Постанова 4808 № 344/7660/25

Справа № 344/7660/25 Провадження № 22-ц/4808/1396/25 Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів Бойчука І.В., Баркова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Обласов Сергій Анатолійович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Татаріновою О.А. 23 липня 2025 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У квітні 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» поданий позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6177279 від 17.10.2023 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладений договір про споживчий кредит № 6177279 (далі також Кредитний договір), за умовами якого відповідач отримав 12000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконано в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, однак відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Підтвердженням добровільного укладення відповідачем кредитного договору є Анкета-заява на кредит № 6177279 позичальника від 17.10.2023 року, що заповнена відповідачем. 28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №106- МЛ від 28.05.2024 р. Сума заборгованості відповідача становить 49 513,5 грн відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, куди входить: прострочена заборгованість за сумою кредиту 10500 грн, прострочена заборгованість за сумою процентів 38413,5 грн, прострочена заборгованість за комісією 600 грн. Враховуючи зазначене, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість в сумі 49513,50 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №6177279 від 17.10.2023 року в розмірі 32608 (тридцять дві тисячі шістсот вісім ) гривень 50 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги Не погодившись з таким судовим рішенням, представником ОСОБА_1 адвокатом Обласовим С.А. подана апеляційна скарга, в якій вважає рішення таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду цим обставинам. Зокрема, зазначає, що відповідач не укладав та не підписував Договір про надання споживчого кредиту № 6177279 від 17 жовтня 2023 року з ТОВ «Мілоан». Судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Звертає увагу суду, що у постановах Верховного Суду (постанови у справі № 757/16602/17-ц від 03.04.2019 р. та у справі №373/2054/16-ц від 23.01.2019 р. та інших) підкреслюється, що кредитодавець повинен довести, яким чином було здійснено волевиявлення позичальника та чи відповідає воно вимогам Закону, зокрема Закону України "Про електронну комерцію". Тягар доказування факту укладення договору та дійсної волі сторони покладається на кредитодавця, якщо позичальник заперечує ці обставини. Зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано доказів того, що особа була належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через BankID, не надано фото ідентифікаційних документів, введення персональних даних, що відповідають паспорту), що допомагає встановити, що саме ця особа створила обліковий запис, з якого відбувалося подальше укладення договору. Первісним кредитором взагалі не здійснювалась ідентифікація особи-позичальника. Стверджує, що відповідно до графіку сплати кредитних коштів до кредитного договору № 6177279 від 17 жовтня 2023 року відповідачем не вносились кошти на повернення кредиту, сплату комісії і процентів. Виписка з особового рахунку за кредитним договором, копію якої додано до позовної заяви, є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи дійсно передавалися кошти позичальнику в кредит. Вказує, що на цей час відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу та отримання саме ним таких коштів, а також отримання відповідачем повідомлень про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором. Отже, вважає, що позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу. Тобто, відповідно до законодавства, відповідачем не було вчинено дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір та не надано доказів саме про реєстрацію відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції. Крім того, скаржник ставить під сумнів відповідність поданих паперових копій електронних доказів, які долучені до позовної заяви (кредитний договір, договір відступлення) оригіналам. Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №761/310/17, вказано, що у ситуації, коли позивач не довів права на позов у матеріально-правому сенсі, суд не вправі робити висновок по суті позовних вимог про правомірність або неправомірність дій відповідача, чинність або дійсність укладеного правочину тощо. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позиція інших учасників справи ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства. Зокрема, вказує, що доводи апелянта про недійсність кредитного договору, укладеного в електронній формі, є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи, які були всебічно досліджені судом першої інстанції. Так, для отримання кредитних коштів від ТОВ «Мілоан», відповідач здійснив реєстрацію на сайті Товариства, вказавши свої персональні дані, заповнив анкету-заявку на кредит № 6177279 (міститься в матеріалах справи), зазначивши основні умови кредитування, свій РНОКПП, паспортні дані, свій номер мобільного телефону, який кореспондується з тим, що вказаний в реквізитах скаржника в апеляційній скарзі, номер карткового рахунку для переказу кредитних кошті та інші персональні дані. Того ж дня ТОВ «Мілоан» погодило надання кредитних коштів та направило проект договору відповідачу в Особистий кабінет. Ознайомившись з умовами договору, відповідач підписав його за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора 221395, що передбачено статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір про споживчий кредит набув чинності з моменту його укладання в електронному вигляді, тобто з 17.10.2023 за № 6177279. При укладенні договору відповідач підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Згідно пункту 6.5. кредитного договору сторони погодили, що він прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір. Вказує, що без отримання листа на електронну адресу чи SMS-повідомлення на номер телефону відповідача, відповідно до якого було здійснено вхід на вебсайт ТОВ «Мілоан» за допомогою логіна та пароля, договір між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений. Тобто, відповідач пройшов ідентифікацію на сайті, в результаті чого зміг укласти кредитний договір. Позивач разом з позовною заявою надав до суду належним чином засвідчені копії вищезазначених документів, що підтверджують факт укладання Договору про споживчий кредит відповідачем. Відповідач ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі не навів жодних значущих обґрунтувань та не надавав доказів, які б доводили протилежне. Стверджує, що подавши апеляційну скаргу, відповідач намагається уникнути виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, а саме: не повертати отримані ним кредитні кошті. Вважає, що апелянт у своїй скарзі необґрунтовано стверджує про те, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували факт перерахування кредитних коштів на його користь. Підтвердженням переказу коштів відповідачеві є платіжне доручення № 112871641 від 17.10.2023 року, згідно якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 12 000 грн, призначення платежу кошти згідно договору 6177279. Крім того, згідно відповіді АТ «Райффайзен Банк» банківська карта № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 17.10.2023 року на карту здійснено зарахування переказу в сумі 12 000 грн. Отже, Позивач надав доказ, який підтверджує виконання обов`язку ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит від 17.10.2023 за № 6177279 та перерахував кредитні кошти на рахунок відповідача. Будь-яких доказів на спростування обставин, що кошти, визначені у вказаному платіжному дорученні надійшли в розпорядження відповідача на належну йому банківську картку, відповідач не надав. Отож, ТОВ «Мілоан» виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, однак відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором строк та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом. Звертає увагу, що відповідач не заперечує, що номер банківської картки, на яку здійснений переказ кредитних коштів належить саме йому, але заперечує факт отримання коштів на свій рахунок. Для підтвердження цих слів відповідач міг надати до суду виписку по рахунку, яка б підтверджувала, що кошти не надходили, однак цього не зробив. Враховуючи вищезазначене вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не можуть бути взяті до увагу суду, адже не підкріплені жодним доказом, а є лише припущеннями відповідача, що ще раз підтверджує, що відповідач намагається уникнути виконання своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором. Зазначає, що доводи апелянта про відсутність повідомлення про відступлення права вимоги також є необґрунтованими. Твердження апелянта у скарзі щодо порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що позивачем були надані лише паперові копії електронних доказів, а не їх оригінали, ґрунтується на неправильному тлумаченні та застосуванні норм Цивільного процесуального кодексу України. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення сулу першої інстанції в силі. Позиція Івано-Франківського апеляційного суду Положенням частини першої ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно частини першої статті 369 ЦПК України, частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, зважаючи на таке. В силу ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Фактичні обставини справи Судом встановлено, що згідно анкети-заяви на кредит №6177279 від 17.10.2023 року ОСОБА_1 погодив умови кредитування: сума кредиту - 12 000 грн, строк - 15 днів. Дата повернення кредиту - 01.11.2023 року. Комісія за надання кредиту - 600 грн, нараховується одноразово за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом - 1 494 грн, нараховуються за ставкою 0,83 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Сума до повернення - 14 094 грн. Також, у цій анкеті-заяві зазначено ідентифікаційний номер відповідача, дані паспорту, номер телефону та електронна пошта (а.с.19 на звороті). 17.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №6177279, згідно з яким ТОВ «Мілоан» надав позичальнику кредит у розмірі 12000 грн на 105 днів з 17.10.2023 року. Як вбачається із зазначеного договору ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором 221395 17.10.2023 року о 12:51 (а.с.12-17). Пунктом 1.1. Кредитного договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3. Договору, надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Відповідно до п.1.2.- 1.5. Кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 12 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 17.10.2023 (строк кредитування) і складається із пільгового та поточного періоду. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 01.11.2023 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 30.01.2024 року (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та кредитом в рекомендовану дату платежу 01.11.2023р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 30.01.2024р. (останнього дня строку кредитування). Загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 2094,00 грн. в грошовому виразі та 4909,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 39894 грн в грошовому виразі та 16142 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 14094 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 51894 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Відповідно до п.1.5.1.-1.5.3. Кредитного договору комісія за надання кредиту: 600 грн, яка нараховується за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1494.00 грн, які нараховуються за ставкою 0,83 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 37800 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Згідно п.1.6. Кредитного договору тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору. Пунктом 2.1. передбачено, що кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Відповідно до п. 6.1. договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Згідно п. 6.2. кредитного договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SМS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником Товариству через вебсайт або у SМS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SМS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Товариству. Відповідно до п. 6.3. договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил. Згідно п. 6.4. договору укладення Товариством договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Відповідно до п. 6.5. договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Згідно графіку платежів за договором про споживчий кредит №6177279 від 17.10.2023 року, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №6177279 від 17.10.2023 року сторони погодили дату видачі кредиту 17.10.2023 року на суму 12000 грн, та дату платежу 30.01.2024 року, кількість днів 105, з процентами за користування в розмірі 39 294 грн, а також комісію за надання кредиту в розмірі 600 грн. Загальна вартість кредиту становить 51 894,00 грн (а.с.17 на звороті). Довідкою, виданою ТОВ «Мілоан», підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит №6177279 від 17.10.2023 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 221395 17.10.2023 року о 12:51:41, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор +380951415753 (а.с.19). Згідно платіжного доручення №112871641 від 17.10.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 12 000 грн, призначення платежу кошти згідно договору 6177279 (а.с.20 на звороті). Відповіддю АТ «Райффайзен Банк», наданою на виконання ухвали суду першої інстанції у цій справі, підтверджено, що банківська карта № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 . 17.10.2023 року на карту здійснено зарахування переказу в сумі 12 000 грн (а.с.110-111). Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором 6177279 нарахована за період з 17.10.2023 року по 15.03.2024 року (а.с.21-22). Також із зазначеної відомості встановлено, що відповідачем 13.12.2023 року сплачено проценти за користування кредитом в розмірі 823,00 грн., тіла кредиту в розмірі 500,00 грн., сплата комісії за пролонгацію в розмірі 100,00 грн.; 28.12.2023 року сплачено тіло кредиту в розмірі 500,00 грн., сплата комісії за пролонгацію в розмірі 100,00 грн.; сплачено проценти по кредиту в розмірі 823,00 грн.; 12.01.2024 року сплачено проценти за користування кредитом в розмірі 823,00 грн., тіло кредиту в розмірі 500,00 грн., комісію за пролонгацію в розмірі 100,00 грн. 28.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 106-МЛ, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором №6177279 від 17.10.2023 року на загальну суму заборгованості 49513,50 грн (а.с.23-27), що також підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 106-МЛ від 28.05.2024 року (а.с.30). 28.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підписано акт приймання-передачі реєстру боржників від 28.05.2024 року до Договору відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28.05.2024 року (а.с.28). 04.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено додаткову угоду до Договору відступлення прав вимог №106-МЛ від 28.05.2024 року (а.с.28 на звороті). Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплачено грошові кошти на рахунок ТОВ «Мілоан» у розмірі 2 162 236,36 грн, призначення платежу: оплата згідно Договору відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28.05.2024 року, що підтверджується копією платіжної інструкції №2258 від 28.05.2024 року (а.с.29 на звороті). Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за Кредитним договором його заборгованість перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на 13.03.2025 року складає 49 513,50 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 10 500,00 грн.; прострочена заборгованість за комісіями становить 600,00 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить 38 413,50 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 гривень; строкова заборгованість за комісіями становить 0,00 гривень; строкова заборгованість за відсотками становить - 0,00 гривень (а.с.22 на звороті). Представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 06.03.2025 року на адресу відповідача направлено претензію, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 513,50 грн. (а.с.30 на звороті). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції керувався тим, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів, користування ними та наявності заборгованості за кредитом підтверджується наявними у справі доказами, позовні вимоги є частково обґрунтованими, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором в розмірі 32608,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10500 грн, прострочена заборгованість за комісіями у розмірі 600,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 21508,50 грн. При цьому суд першої інстанції вважав, що строк кредитування за кредитним договором закінчився 30.01.2024 року, з цього моменту кредитор не мав підстав здійснювати нарахування процентів, передбачених умовами договору, тому, врахувавши сплату відповідачем процентів за кредитним договором у розмірі 2469 грн, стягнув залишок нарахованих процентів за період з 18.10.2023 по 29.01.2024 у розмірі 21508,50 грн. З таким висновком апеляційний суд погоджується з огляду на таке. Застосовані норми права За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України). За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зазначене вище дає підстави дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у постановах у справах №524/5556/19 від 12.01.2021, №234/7159/20 від 10.06.2021. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору №6177279 від 17.10.2023 року та отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 12 000,00 грн. Як встановлено судом, позикодавець, перерахувавши відповідачу грошові кошти, виконав умови кредитного договору №6177279 від 17.10.2023 року, натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконав у повному обсязі, що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості. При цьому, суд першої інстанції правильно вважав, що строк кредитування за кредитним договором закінчився 30.01.2024 року, з цього моменту кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору, тому, врахувавши часткову сплату відповідачем тіла кредиту та процентів за кредитним договором, стягнув залишок нарахованих процентів за період з 18.10.2023 по 29.01.2024 у розмірі 21508,50 грн, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 500,00 грн та комісію за надання кредиту становить 600,00 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову. Доводи апеляційної скарги про недійсність кредитного договору, укладеного в електронній формі, є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи. Твердження апелянта про те, що на цей час відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу та отримання саме ним таких коштів, повністю спростовані матеріалами справи, зокрема, відповіддю АТ «Райффайзен Банк», наданою на виконання ухвали суду першої інстанції у цій справі, якою підтверджено, що банківська карта № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 ; 17.10.2023 року на карту здійснено зарахування переказу в сумі 12 000 грн (а.с.110-111). Доводи апелянта про відсутність повідомлення про відступлення права вимоги, що на його думку, є підставою для скасування судового рішення, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора, тому позивач має право грошової вимоги до відповідача. Також твердження апелянта у скарзі про те, що судом порушено норми процесуального права, адже позивачем були надані лише паперові копії електронних доказів, а не їх оригінали, колегія суддів відхиляє, оскільки воно ґрунтується на неправильному тлумаченні норм ЦПК України. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини у справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню не підлягає. Згідно вимог пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому судове рішення у цій справі в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Обласов Сергій Анатолійович, залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2. ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий І.О. Максюта Судді: І.В. Бойчук В.М. Барков Повний текст постанови складено 24 жовтня 2025 року.