Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/15485/25

Справа № 344/15485/25 Провадження № 33/4808/701/25 Категорія ч. 5 ст.126 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П. Суддя-доповідач Малєєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 17.09.2025 в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції. 1.1. Суд визнав Апелянта винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП, піддав штрафу 40 800 грн, позбавив права керування транспортним засобом (ТЗ) на 5 років, без оплатного вилучення ТЗ. 1.2. 25.08.2025 о 21:55 год в м. Івано-Франківськ по вул. Січових Стрільців, 75, Апелянт, повторно, протягом року керував транспортним засобом «Audi S5» (д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

2. Доводи апеляційної скарги. 2.1. Суд неправомірно застосував додаткове стягнення у виді позбавлення права керування ТЗ, оскільки він ніколи не отримував посвідчення водія і не набував такого права. 2.2. Це суперечить п. 28 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005, який забороняє застосування позбавлення права керування ТЗ до особи, яка такого права не мала. 2.3. Посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду у кримінальній справі № 702/301/20 від 04.09.2023 є юридично нерелевантним та не враховує специфіку адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП. 2.4. Рішення суду ігнорує існуючу судову практику в аналогічних справах, зокрема постанови Черняхівського районного суду у справах №293/1724/23, №293/2169/23 в яких суд застосовував штраф без позбавлення права керування ТЗ. 2.5. Апелянт вважає, що кваліфікація його дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП є передчасною, оскільки суд першої інстанції не перевірив належним чином факт набрання законної сили попередньою постановою від 24.08.2025. 2.6. Суд порушив принцип пропорційності і призначив максимальне стягнення, не врахувавши особу порушника та відсутність обтяжуючих обставин. Просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження за відсутністю складу правопорушення. Або змінити постанову, призначивши мінімальний штраф без позбавлення права керування, враховуючи принцип пропорційності та відсутність обтяжуючих обставин. Звільнити його від судового збору, як особу, що оскаржує постанову.

3. Провадження в апеляційному суді. 3.1. Апелянт в судове засідання не з`явився, про причини суд не повідомив. У справі достатньо даних для вирішення апеляційної скарги у відсутності Апелянта.

4. Щодо поновлення строку. 4.1. Апелянт зазначає, що пропустив десятиденний строк на оскарження постанови. Просить його поновити, оскільки постанову суду йому не направляли, про її існування дізнався 25.09.2025 із застосунку Дія. Апеляційний суд констатує, що рішення проголошене 17.09.2025, строк на його оскарження сплив 27.09.2025, а оскільки це вихідний день, то строк оскарження тривав до 29.09.2025 включно. Апеляційна скарга здана на пошту 29.09.2025 в останній день строку.

5. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке. Щодо складу правопорушення та вини. Суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно дослідив докази у справі, належним чином установив обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та правильно застосував норми матеріального й процесуального права. Вина Апелянта у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом (а.с. 1), копією постанови від 24.08.2025 за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с. 3), довідкою про те, що Апелянт. керував ТЗ, не маючи права керування (а.с. 4), довідкою про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалось (а.с. 5) та відеозаписом (а.с. 6). Скаржником факт керування транспортним засобом без відповідного права не заперечується. Із відеозапису події вбачається, що 25.08.2025 о 21.55 працівники поліції зупинили Апелянта за керування ТЗ без увімкненого ближнього світла фар у темну пору добу. Було встановлено, що Апелянт керував автомобілем без посвідчення водія та раніше (24.08.2025) притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Поліцейські роз`яснили Апелянту суть скоєного правопорушення, а також його процесуальні права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Щодо неможливості позбавлення права керування особи, яка його не має. Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає обов`язкове додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування ТЗ без винятків і вказівок про неможливість його застосування до осіб, які його не набували. Ця норма має не лише каральний, але й превентивний характер. Її мета унеможливити для особи, яка систематично та грубо порушує правила дорожнього руху, керуючи транспортним засобом без відповідного права, отримання такого права у майбутньому протягом визначеного строку. Застосування цього стягнення означає, що протягом п`яти років Апелянт не зможе отримати посвідчення водія. Рішення суду є реальним до виконання і спрямоване на запобігання вчиненню нових правопорушень. Посилання апелянта на практику інших судів одного рівня в аналогічних справах недоречне, оскільки такі рішення преюдиції не створюють, а висновки вищого суду з цього приводу в справах про адміністративні правопорушення відсутні. Зате такі висновки є в суміжних галузях права - кримінального. Суд першої інстанції слушно послався на такі висновки, застосувавши аналогію. Норм Конституції України та КУпАП судове рішення не порушує. Посилання апелянта на п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки суди повинні орієнтуватися на висновки ВС у конкретних справах, як це і зробив суд першої інстанції. Враховуючи, що Апелянт вчинив правопорушення повторно протягом року, суд першої інстанції обґрунтовано застосував до нього стягнення, передбачене законом. Призначене стягнення є справедливим та співмірним вчиненому. 6.Висновки. Рішення суду першої інстанції законне, обґрунтоване, вмотивоване. Доводи апеляційної скарги спростовані доказами, які є у справі. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Івано-Франківського міського суду від 17.09.2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін. Постанова не оскаржується. Суддя А.Ю. Малєєв