №300/9727/24, за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області, в якому просив: - визнати дії відповідача правовим пуризмом; - зобов`язати відповідача зареєструвати скаргу від 09 грудня 2024 року щодо адвоката ОСОБА_2 та не пізніше трьох днів передати на розгляд дисциплінарної комісії для перевірки відповідності про дисциплінарний проступок адвоката. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 позовну заяву залишено без руху. Установлено позивачу десятиденний строк із дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків позовної заяви шляхом зазначення власного реєстраційного номера облікової картки платника податків, коду відповідача, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; подання уточненої позовної заяви, викладеної у письмовій формі (написаної від руки розбірливим чи машинописним способом), таким чином, щоб її можна було прочитати та яка має відповідати вимогам до її форми та змісту, що визначені у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України. 31 березня 2025 року від ОСОБА_1 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від 31 березня 2025 року. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, заяву про збільшення позовних вимог в адміністративній справі №300/9727/24 від 31 березня 2025 року повернуто позивачу без розгляду. 19 травня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій він просив визнати відсутність компетенції і повноважень у відповідача з 2022 року як суб`єкта владних повноважень, у розумінні статті 2 КАС України. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, заяву про збільшення позовних вимог в адміністративній справі №300/9727/24 від 19 травня 2025 року повернуто позивачу без розгляду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено. 10 жовтня 2025 року до Верховного надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, на ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (про повернення без розгляду заяв позивача від 31 березня 2025 року, від 19 травня 2025 року про збільшення позовних вимог) та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (за результатом їх перегляду) у справі №300/9727/24. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Щодо оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року Суд зазначає таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України). Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що доводи скаржника фактично зводяться до переоцінки доказів у справі. Проте передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржником у касаційній скарзі не зазначені, що виключає можливість перегляду справи судом касаційної інстанції та, відповідно, перевірки інших доводів касаційної скарги. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Суд також ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №300/9727/24 необхідно відмовити. Щодо оскарження ухвал Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (про повернення без розгляду заяв позивача від 31 березня 2025 року, від 19 травня 2025 року про збільшення позовних вимог) та постанов Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (за результатом їх перегляду) слід зазначити таке. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 328 КАС України та пункту 12 частини першої статті 294 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, після їх перегляду в апеляційному порядку. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України врегульовано, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про існування підстав, передбачених частиною другою 328 КАС України та пунктом 12 частини першої статті 294 КАС України, для відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору та зазначає, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження вказаного надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела, суми нарахованого доходу за 1-4 квартали 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 за 2024 рік отримав дохід у загальному розмірі 24000,00 грн. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із частиною першою статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою згаданої статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З огляду на те, що ОСОБА_1 надав суду докази, які підтверджують, що розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій справі перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік (2024), Суд вважає за можливе звільнити позивача від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 330, 334, 337, 338 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №300/9727/24.

2. Клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

3. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (про повернення без розгляду заяв позивача від 31 березня 2025 року, від 19 травня 2025 року про збільшення позовних вимог) та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (за результатом їх перегляду) у справі №300/9727/24.

4. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (про повернення без розгляду заяв позивача від 31 березня 2025 року, від 19 травня 2025 року про збільшення позовних вимог) та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (за результатом їх перегляду) у справі №300/9727/24.

5. Витребувати з Івано-Франківського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №300/9727/24.

6. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

7. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

8. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович