Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/568/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2025 року справа №200/568/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Зеленов А.С.), складеного в повному обсязі 24 квітня 2025 року, у справі № 200/568/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у незастосуванні з 12.06.2020 при розрахунку пенсії норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області застосувати, розрахувати та виплатити розмір пенсії згідно ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та зарахувати до підземного стажу роботи за Списком 1 згідно ст. 8 вказаного Закону з дати призначення пенсії. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що виразилася у не застосуванні абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при розрахунку розміру призначеної ОСОБА_1 на виконання судового рішення пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, встановивши її розмір із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно дост. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періодів період роботи з 24.01.2000 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.08.2003, з 10.09.2003 по 02.03.2017 підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, з дати її призначення з 12 червня 2020 року, та провести виплату перерахованої пенсії з врахуванням раніше виплачених сум. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачу призначено пенсію з урахуванням Донецького окружного адміністративного суду №200/4881/21, якої не було зобов`язано управління застосовувати статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Вказує, що зміст мотивувальної й резолютивної частин рішення суду конкретизує встановлені судом зобов`язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення суду. Вважає, що строк звернення до суду пропущений позивачем. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. ОСОБА_1 є громадянином України, 12 червня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. Рішенням від 22 червня 2020 року № 52 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу. Вказаним рішенням до стажу роботи не зараховано періоди з 07 травня 1991 року по 06 вересня 1991 року та з 07 вересня 1991 року по 18 лютого 1992 року. Крім того, як вбачається з розрахунку стажу, спірний період роботи (з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року) зарахований тільки до страхового стажу. 05 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про до призначення пенсії у зв`язку з наданням додаткових документів. Як вбачається з наданих до суду матеріалів пенсійної справи позивача, рішення за результатом розгляду заяви від 05 серпня 2020 року відповідачем не приймалось. 10 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. Рішенням від 16 березня 2021 року у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №

1. Відповідно до вказаного рішення, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року у зв`язку з не наданням довідки про пільговий характер роботи. Також не зараховано до страхового стажу періоди з 07 травня 1991 року по 06 вересня 1991 року, з 07 вересня 1991 року по 18 лютого 1992 року, з 28 жовтня 1994 року по 20 травня 1995 року. 09 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. Рішенням від 16 квітня 2021 року у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №

1. За змістом вказаного рішення до страхового стажу не зараховані періоди з 07 травня 1991 року по 06 вересня 1991 року, з 07 вересня 1991 року по 18 лютого 1992 року, з 28 жовтня 1994 року по 20 травня 1995 року. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року, оскільки не надано довідку про пільговий характер роботи. Надана довідка видана на непідконтрольній українській владі території (м. Донецьк), а ПАТ «Шахта ім. Засядька» перереєструвалась на підконтрольну Україні територію в м. Авдіївка запізно. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та у пільговому розмірі відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року включно в ПАТ «Шахта ім. Засядька»; зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах у пільговому розмірі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 серпня 2020 року; вирішити питання судових витрат. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 справа №200/4882/21 позов задоволено частково та, зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 червня 2020 року № 52 про відмову у призначенні пенсії позивачу; визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 березня 2021 року № 33 про відмову у призначенні пенсії позивачу; визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 квітня 2021 року № 053430001547 про відмову у призначенні пенсії позивачу; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 12 червня 2020 року на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року справі № 200/4882/21 - скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12 червня 2020 року на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». В цій частині прийняти нове рішення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» за заявою від 12 червня 2020 року. В решті рішення суду залишити без змін. З листа відповідача 27.12.2024 №35233-32626/П-02/8-0500/24 вбачається, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі № 200/4882/21 Головним управлінням повторно розглянуто заяву від 12.06.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, та зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 10.09.2003 по 02.03.2017, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Зобов`язання щодо зарахування періодів роботи до підземного стажу по Списку №1 та обчислення розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» в зазначеному рішенні суду відсутні, тому розмір пенсії було визначено згідно з ст. 27 та ч. 2 п. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з даними електронної пенсійної справи позивач має 40 років 5 місяців 18 днів страхового стужу з додатковим зарахуванням 17 років пільгової роботи по Списку №

1. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду. Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання управління донараховати позивачу розмір пенсії у відповідності із статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40, абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періодів період роботи з 24.01.2000 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.08.2003, з 10.09.2003 по 02.03.2017 підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, з дати її призначення з 12 червня 2020 року, та провести виплату перерахованої пенсії з врахуванням раніше виплачених сум. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Щодо строку звернення до суду. За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду. Суд апеляційної інстанції, вивчив клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та погоджує висновок суду першої інстанції, що наведені позивачем обставини, які спричинили пропуск строку звернення до суду, є поважними, відтак, поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою є обгрунтованим, доводи управління щодо пропуску строку звернення до суду, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, не приймаються судом. Щодо суті позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина. Згідно ст. 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI), який набрав законної сили 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно ст. 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до п. 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 345-VI дія ст. 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону № 345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 200/4881/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву від 12.06.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зараховано до пільгового стажу Позивача за Списком №1 період роботи з 10.09.2003 по 02.03.2017 та прийнято рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах №053430001547 від 02.11.2022 з 19.04.2020. Трудова книжка НОМЕР_1 позивача містить наступні записи: - 24.01.2000 переведений учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею; - з 08.02.2000 по 30.08.2003 переведений гірником очисного забою з повним робочим днем під землею; - 10.09.2003 прийнятий підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті з випробуваним строком три місяці; - 14.07.2004 переведений учнем підземного прохідника з повним робочим днем в шахті; - 02.01.2005 переведений підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем в шахті; - 01.09.2005 присвоєно 5 розряд підземного прохідника з повним робочим днем в шахті; - 02.03.2017 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Весь цей вищевказаний період враховано до пільгового стажу за списком №1, про що свідчить витяг форми РС-право. Судами встановлено, що позивач з 24.01.2000 по 02.03.2017 працював в шахті, на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону №

345. Відтак, матеріалами справи підтверджено, що позивач має більше ніж 15 років пільгового стажу за Списком № 1 і ця обставина не заперечується відповідачем. Однак, при обчисленні розміру пенсії позивача управління не врахувало положення ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», посилаючись на те, що в рішення суду не містило зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію із застосуванням ст. 8 Закону № 345-VI та абз.3 ч.1 ст.28 Закону № 1058-IV. Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки відсутність у судовому рішенні визначення обов`язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням положень цього закону не перешкоджає відповідачу діяти відповідно до вимог законодавства України. Відтак, судами встановлено наявність у позивача пільгового стажу за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, більш ніж 15 років, отже позивач має право на обчислення розміру пенсії із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі № 200/568/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 жовтня 2025 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць