Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/12728/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12728/19 Головуючий у 1-й інстанції: Алєксєєва Н.Ю. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В: ТОВ "Голден Паб" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення управління Держпродспоживслужби №56 від 11.06.2019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу; - визнати протиправним та скасувати рішення управління Держпродспоживслужби №57 від 11.06.2019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу; - визнати протиправним та скасувати рішення управління Держпродспоживслужби в м. Києві №19-08 про зупинення розповсюдження реклами з умовною назвою "Bushmills Irish Whiskey". Ухвалою Оружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, справу № 640/12728/19 передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято справу № 640/12728/19 до провадження, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ "Голден Паб" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Голден Паб" зареєстроване в якості юридичної особи 08.12.2005. Одним з видів діяльності за КВЕД є: 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с.15-20). Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві здійснено контроль за дотриманням законодавства про рекламу в місті Києва та виявлено розповсюдження на столах у ресторані "Golden Gate" тейбл-тентів з умовною назвою "Піднімаючи келих у День Святого Патрика, нехай це будуть келихи з Bushmills irish whiskey!", за адресою вул. Володимирська, 40/2, з ознаками порушення вимог частини першої статті 7, статті 10 та абзацу четвертого частини другої, абзацу дев`ятого частини третьої та частини сьомої статті 22 Закону України "Про рекламу". Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складений протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме абзацу 5 частини другої статті 22, частини першої статті 7, частини першої статті 10 Закону України "Про рекламу" - розповсюдження реклами алкогольних напоїв, шляхом використання засобів внутрішньої реклами розповсюдження на столах у ресторані "Golden Gate" тейбл-тентів "Bushmills Irish Whiskey", з текстом "Купуй дві порції* Bushmills original за спеціальною ціною**, піднімаючи келих у день святого Патрика, нехай це будуть келихи з Bushmills Irish Whiskey", за адресою вул. Володимирська, 40/2, м.Київ, 01034. Відповідачем направлено на адресу ТОВ "Голден Паб" вимогу від 03.04.2019 №06.6/5803 в порядку частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" (а.с. 54). ТОВ "Голден Паб" листом від 11.04.2019 №11 (зареєстрований 15.04.2019 №вх-7019/06-06.2) відмовило у наданні документів та інформації (а.с. 55-56). Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві 23.04.2019 складено протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме вимог частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" неподання на вимогу управління Держпродспоживслужби, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, пояснення, копію свідоцтва про державну реєстрацію (витяг), затверджений макет реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами у ресторані "Golden gate" реклами тейбл-тентів з умовною назвою "Піднімаючи келих у День Святого Партика", нехай це будуть келихи з "Bushmills irish whiskey!" за адресою: вул. Володимирська, 40/2, Київ, 01034 (а.с. 57). На підставі протоколу від 03.04.2019 відповідачем прийняте рішення від 02.05.2019 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ТОВ "Голден Паб" (а.с. 58). На підставі протоколу від 23.04.2019 управлінням Держпродспоживслужби прийняте рішення від 22.05.2019 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ТОВ "Голден Паб" (а.с. 59). Також, за частиною 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було направлено додаткову вимогу від 22.05.2019 №06.6/9683 у якій ТОВ "Голден Паб" зокрема повідомлено про збір доказів по справі про порушення законодавства у сфері реклами та про розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу відбудеться 11.06.2019 о 14 год.00 хв. (а.с. 60-61). ТОВ "Голден Паб" направило до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві листа від 06.06.2019 №35, яким повідомило про відсутність правових підстав для задоволення додаткової вимоги. На підставі службової записки від 31.03.2019 відповідно до пункту 12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, продовжено розгляд справи на три місяці. На розгляд справи представник ТОВ "Голден Паб" не з`явився, справа була розглянута без його участі, за результатами розгляду справи протоколи засідання від 11.06.2019 №19-060 та №19-061 9а.с. 65-68). Крім того, складені попередні висновки стосовно ТОВ "Голден Паб" (а.с. 69-72). Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення: - від 11.06.2019 №56 за недотримання встановлених законом вимог щодо порядку розповсюдження реклами у відповідності до вимог частини другої та частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу" накласти на рекламодавця ТОВ "Голден Паб" штраф у розмірі 5083,00 грн. (а.с. 73); - від 11.06.2019 №57 за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, відповідно до вимог частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу" накласти на ТОВ "Голден Паб" штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 74); - від 11.06.2019 №19-08 про зупинення розповсюдження реклами. Вважаючи протиправними оскаржувані рішення, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем порушено вимоги абзацу 5 частини другої статті 22, частини першої статті 7, частини першої статті 10, частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу". Водночас, висновки Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві під час розгляду справи не спростовано. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, неповним встановленням обставин справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначив про те, що відповідачем допущено суттєві порушення під час здійснення державного контролю та збирання доказів, а саме ним не отримано жодних документів, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для проведення заходів із здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу, що є достатнім для висновку про протиправність оскаржуваних рішень без надання оцінки суті порушень. Апелянт вважає безпідставним висновок про порушення ним вимог абзацу 5 частини другої статті 22, абзацу 9 частини третьої статті 22, частини першої статті 7, частини першої статті 10 Закону України "Про рекламу", оскільки тейбл-тенти є додатковим матеріалом до прейскуранту цін продукції і виключно інформують споживачів про категорію продукції та її виробника і не можуть вважатися рекламою в силу приписів пункту 8 статті 8 Закону України "Про рекламу". Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Перевірка відповідності підстав розміщення реклами вимогам законодавства здійснюється в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, на підставі Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР. Законом України "Про рекламу" не передбачено здійснення органами з питань захисту прав споживачів перевірок у таких формах, як планові чи позапланові заходи державного нагляду. Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України "Про рекламу", який згідно з частиною першою статті 2 регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Згідно з абзацом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №877 виключно законами встановлюються: - органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; - види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); - повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; - вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; - спосіб здійснення державного нагляду (контролю); - санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Отже, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику (окрім іншого), у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері. Відповідно до частини 4 пункту 9 Положення №667, одним із основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, та прийняття рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, а також про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів. Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693. Враховуючи вищезазначене правове регулювання, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у відповідача повноважень на здійснення контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу. Преамбулою Закону №877 встановлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Абзацом 3 статті 1 Закону №877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з статтею 1 Закону України "Про захист прав споживачів" належна якість товару, роботи або послуги - це властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем, а безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції. Перевірка посадовими особами Головного управління належної якості продукції, робіт та послуг здійснюється у відповідності до ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів". Як зазначено вище, спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України "Про рекламу". Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол про порушення законодавства про рекламу, складений уповноваженою особою Держпродспоживелужби або її територіального органу. Протокол складається працівниками структурного підрозділу Держпродспоживслужби та працівниками територіального органу. Протокол про порушення законодавства про рекламу складається в одному примірнику та залишається у матеріалах справи. Протокол підписується службовою особою яка склала протокол. Оформлення таких документів як акти перевірок, направлення на перевірку, повідомлення про перевірку, наказ на проведення перевірки рекламним законодавством України не передбачено. Виявлення ознак порушення законодавства про рекламу ані Закон України "Про рекламу", ані інші акти законодавства не пов`язують із обов`язковим проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, в тому числі тих, що регулюються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Посадові особи Держпродспоживслужби та її територіальні органи, які розглядають справу про порушення законодавства про рекламу, мають право, зокрема, на отримання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також іншої інформації, яка стосується порушень законодавства про рекламу, приймати рішення про зупинення відповідної реклами (частина друга статті 26 Закону України "Про рекламу"). Ці дії здійснюються в межах розгляду справи про порушення законодавства України про рекламу та стосується лише виявленого порушення. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив про те, що тейбл-тенти розміщені на столах є додатковим матеріалом до прейскуранту цін продукції і виключно інформують споживачів про категорію продукції та її виробника і не можуть вважатися рекламою в силу приписів пункту 8 статті 8 Закону України "Про рекламу". Закон України "Про рекламу" визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами. Відповідно до положень частини першої стаття 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Згідно з частиною другою статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" інформація, передбачена частиною першою цієї статті Закону, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Закон України "Про захист прав споживачів" містить перелік інформації про продукцію, яка не вважається рекламою та зазначає порядок доведення такої інформації про продукцію. Частина перша статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на час спірних правовідносин, містить вимоги до маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника (у разі зміни найменування виробника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство); знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб`єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб`єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво. Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 та Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 №219, визначають порядок доведення інформації про алкогольні напої у місцях роздрібної торгівлі та в сфері ресторанного господарства. Згідно з пунктом 3.4 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, інформація про наявні у продажу алкогольні напої доводиться до відома споживачів у прейскуранті, в якому зазначається перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших закупних товарів, маса, об`єм і ціна на відповідну одиницю продукту, крім того, для алкогольних напоїв - ємність пляшки, ціна за пляшку, за 50 та 100 мілілітрів. Прейскурант має бути підписаний керівником, бухгалтером (калькулятором) та матеріально-відповідальною особою (завідувач виробництва, бригадир, буфетник, бармен тощо) суб`єкта господарської діяльності. Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування. Відповідно до пунктів шість, дев`ять та двадцять п`ять Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями: - суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити відповідно до законодавства надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - інформації про сертифікацію продукції, документи про її якість, безпеку та ціну; - у торговельному залі на відповідному торговельному обладнанні повинні бути виставлені алкогольні напої у повному асортименті, наявному у суб`єкта господарювання; - заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів напою у грошовій одиниці України. Перелічені норми вказаних правил містять в собі прийнятні форми доведення інформації про алкогольні напої із врахуванням окремих сфер обслуговування та вимоги до оформлення прейскуранту цін на алкогольні напої, які реалізують суб`єкти господарювання. Отже, доводи апелянта про те, що тейбл-тейпи, розміщені на столах є додатком до прейскуранту цін не відповідають вимогам пунктом 3.4 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, оскільки не містили інформації, що передбачена до обов`язкової наявності у прейскуранті. Згідно з статтею 1 Закону України "Про рекламу" внутрішня реклама це - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються. Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України "Про рекламу" розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою. Як встановлено судом першої інстанції тейбл-тенти з умовною назвою "BUSHMILLS IRISH WISKEY" містить в собі зображення алкогольного напою, що не є самим товаром або упакуванням, супровідною документацією, що додається до продукції, етикеткою чи маркуванням та додатком до прейскуранту цін, який прийнятний в сфері ресторанного господарства. Також, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що розповсюдження рекламних матеріалів з умовною назвою "BUSHMILLS IRISH WISKEY" має на меті просування рекламованого алкогольного напою, шляхом його виокремлення серед інших алкогольних напоїв представлених до продажу, результатом або ймовірним результатом якого є збільшення обсягів продажу "BUSHMILLS IRISH WISKEY". Крім того, рекламний матеріал містить в собі відомості щодо термінів тимчасового зменшення ціни на алкогольний напій при купівлі двох порцій та інші відомості, що передбачені частиною п`ятою статті 8 Закону України "Про рекламу", а саме реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. Враховуючи, вищенаведене, а також зміст тейбл-тенту з умовною назвою "BUSHMILLS IRISH WISKEY", в якому відображена інформація, яка призначена сформувати та підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес до виокремленого алкогольного напою, серед іншого асортименту представлених до продажу алкогольних напоїв, що підсилено: зображенням пляшок рекламованого алкогольного напою; зображенням склянок з алкогольним напоєм; текстом (рекламними слоганами) "КУПУЙ ДВІ ПОРЦІЇ* BUSHMILLS ORIGINAL ЗА СПЕЦІАЛЬНОЮ ЦІНОЮ**, ПІДНІМАЮЧИ КЕЛИХ У ДЕНЬ СВЯТОГО ПАТРИКА, НЕХАЙ ЦЕ БУДУТЬ КЕЛИХИ З BUSHMILLS IRISH WISKEY" (* Розмір порції вказаний в меню, * Звичайна ціна вказана в меню. Пропозиція діє з 05 до 30 березня 2019 року на території України (крім окупованих територій). Скористатись пропозицією мають право лише повнолітні. Пропозиція діє поки фірмова продукція є в наявності. Деталі пропозиції та адресна програма на https://facebook.com/BushmillsUkraine/) є засобом внутрішньої реклами алкогольного напою, рекламою знаку для товарів і послуг під яким випускається алкогольний напій, чим порушено вимог абзацу п`ятого частини другої статті 22, частини першої статті 7, частини першої статті 10 Закону. Така реклама може завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок порушення вимог щодо місця та способу розповсюдження. Таким чином, посилання апелянта на частину 8 ст. 8 Закону України "Про рекламу" колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими вище обставинами. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг. Відповідно до абзацу п`ятого частини другої статті 22 Закону України "Про рекламу" реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: засобами внутрішньої реклами. Згідно з вимогами частини першої статті 7 Закону України "Про рекламу" основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про рекламу" недобросовісна реклама заборонена. Згідно з абзацом 12 пункту 2 Порядку №693 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до абзацу 3 підпункту 2 пункту 4 Порядку №693 за порушення законодавства про рекламу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються (статті 22 та 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення"), штрафи накладаються: на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами: розповсюдження реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, шляхом використання засобів зовнішньої та внутрішньої реклами (за винятком розміщення передбаченої законодавством інформації про виробника товару та/або товар у місцях, у яких такий товар реалізується чи надається споживачеві). Пунктом 8 Порядку №693 визначено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції. Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складений протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме абзацу 5 частини другої статті 22, частини першої статті 7, частини першої статті 10 Закону України "Про рекламу" тобто розповсюдження реклами алкогольних напоїв, шляхом використання засобів внутрішньої реклами розповсюдження на столах у ресторані "Golden Gate" тейбл-тентів "Bushmills Irish Whiskey", з текстом "Купуй дві порції* Bushmills original за спеціальною ціною**, піднімаючи келих у день святого Патрика, нехай це будуть келихи з Bushmills Irish Whiskey", за адресою вул. Володимирська, 40/2, м.Київ, 01034. Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами. Відповідно до частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, вказані вище обов`язки і наслідки за їх невиконання закон покладає виключно на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами, до яких позивач не відноситься, адже є лише власником вивіски (поклеєної плівки з середини вікна з графіком роботи закладу). Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем було направлено на адресу ТОВ "Голден Паб" вимогу 03.04.2019 №06.6/5803 в порядку частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу". ТОВ "Голден Паб" листом від 15.04.2019 №вх-7019/06-06.2 відмовило у наданні документів та інформації на вищезазначену вимогу. 23.04.2019 відносно ТОВ "Голден Паб" відповідачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" неподання на вимогу управління Держпродспоживслужби, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, пояснення, копію свідоцтва про державну реєстрацію (витяг), затверджений макет реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами у ресторані "Golden gate" реклами тейбл-тентів з умовною назвою "Піднімаючи келих у День Святого Партика", нехай це будуть келихи з "Bushmills irish whiskey!" за адресою: вул. Володимирська, 40/2, Київ, 01034. На підставі протоколу від 03.04.2019, відповідачем прийняте рішення від 02.05.2019 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ТОВ "Голден Паб". Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Пунктом 12 Порядку № 693 зазначено, що справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. У пункті 13 Порядку № 693 вказано, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників. Пунктом 14 Порядку № 693 передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку №693). На підставі протоколу від 23.04.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення від 22.05.2019 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ТОВ "Голден Паб". Також, на підставі частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" відповідачем позивачеві було висунуто додаткову вимогу від 22.05.2019 №06.6/9683 у якій ТОВ "Голден Паб" повідомлено, що управлінням Держпродспоживслужби проводиться збір доказів по справі про порушення законодавства у сфері реклами та повідомлено про дату час і місце розгляду справи та наголошено на необхідності прибуття уповноваженої особи на розгляд. 06.06.2019 позивач направив Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві листа, яким повідомив, що у ТОВ "Голден Паб" відсутні правові підстави для задоволення вимоги. Відповідно до вимог пункту 12 Порядку №693, 31.05.2019 було продовжено розгляд справи на три місяці. На розгляд справи позивач не з`явився, справа розглянута без участі представника позивача. За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу 11.06.2019 складені протоколи засідання від 11.06.2019 №19-060 та №19-061, а також попередні висновки для винесення їх для розгляду керівництву Головного управління. Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення: - від 11.06.2019 №56 за недотримання встановлених законом вимог щодо поряду розповсюдження реклами у відповідності до вимог частини другої та частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу" накласти на рекламодавця ТОВ "Голден Паб" штраф у розмірі 5083,00 грн. (а.с. 73); - від 11.06.2019 №57 за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, відповідно до вимог частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу" накласти на ТОВ "Голден Паб" штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 74); - від 11.06.2019 №19-08 про зупинення розповсюдження реклами. Отже, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності висновків про порушення ТОВ "Голден Паб" законодавства про рекламу, а також дотримання відповідачем вимог законодавства в ході встановлення обставин порушення, запиту документів від позивача та розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ТОВ "Голден Паб". Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2019 у справі №812/1234/18 та від 11.07.2024 у справі №620/4425/23, колегія суддів вважає помилковими та не релевантними до спірних правовідносин, оскільки предметом спору у зазначених справах було стягнення Головним управлінням Держпродспоживслужби штрафу за порушення законодавства про рекламу, водночас предметом спору у даній справі праві є безпосередньо рішення про накладення штрафу та процедура їх прийняття. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, так як доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010). Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Кузьменко В.В. Мельничук В.П.