Постанова 4851 № 440/3019/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2025 р. Справа № 440/3019/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнигаз-Трейдинг" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.07.25 по справі № 440/3019/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнигаз-Трейдинг" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУБНИГАЗ-ТРЕЙДИНГ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2024 №00168780701 в частині збільшенні суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3470531,02 грн.: за жовтень 2023 року на суму ПДВ 1124621 грн., за листопад 2023 року на суму ПДВ 440112,00 грн., за лютий 2021 року на суму ПДВ 1905798,02 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУБНИГАЗ-ТРЕЙДИНГ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без розгляду. Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 скасувати та справу направити для продовження розгляду. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що неявка позивача, належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання за загальним правилом, не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Вказує, що відповідачем до матеріалів справи не надано додаткових заперечень чи пояснень, що стосуються предмету спору, без яких не можливо було б закрити підготовче засідання. Відповідач правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарги підлягає задоволенню, з наступних підстав. Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що неявка позивача/його представника перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору. Вказано, що мало місце повторне неприбуття позивача (представника), належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, без поважних причин, судом визнано таку неявку позивача неповажною, а також те, що від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, і беручи до уваги, що представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Процесуальні наслідки неявки позивача в підготовче засідання визначаються ст. 181 КАС України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу ("Розгляд справи по суті") з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. Пунктом 4 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності. Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.04.2025. 02.04.2025 у судовому засіданні за участю представника відповідача, відкладено підготовче засідання на 16.04.2025 у зв`язку з неявкою представника позивача. В підготовче судове засіданні на 16.04.2025 представник позивача не прибув, надав до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із знаходженням у відпустці. Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 14.05.2021. 14.05.2025 в підготовче судове засіданні представник позивача не прибув, надав до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із захворюванням. Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 28.05.2025. До Полтавського окружного адміністративного суду 28.05.2025 надійшло клопотання представника позивача, в якому зазначено, що у зв`язку із неможливістю бути присутнім в судовому засіданні просив провести розгляд справи без його участі. У підготовчому судовому засіданні, за участю представника відповідача, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 позовну заяву залишено без руху, зазначивши про необхідність надати позивачем документу про сплату судового збору у сумі 30280,00 грн. На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" 29.05.2025 до суду надано відповідну квитанцію. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 продовжено розгляд справи та призначено підготовче судове засідання на 16.07.2025. У підготовче судове засідання 16.07.2025 представник позивача не зявився, у звязку з чим протокольною ухвалою суду визнано його неявку неповажною та відкладено підготовче судове засідання на 23.07.2025. Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, в підготовче засідання 23.07.2025, представник позивача не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив, що в подальшому стало підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Колегія суддів звертає увагу, що правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята статті 205 КАС України побудована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву особи без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України "якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусовій) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 22 травня 2025 року по справі №380/15440/24, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Колегія суддів зазначає, що в межах даного спору, суд першої інстанції не визнавав явку сторін обов`язковою, не витребовував додаткових доказів, а в матеріалах справи наявні всі процесуальні документи, у яких викладена позиція, зокрема, позивача, отже наслідком повторної неявки представника позивача в судове засідання мало бути вирішення справи за відсутності такого учасника справи на підставі наявних доказів. При цьому, колегія суддів враховує заяву представника позивача від 28.05.2025, відповідно до якої останній просив провести розгляд справи без його участі. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала через порушення норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнигаз-Трейдинг" - задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі № 440/3019/25 - скасувати. Справу № 440/3019/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова