Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 523/1729/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 523/1729/25 Перша інстанція: суддя Попов В.Ф., повний текст судового рішення складено 11.08.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., при секретарі Марченко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач, ДПП), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ДПП від 06.01.2025 року щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, які викладені в постановах: серії 2AB №00920076 від 10.08.2022 року, серії 2AB №00976861 від 16.08.2022 року, серії 2AB №01083821 від 28.08.2022 року, серії 2AB №01504368 від 24.10.2024 року, серії 4AB №05334473 від 23.03.2024 року, серії 4АВ №05350177 від 24.03.2024 року, серії 4АВ №05355341 від 24.03.2024 року, серії 4АВ №08045129 від 23.10.2024 року, складені щодо ОСОБА_2 ; - зобов`язати ДПП повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, які викладені в постановах серії 2AB №00920076 від 10.08.2022 року, серії 2AB №00976861 від 16.08.2022 року, серії 2AB №01083821 від 28.08.2022 року, серії 2AB №01504368 від 24.10.2024 року, серії 4АВ №05334473 від 23.03.2024 року, серії 4АВ №05350177 від 24.03.2024 року, серії 4АВ №05355341 від 24.03.2024 року, серії 4АВ №08045129 від 23.10.2024 року, складені щодо ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль марки Opel модель Combo Van, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який вона передала позивачу у тимчасове користування. На цьому автомобілі протягом 2022-2024 років позивач вчинив ряд порушень ПДР, зафіксованих у автоматичному режимі, у зв`язку з чим на ОСОБА_2 як на власника автомобіля складено постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Наявність постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 унеможливило заміну посвідчення водія ОСОБА_2 без складання іспитів. Для виправлення ситуації позивач звернувся до ДПП із заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, в якій також просив поновити строк на звернення, оскільки про наявність постанов дізнався лише 23.12.2024 року від ОСОБА_2 06.01.2025 року за результатами розгляду заяви ДПП було прийняте рішення про відмову у її задоволенні. Позивач вважає, що суб`єктом порушень ПДР не є ОСОБА_2 , а відповідно до приписів ст.14-2 КУпАП відповідальність повинен нести належний користувач. Отже, враховуючи приписи ст.279-1, ст.279-3 КУпАП, а також ті обставини, що позивачем було сплачено штраф, він просить задовольнити позовні вимоги, скасувати вказані постанови щодо ОСОБА_2 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про визнання правопорушення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 належить автомобіль марки Opel модель Combo Van, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (далі т.з. Opel), який був переданий позивачу у користування. ОСОБА_2 28.07.2022 року виїхала з території України та з цієї дати не поверталась. Зазначений факт підтверджується відповіддю Державної прикордонної служби України №19-77250/18/24-Вих від 06.11.2024 року. Як зазначає позивач, за період використання автомобіля ОСОБА_2 , ним були неодноразово порушені ПДР які зафіксовані у автоматичному режимі про що були винесені постанови про притягнення ОСОБА_2 , як власниці автомобіля, до адміністративної відповідальності, а саме: серії 2AB №00920076 від 10.08.2022 року, серії 2AB №00976861 від 16.08.2022 року, серії 2AB №01083821 від 28.08.2022 року, серії 2AB №01504368 від 24.10.2024 року, серії 4AB №05334473 від 23.03.2024 року, серії 4АВ №05350177 від 24.03.2024 року, серії 4АВ №05355341 від 24.03.2024 року, серії 4АВ №08045129 від 23.10.2024 року. 27.12.2024 року позивач подав до ДПП заяву про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, які викладені в постановах серії 2АВ №00920076 від 10.08.2022 року, серії 2АВ №00976861 від 16.08.2022 року, серії 2АВ №01083821 від 28.08.2022 року, серії 2АВ №01504368 від 24.10.2024 року, серії 4АВ №05334473 від 23.03.2024 року, серії 4АВ №05350177 від 24.03.2024 року, серії 4АВ №05355341 від 24.03.2024 року, серії 4АВ №08045129 від 23.10.2024 року, в якому також заявив клопотання про поновлення строку на звернення та скасування вказаних постанов щодо ОСОБА_2 , сплативши всі штрафи за всі адміністративні правопорушення. 06.01.2025 року за №178-2025 ДПП розглянуто та надано відповідь на заяву щодо визнання правопорушення, відповідно до якої зазначено, що заяву про зміну суб`єкта правопорушення подано після 20 календарних днів з дня набрання постановами законної сили, а тому підстави для зміни суб`єкта правопорушення відсутні. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не набував статусу належного користувача т.з. Opel, а як особа, що керувала вказаним транспортним засобом, звернувся до ДПП із заявою про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності поза межами 20 денного строку, передбаченого КУпАП, з моменту набрання законної сили наведених вище постанов. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; та інше. Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Положеннями п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини 1, 2, 3, 5 і 6 статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Таким чином, відповідальною особою за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), з врахуванням обставин даної справи, несе фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб, або належний користувач транспортного засобу відомості про якого було внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами учасниками справи, що т.з. Opel зареєстровано за ОСОБА_2 , відомості про позивача як належного користувача т.з. Opel до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені не були. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 року №1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу. Належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Таким чином, статус відповідальної особи може набути належний користувач транспортного засобу, якщо до Реєстру внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу. Як вже зазначено вище, що не спростовується позивачем та підтверджується матеріалами справи, позивач не набував статусу належного користувача т.з. Opel в вищенаведеному порядку і не був внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів як належний користувач т.з. Opel. А тому, єдиною відповідальною особою, щодо зафіксованих порушень ПДР є ОСОБА_2 , за якою зареєстровано т.з. Opel. Статтею 279-3 КУпАП передбачено порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до ч.1 ст.279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: - ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; - особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.01.2020 року №13 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі приписи якої в частині звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (розділ ІІІ), повністю співпадають з положеннями ст.279-3 КУпАП. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 року №833 затверджений Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції (далі Порядок №833). Відповідно до п.4 цього Порядку заявник подає заяву особисто в письмовому вигляді українською мовою (заповнюється машинодруком або від руки розбірливо без виправлень) за умови його ідентифікації та незалежно від місця реєстрації безоплатно до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції. Типовий зразок заяви розміщується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. Заява також може бути подана через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису. Пунктом 10 Порядку №833 щодо подання заяви передбачено, що заявнику відмовляється в розгляді уповноваженим підрозділом Національної поліції заяви, якщо її подано особою, яку неможливо ідентифікувати або яка зазначила в заяві неповну чи недостовірну інформацію, не надано документ (квитанцію) про сплату заявником штрафу, а також у разі подання заяви після 20 календарних днів з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили. Системний аналіз вищенаведених приписів статей КУпАП та підзаконних нормативних актів дає підстави для висновків про те, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може бути притягнуто і іншу особу якщо протягом 20 календарних днів, з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили, така особа подала відповідну заяву та сплатила штраф. Відповідно до ч.7 ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Згідно зі ст.279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст.14-2 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. (ч.5 ст.279-1 КУпАП) Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом 5 днів з моменту отримання звернення. (частина ч.7 ст.279-1 КУпАП) Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. (ч.8 ст.279-1 КУпАП) У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні. (ч.9 ст.279-1 КУпАП) У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову. (ч.10 ст.279-1 КУпАП) Як вбачається з матеріалів справи та доданих до справи відповідачем доказів, всі постанови про порушення ПДР за період 2022 2024 роки у відповідності до приписів вищезазначеної статті були направлені власниці т.з. Opel Репецькій А.Г., що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення, відповідно до яких поштові відправлення повернуті за закінченням терміну зберігання чи відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідно до ч.2 ст.291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною 1 статті 300-1 цього Кодексу. Як вбачається з відзиву на позовну заяву та доданих до нього доказів, постанови: серії 2АВ №00920076 від 10.08.2022 року набрала законної сили 29.09.2022 року; серії 2АВ №00976861 від 16.08.2022 року набрала законної сили 06.10.2022 року; серії 2АВ №01083821 від 28.08.2022 року набрала законної сили 10.10.2022 року; серії 2АВ №01504368 від 24.10.2022 року набрала законної сили 25.10.2022 року; серії 4АВ №05334473 від 23.03.2024 року набрала законної сили 05.04.2024 року; серії 4АВ №05355341 та серії 4АВ №05350177 від 24.03.2024 року набрали законної сили 05.04.2024 року; серії 4АВ №08045129 від 23.10.2024 року набрала законної сили 18.12.2024 року. Водночас заяву про зміну суб`єкта правопорушення було подано позивачем до ДПП 27.12.2024 року. Отже, з наведених вище обставин вбачається, що позивач в період з 2022 по 2024 роки не набув статусу належного користувача т.з. Opel, а як особа, що керувала транспортним засобом у вказаний період, звернулась із заявою про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності поза межами 20 денного строку, встановленого нормами КУпАП, після набрання законної сили вказаних вище постанов. При цьому, слід звернути увагу, що приписами ст.ст.279-1, 279-2, 279-3, 279-5 КУпАП не передбачено можливості поновлення строку подання заяви про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто у відповідача відсутні такі повноваження в силу відсутності таких повноважень у законі, на що також вірно було звернуто увагу судом першої інстанції. Колегія суддів відхиляє всі посилання апелянта на те, що йому не було відомо про винесення постанов та про те, що власниця перебувала весь час за межами України, оскільки як власниця так і позивач володіючи та користуючись джерелом підвищеної небезпеки, маючи посвідчення водія, мають не тільки право управляти транспортним засобом, але мають визначені ПДР обов`язки їх дотримуватись. Не дотримання цих правил, правил передачі автомобіля з фіксацією у відповідних реєстрах належного користувача, призвело до наслідків які чітко та зрозуміло прописані у КУпАП. Відповідач вірно зазначив, що навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов`язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб`єктів адміністративного правопорушення. Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, як і інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об`єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їхня приналежність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення. Гарантування функціонування врегульованих правом суспільних відносин покладається на державу. У цьому й полягає її правоохоронна функція. Окрім цього, відповідачем в судовому засіданні, призначеному на 29.10.2025 року, було надано суду доказ сплати штрафів по вказаним вище постановам про накладення адміністративних стягнень, з якого вбачається, що станом на 06.10.2025 року відповідно до даних системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_2 , є така інформація: - постанова від 10.08.2022 року серії 2АВ №00920076, яку виконано в повному обсязі (штраф сплачено 10.10.2022 року у розмірі 340,00 грн.); - постанова від 16.08.2022 року серії 2АВ №00976861, яку виконано в повному обсязі (штраф сплачено 10.10.2022 року у розмірі 170,00 грн); - постанова від 28.08.2022 року серії 2АВ №01083821, яку виконано в повному обсязі (штраф сплачено 10.10.2022 року у розмірі 170,00 грн.); - постанова від 24.10.2022 року серії 2АВ №01504368, яку виконано в повному обсязі (штраф сплачено 25.10.2022 року у розмірі 170,00 грн.); - постанова від 23.03.2024 року серії 4АВ №05334473, яку виконано в повному обсязі (штраф сплачено 05.04.2024 року у розмірі 170,00 грн.); - постанова від 24.03.2024 року серії 4АВ №05350177, яку виконано в повному обсязі (штраф сплачено 05.04.2024 року у розмірі 850,00 грн.); - постанова від 24.03.2024 року серії 4АВ №05355341, яку виконано в повному обсязі (штраф сплачено 05.04.2024 року у розмірі 850,00 грн.); - постанова від 23.10.2024 року серії 4АВ №08045129, яку виконано в повному обсязі (штраф сплачено 02.12.2024 року у розмірі 170,00 грн.). З наведеного вбачається, що штрафи сплачувались протягом двох місяців з моменту прийняття відповідних постанов про накладення адміністративних стягнень, що спростовує твердження позивача про те, що інформація про притягнення до адміністративної відповідальності за вищевказаними постановами не була відома зацікавленим особам до грудня 2024 року. Суд першої інстанції вірно зазначив, що перебування ОСОБА_2 за межами України, жодним чином не звільняє її від відповідальності, оскільки передаючи автомобіль у користування ОСОБА_1 , вона могла та повинна була передбачити наслідки, які можуть настати внаслідок його використання останнім, в тому числі порушення ним правил дорожнього руху та притягнення до одного із видів відповідальності не тільки його, але і її як власницю автомобіля. Станом на момент передачі автомобіля позивачу та на сьогоднішній час, в Україні достатньо безкоштовних, доступних засобів контролю у вигляді мобільних додатків, застосунків щодо отримання інформації про притягнення особи до адміністративної відповідальності як за РНКОПП та і за реєстраційними даними автомобіля. При цьому, ОСОБА_1 мав і має можливість отримувати таку інформацію самостійно, без згоди власниці та метою недопущення ситуації яку він допустив як щодо порушення ПДР так і по відношенню до ОСОБА_2 . Також суд першої інстанції вірно зазначив, що за бажанням відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, інформація про фіксування в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису) адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, вчиненого на належному цій особі транспортному засобі, передається з використанням повідомлень рухомого (мобільного) зв`язку та/або електронної пошти. Для отримання такої інформації відповідальна особа, зазначена у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, звертається безоплатно до уповноваженого органу (підрозділу) Міністерства внутрішніх справ України з відповідною заявою, в якій зазначає бажаний спосіб отримання інформації та абонентський номер засобу рухомого (мобільного) зв`язку та/або адресу електронної пошти. На підставі заяви, поданої відповідальною особою, зазначеною у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, уповноваженим органом (підрозділом) Міністерства внутрішніх справ України інформація про абонентський номер засобу рухомого (мобільного) зв`язку та/або адресу електронної пошти такої особи безоплатно вноситься до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. За таких обставин колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу в задоволенні його заяви про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, відповідач діяв в межах діючого законодавства, не допустив жодних порушень, та правомірно відмовив позивачу в задоволенні вказаної заяви, а тому позовні вимоги є непоґрунтованими та задоволенню не підлягають. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Також необхідно зазначити, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана справа відноситься до підсудності місцевого загального суду як адміністративного, оскільки позовні вимоги, заявлені фізичною особою до Департаменту патрульної поліції, стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені КУпАП, що повністю відповідає приписам ч.1 ст.20 КАС України, яка передбачає, що саме місцевому загальному суду як адміністративному підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.272, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька