Постанова Київський апеляційний суд № 759/2390/25

Єдиний унікальний номер справи № 759/2390/25 Провадження № 22-ц/824/9555/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 жовтня 2025 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., розглянувши справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Назаренка Сергія Миколайовича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 лютого 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, В С Т А Н О В И В: У січні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. На обґрунтування позову зазначив, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір у вигляді Анкети-заяви №б/н від 20.03.2019 року, згідно якої остання отримала кредит шляхом встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач також зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором №б/н від 20.03.2019 року, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 11.12.2024 року становить 31 830,25 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 25701,83 грн., 6128,42 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. У зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» - заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.03.2019 у розмірі 31830,25 грн., що складається із: 25701, 83 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 6128, 42 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2025 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за укладеною Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 20.03.20191 року в розмірі 25 701,83 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а всього на загальну суму 28 124 (двадцять вісім тисяч сто двадцять чотири) грн. 23 коп. У задоволенні іншої частини позову відмолено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 24 березня 2025 року позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просить апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у стягненні відсотків за користування кредитом, виходив з того, що відсутні підстави для стягнення відсотків, оскільки в заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, підписаний відповідачем 20.03.2019 року, процентна ставка не зазначена, банком не погоджено умови кредитування з відповідачем, а надані банком витяги з умов та правил надання банківських послуг та тарифів не містять підпису відповідача, а тому не можуть бути складовою частиною кредитного договору. Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про закриття апеляційного провадження з наступних підстав З матеріалів справи вбачається, що відповідачу була направлена копія ухвали суду про відкриття провадження від 31 січня 2025 року, однак зазначена кореспонденція повернулася на адресу суду із довідкою про причини повернення - у зв`язку з закінченням терміну зберігання, адресат помер. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу була направлена копія рішення суді від 28 лютого 2025 року, однак зазначена кореспонденція повернулася на адресу суду із довідкою про причини повернення - у зв`язку з закінченням терміну зберігання, адресат помер. Для встановлення факту смерті відповідача ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 Київським апеляційним судом було зроблено запит до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про наявність чи відсутність зареєстрованого акту про смерть відносно ОСОБА_2 . У відповідь на запит суду Київський відділ державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомляє, що у відділі проведена державна реєстрація смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис про смерть № 9417 від 08.06.2024 року. Провадження у даній справі було відкрито 31 січня 2025 року, а відповідач померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до відкриття провадження у вищезазначеній справі. Як убачається з правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23 № 688/189/23 відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України). Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35це20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язано з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно, від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства. За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.». Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) та багатьох інших. Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено обов`язок суду закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У відповідності до положень ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених ст. 255 ЦПК України. За таких обставин, встановивши, що відповідач ОСОБА_2 померла до відкриття провадження у справі (22.04.2024 року), і на момент смерті вона не набула статусу учасника справи, суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі. Керуючись ст. 255, 377 ЦПК України, Київський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 лютого 2025 року скасувати, провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько