Постанова 4851 № 520/22163/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2025 р. Справа № 520/22163/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.09.25 по справі № 520/22163/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд: - визнати протиправними дії Київського об`єднаного управління ПФУ в м. Харкові при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині незарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, роботи на посаді старшого помічника прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області 2 роки 1 місяць 17 днів; - зобов`язати Київське об`єднане управління ПФУ в м. Харкові зарахувати до стажу, який дає право на щомісячне грошове утримання судді ОСОБА_1 стаж роботи на посаді старшого помічника прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області 2 роки 1 місяць 17 днів; - зобов`язати Київське об`єднане управління ПФУ в м. Харкові здійснити перерахунок призначеного помісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді, починаючи з 21.02.2023 та зарахувати на поточний пенсійний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі; - вжити заходів судового контролю за виконанням судового рішення шляхом винесення окремої ухвали про зобов`язання відповідача подати у встановлений строк звіт про виконання рішення суду. Ухвалою від 25.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску. Позивач 03.09.2025 подала до Харківського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій виклала доводи щодо пропуску строку звернення до суду. Позивач зазначила, що одного дня в червні 2025 року вона зайшла в свій кабінет ПФУ і випадково натиснула клавішу своєї пенсійної справи, де побачила, що при нарахуванні щомісячного грошового утримання не враховано частина спірного стажу. Також, позивач зазначила, що застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати право на перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій Київського об`єднаного управління ПФУ в м. Харкові при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині незарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, роботи на посаді старшого помічника прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області 2 роки 1 місяць 17 днів; зобов`язання Київського об`єднане управління ПФУ в м. Харкові здійснити перерахунок призначеного помісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді та зарахувати на поточний пенсійний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі за період з 21.02.2023 по 18.02.2025 - повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 в частині повернення позовних вимог, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду в цій частині скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до прийняття неправильного судового рішення. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу в частині повернення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку в частині вимог про: визнання протиправними дій Київського об`єднаного управління ПФУ в м. Харкові при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині незарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, роботи на посаді старшого помічника прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області 2 роки 1 місяць 17 днів; зобов`язання Київського об`єднане управління ПФУ в м. Харкові здійснити перерахунок призначеного помісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді та зарахувати на поточний пенсійний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі за період з 21.02.2023 по 18.02.2025. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного. Частиною другою статті 55 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Так, частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки-це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені- встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У частині третій статті 122 КАС України закріплено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 (постанова від 31.03.2021), де Суд висловив наступну правову позицію щодо строків звернення до суду: "… для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо". Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 522/5974/17 та від 27 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.005964. При цьому, Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Такої ж позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №520/1353/17. Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, колегія суддів зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. В той же час, як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 №340/1019/19 поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова ). Поряд з цим, у вказаній постанові Верховний Суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справах №127/13736/16-а та №813/5002/17. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. В той же час, як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. За обставин справи, 09.06.2025 року позивач звернулася до Пенсійного фонду України із заявою. У відповідь на звернення позивача від 09.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області листом від 03.07.2025 повідомлено позивача, що стаж роботи на посадді судді складає 23 роки 4 місяці 25 днів, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислено у розмірі 56% суддівської винагороди (а.с. 6-8). Не погодившись з такими діями відповідача, позивач 18.08.2025 звернулася з позов до суду та заявила вимоги серед іншого про зобов`язання Київське об`єднане управління ПФУ в м. Харкові здійснити перерахунок призначеного помісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді, починаючи з 21.02.2023 та зарахувати на поточний пенсійний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі. Так, на думку колегії суддів отримання позивачем листа відповідача від 03.07.2025 у відповідь на її запит не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Крім того, посилання позивача на те, що про порушення свого права, а саме щодо неврахування при призначенні щомісячного грошового утримання судді у відставці частини спірного стажу, вона дізналася лише в червні 2025 року, випадково побачивши в кабінеті Пенсійного фонду України, колегія суддів також не бере до уваги, оскільки позивач щомісячно отримувала грошове утримання, а тому в будь-якому разі його розмір був відомий позивачу. До того ж, позивач мала об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було призначено грошове утримання і як його обраховано. Поряд з цим, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. За таких обставин, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач пропустила строк звернення до суду в частині позовних вимог про зобов`язання Київського об`єднане управління ПФУ в м. Харкові здійснити перерахунок призначеного помісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді та зарахувати на поточний пенсійний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі за період з 21.02.2023 по 18.02.2025. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовних вимог про зобов`язання Київського об`єднане управління ПФУ в м. Харкові здійснити перерахунок призначеного помісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді та зарахувати на поточний пенсійний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі за період з 21.02.2023 по 18.02.2025. Покликання позивача на застосування у цій справі висновків Верховного Суду викладених у постановах від 26.01.2021 у справі № 520/11178/2020 та від 09.06.2022 у справі № 1140/2132/18, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спір у цих справах виник за іншого нормативного регулювання, а саме на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та не регулює призначення та перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. Таким чином, колегія суддів вважає доводи позивача в частині позовних вимог про зобов`язання Київського об`єднане управління ПФУ в м. Харкові здійснити перерахунок призначеного помісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% суддівської винагороди судді та зарахувати на поточний пенсійний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у банківській установі за період з 21.02.2023 по 18.02.2025 необгрунтованими та такими, що не заслуговують уваги. Натомість, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви в частині вимог про визнання протиправними дій Київського об`єднаного управління ПФУ в м. Харкові при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині незарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, роботи на посаді старшого помічника прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області 2 роки 1 місяць 17 днів, оскільки в цій частині до позовних вимог не застосовується строк звернення до суду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі № 520/22163/25 в частині повернення позовних вимог про визнання протиправними дій Київського об`єднаного управління ПФУ в м. Харкові при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині незарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, роботи на посаді старшого помічника прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області 2 роки 1 місяць 17 днів та направлення справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду. Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010 року). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 по справі № 520/22163/25 - скасувати в частині повернення позовних вимог про визнання протиправними дій Київського об`єднаного управління ПФУ в м. Харкові при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині незарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, роботи на посаді старшого помічника прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області 2 роки 1 місяць 17 днів. Адміністративну справу № 520/22163/25 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Київського об`єднаного управління ПФУ в м. Харкові при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині незарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, роботи на посаді старшого помічника прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області 2 роки 1 місяць 17 днів - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 року у справі № 520/22163/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк