Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/221/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2025 року справа №360/221/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (повне судове рішення складено 19 травня 2025 року) у справі № 360/221/25 (суддя в І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Адвокат Каверін Сергій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у квітні 2016 року, квітні 2017 року та грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2016 року, серпні 2017 року відповідно, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі Постанова №889); - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату позивачу підйомної допомоги, виплаченої у квітні 2016 року, квітні 2017 року та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у квітні 2016 року, серпні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою № 889, ураховуючи раніше виплачені суми. В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.08.2018 № 386-ос, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 з 01.08.2018. З інформації, відображеної в особистих картках грошового забезпечення, вбачається, що в період з січня 2016 року до часу звільнення з військової служби у серпні 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ). Позивач вважає, що під час проходження військової служби відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2016 року, підйомної допомоги у квітні 2016 року та квітні 2017 року, грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2017 року, без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, установлену Постановою №

889. Зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та за 2017 року, підйомної допомоги за 2016 рік та 2017 рік з врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, установленої Постановою № 889, ураховуючи раніше виплачені суми. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що законом розмір грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги визначено у розмірі місячного грошового забезпечення. При цьому розмір місячного грошового забезпечення цим законом не визначений. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія). Оскільки розмір місячного грошового забезпечення Законом № 2011-ХІІ не встановлений, його визначення Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425 (далі - Інструкція 425) не суперечить акту вищої юридичної сили, тому приписи Інструкції 425 підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Постановою від 22.09.2010 № 889 Кабінет Міністрів України (далі Постанова № 889) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів i підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій. 13.03.2013 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 161, згідно з якою назва i п.1 Постанови №889 викладені в новій редакції. Зокрема, у пункті 1 передбачена виплата винагороди. Відповідно до п. 2 Постанови №889, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 затверджена Інструкція про розміри i порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, положення якої стали застосовуватися з 01.01.2016 (далі - Інструкція 73). Зокрема, в п. 3 Інструкції (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися і виплачуватися винагорода, а саме: до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений). Пунктом 8 Інструкції 73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Відповідно до п. 3.7 розділу 2 Інструкції 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги (3.7.4) (на час виникнення правовідносин). Таким чином, в Інструкції 425 чітко визначений порядок, з якого має бути обрахована допомога на оздоровлення, зокрема пунктом 3.7 визначено, що розмір допомоги на оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород). Допомога на оздоровлення є одноразовою виплатою та виплачується тільки один раз на рік, а отже щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення такої допомоги. Підйомна допомога є одноразовою виплатою та виплачується у разі переїзду з одного місця служби на інше, а отже щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення такої допомоги. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. ОСОБА_1 проходив військову службу в ДПС України. Згідно з наказом № 386-ос від 01.08.2018 (архівний витяг від 29.11.2024 № 533ав/6), позивач виключений зі списків особового складу з 01.08.2018. Відповідно до наказу № 385-ос від 31.07.2018 (архівний витяг від 29.11.2024 № 533ав/5), позивач звільнений з військової служби. Згідно з особистих карток грошового забезпечення позивача та архівних відомостей встановлено такі нарахування: у 2016 році: допомогу для оздоровлення у сумі 4974,25 грн та підйомну допомогу у сумі 4974,25 грн (квітень); у 2017 році: підйомну допомогу у сумі 5375,00 грн (квітень), допомогу для оздоровлення у сумі 5404,28 грн (серпень). Відповідно до довідки розрахунку № 202 від 20.02.2025, матеріальна допомога на оздоровлення, підйомної допомоги за 2016 рік, 2017 рік позивачу нараховано з таких складових: посадовий оклад 645,00 грн, військове звання 65,00 грн, вислуга років 213,00 грн, надбавка за ОУС ризик життя 96,75 грн, надбавка ВОВЗ 923,00 грн, премія 3031,50 грн, всього 4974,25 грн, матеріальна допомога на оздоровлення 2016 рік 4974,25 грн; посадовий оклад 645,00 грн, військове звання 65,00 грн, вислуга років 213,00 грн, надбавка за ОУС ризик життя 96,75 грн, надбавка ВОВЗ 923,00 грн, премія 3041,50 грн, всього 4984,25 грн, підйомна допомога 2016 рік 4984,25 грн; посадовий оклад 760,00 грн, військове звання 65,00 грн, вислуга років 262,14 грн, надбавка за ОУС ризик життя 114,00 грн, надбавка ВОВЗ 1027,50 грн, премія 3116,00 грн, всього 5404,28 грн, матеріальна допомога на оздоровлення 2017 рік 5404,28 грн; посадовий оклад 760,00 грн, військове звання 65,00 грн, вислуга років 262,14 грн, надбавка за ОУС ризик життя 114,00 грн, надбавка ВОВЗ 1027,50 грн, премія 3116,00 грн, всього 5375,00 грн, підйомна допомога 2017 рік 5375,00 грн. При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до пункту другого та третього статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ). Згідно з пунктом 3 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується: 1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби; 2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним. Відповідно до статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.04.2012 № 276 затверджена Інструкція про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державноії прикордонноії служби України (далі Інструкція 276, яка втратила чинність 30.09.2016). Відповідно до пункту 1 Інструкції № 276 військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення. Пунктом 2 Інструкції № 276 встановлено, що розмір підйомної допомоги визначається за посадою, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До складу місячного грошового забезпечення не включається винагорода за бойове чергування та морське грошове забезпечення. Аналіз пункту 2 Інструкції № 276 в розрізі спірних правовідносин свідчить про те, що при розрахунку підйомної допомоги включаються, зокрема, винагороди, які мають постійний характер. Згідно з пунктом 3 Інструкції № 276 підйомна допомога в порядку і розмірах, передбачених пунктами 1 і 2 цієї Інструкції, виплачується: військовослужбовцям, які після закінчення підготовки в навчальних центрах Державної прикордонної служби України, до яких вони були прийняті на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського і старшинського складу, призначені на посади в органи (підрозділи) Держприкордонслужби. Починаючи з 30.09.2016 умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначаються інструкцією, затверджено наказом МВС України від 19.08.2016 № 848 (далі Інструкція 848 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 1 Інструкції № 848 встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення. Пунктом 2 Інструкції № 848 визначено, що залежно від посади, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, розмір підйомної допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До підйомної допомоги не включаються винагорода за бойове чергування, щомісячна додаткова грошова винагорода і морське грошове забезпечення. Отже, положення Інструкції № 848 в частині, що стосуються позивача є подібними за механізмом визначення розміру такої допомоги. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція №425 (яка втратила чинність 10.08.2018, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 1.2 Інструкції № 425 у цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом. Підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Інструкції №425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Водночас, відповідно до пункту першого статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються. Пунктом третім статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України. Підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції № 425 встановлено, що розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Спірним у цій справі є питання нарахування та виплати позивачу вказаних виплат без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» №889 від 22.09.2010 (далі Постанова № 889, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до приписів пункту 1 Постанова № 889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Згідно з пунктом 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. Згідно з особистих карток грошового забезпечення позивача та архівних відомостей позивачу нараховано: в 2016 році: допомогу для оздоровлення в сумі 4974,25 грн та підйомну допомогу в сумі 4974,25 грн (квітень); в 2017 році: підйомну допомогу в сумі 5375,00 грн (квітень), допомогу для оздоровлення в умі 5404,28 грн (серпень). Відповідно до довідки розрахунку № 202 від 20.02.2025 матеріальна допомога на оздоровлення, підйомної допомоги за 2016 рік, 2017 рік позивачу нараховано: посадовий оклад 645,00 грн, військове звання 65,00 грн, вислуга років 213,00 грн, надбавка за ОУС ризик життя 96,75 грн, надбавка ВОВЗ 923,00 грн, премія 3031,50 грн, всього 4974,25 грн, матеріальна допомога на оздоровлення 2016 рік 4974,25 грн; посадовий оклад 645,00 грн, військове звання 65,00 грн, вислуга років 213,00 грн, надбавка за ОУС ризик життя 96,75 грн, надбавка ВОВЗ 923,00 грн, премія 3041,50 грн, всього 4984,25 грн, підйомна допомога 2016 рік 4984,25 грн; посадовий оклад 760,00 грн, військове звання 65,00 грн, вислуга років 262,14 грн, надбавка за ОУС ризик життя 114,00 грн, надбавка ВОВЗ 1027,50 грн, премія 3116,00 грн, всього 5404,28 грн, матеріальна допомога на оздоровлення 2017 рік 5404,28 грн; посадовий оклад 760,00 грн, військове звання 65,00 грн, вислуга років 262,14 грн, надбавка за ОУС ризик життя 114,00 грн, надбавка ВОВЗ 1027,50 грн, премія 3116,00 грн, всього 5375,00 грн, підйомна допомога 2017 рік 5375,00 грн. Судом встановлено, що до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889, що підтверджується позицією відповідача викладену у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказану обставину не заперечує, а правомірність своїх дій обґрунтовує з посиланням на Інструкцію про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №217/28347 (далі - Інструкція №73). Так, згідно із пунктом 1 Інструкції № 73 ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода). Відповідно до пункту 3 Інструкції № 73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений). Пунктом 6 Інструкції № 73 передбачено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників. Згідно з пунктом 8 Інструкції № 73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Водночас, Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20 зазначив, що застосовуючи інструкції як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, слід враховувати пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу. Згідно з частинами другою, третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат. Встановивши, що перед звільненням додаткова грошова винагорода на підставі Постанови № 889, нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20 дійшов висновку, що така винагорода не може вважатись одноразовою, відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 відступила від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 04.11.2014 у справі № 21-473а14, від 03.03.2015 у справі № 21-32а15 та від 19.05.2015 у справі № 21-466а15, та сформувала правовий висновок про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Як вбачається із матеріалів справи, додаткова грошова винагорода, встановлена Постановою № 889, виплачувалась позивачу щомісяця з лютого 2016 року до березня 2018 року, що свідчить про її систематичний (постійний), а не одноразовий характер. Таким чином, у спірному випадку щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення та підйомна допомога. Отже, виплативши позивачу підйомну допомогу у квітні 2016 року та квітні 2017 року, а також грошову допомогу на оздоровлення у квітні 2016 року та серпні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, відповідач порушив вимоги законодавства щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі. Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про наявність у позивача права на перерахунок та виплату за спірні періоди грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №

889. Водночас суд зауважує, що встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу. Ураховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011 та Постанови № 889, а не Інструкцій № 73 та № 425, на які посилається відповідач. Подібна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17. Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження. Відтак, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову шляхом: визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2016 року, підйомної допомоги у квітні 2016 року та квітні 2017 року, грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2017 року, без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, установлену Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та за 2017 року, підйомної допомоги за 2016 рік та 2017 рік з врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, установленої Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми. За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін. Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 360/221/25 залишити без змін. Повне судове рішення 29 жовтня 2025 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко І. В. Геращенко Т. Г. Гаврищук