Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/20354/24
від 21.10.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/20354/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 21 жовтня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої оплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та провести її перерахунок та виплату з 22.04.2024. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Як свідчить зміст листа отриманого позивачем у відповідь на подану заяву щодо здійснення перерахунку у зв`язку зі зміною показника середньої заробітної плати, при переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком для обчислення її розміру застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017 - 2019 роки, а саме 7763,17 грн. З 01.03.2021 позивачу проведено перерахунок пенсій із врахуванням показника середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17; 1,11 та 1,11 (на виконання постанов Кабінету Міністрів України), що становив 5426,60 грн. Оскільки для обчислення пенсії позивача враховано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені внески, за 2017-2019 роки (7763,17 грн), тому такий перерахунок пенсії з 01.03.2021 не проводився. Водночас, як пояснює представник відповідача у листі-відмові, постановою Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 №127 передбачено, зокрема, що якщо пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, які надійшли по 31.12.2020 включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися із січня по липень 2021 року включно у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом, з 01.07.2021 до таких пенсій установлюється щомісячна доплата в розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства. З огляду на, що за доводами представника відповідача, з 01.07.2021 відповідно до Постанови №127 до пенсійної виплати позивача встановлено щомісячну доплату у розмірі 100,00 грн. Разом з тим, як вказав у листі-відмові представник відповідача, відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, а також на виконання постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118 (далі - Постанова №118) з 01.03.2022 проведено позивачу перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнтів збільшення середнього показника 3764,40 грн, що з 01.03.2022 становив 6186,32 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14). У той час, за твердженнями представника відповідача, оскільки для обчислення розміру пенсії було враховано показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, тому такий перерахунок пенсії з 01.03.2022 не проводився. Водночас, як зазначає представник відповідача, Постановою №118 передбачено встановлення з 01.03.2022 до пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли до 31.12.2021 включно, які не підвищувались з 01.03.2022 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 135 грн, яка враховується під час наступних перерахунків пенсії. При цьому, з 01.03.2022 розмір пенсійної виплати позивача збільшився на 135,00 грн. Крім того, представник Управління, звертає увагу, що вищезазначені щомісячні доплати, передбачені Постановами №127 та №118 не є сталими та враховується під час наступних перерахунків, при проведенні яких їх розмір може змінюватись або зникати. З 01.03.2023 проведено перерахунки пенсій із врахуванням показника 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17; 1,11; 1,11; 1,14 та 1,197 (на виконання постанов Кабінету Міністрів України), що становив 7405,03 грн (3764,40 грн х1,17x1,11x1,11x1,14х 1,197) та оскільки для обчислення пенсії позивача було враховано показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, що є більшим від 7405,03, тому такий перерахунок з 01.03.2023 не проводився. Водночас, як пояснив представник, обґрунтовуючи правомірність дій Управління, постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 №168 (далі - Постанова №168) передбачено встановлення з 01.03.2023 щомісячної доплати в розмірі 100 гривень до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2022 включно, які не підвищувались з 01.03.2023, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії, а тому з 01.03.2023 до пенсії позивача встановлено щомісячну доплату у розмірі 100 грн. З 01.03.2024 відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV проведено перерахунок пенсії позивача та при її обчисленні враховано показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення на виконання постанов Кабінету Міністрів України, що становить 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 X 1,11 X 1,14х 1,197 X 1,0796) та є більшим за 7763,17 грн, який застосовувався до перерахунку. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" від 23.02.2024 №185 (далі - Постанова №185) передбачено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії з 01.03.2024 не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. З огляду на, що з 01.03.2024 до пенсії позивача встановлено щомісячну доплату у сумі, що не вистачала до 100,00 грн підвищення розміру пенсії в результаті перерахунку, передбаченого Постановою №185. Управління додатково проінформувало, що крім вищеперелічених перерахунків проводились також перерахунки пенсії позивача відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV, з урахуванням страхового стажу набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, в тому числі з урахуванням заробітної плати (доходу), за даними, що містились в системі персоніфікованого обліку. На даний час розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням до страхового стажу періодів трудової діяльності по січень 2024 року, а також з урахуванням заробітної плати за всі періоди Вашої трудової діяльності за даними системи персоніфікованого обліку починаючи з 01.07.2000 по грудень 2021 року. Крім то Управління звертає увагу, що в результаті проведених перерахунків пенсії зникли щомісячні доплати, які було встановлено до пенсії позивача відповідно до Постанов №№127, 118 та
168. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії у 2022, 2023 та 2024 роках, позивач звернувся до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-XII) індексація це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання. З 01.01.2004 вступив у дію Закон №1058-IV, яким було врегульовано питання індексації пенсій у зв`язку із зростанням індексу споживчих цін та рівня розміру середніх заробітних плат. Відповідно до ч.1 ст.42 Закону №1058-IV пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Згідно з ч.2 ст.42 Закону №1058-IV крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. З 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким було виключено ч.1 ст. 42 Закону №1058-IV, яка передбачала індексацію. Також внесені зміни до абзацу першого частини другої статті 42 Закону №1058-IV та викладеного його у наступній редакції. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Відповідно до абз.2 ч.2 статті 42 Закону №1058-IV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У зв`язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №795 Деякі питання реалізації частини другої ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " (далі - Порядок), було внесено зміни. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. А згідно з пунктом 5 Порядку перерахунок пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який відповідно до законодавства врахований для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення. Положення зазначеного Порядку повністю узгоджувалися зі змістом частини другої статті 42 Закону №1058-IV, відповідно до якої індексується не сама пенсійна виплата, тобто та сума коштів, яку щомісячно отримує пенсіонер на свою банківську картку, а відбувається підвищення одного з показників, який використовується для обчислення розміру пенсії. Це показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та вказаною постановою скасований Порядок. Порядком №124 не передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. Натомість, згідно пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Судом встановлено, що відповідач у 2022, 2023, 2024 роках не провів індексацію пенсії позивача відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-IV, а встановив щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн (у 2022 році), 135 грн та 100 грн (у 2023 році) та 16,91 грн (у 2024 році). При цьому, відмову у проведенні індексації пенсії відповідач обґрунтував тим, що для обчислення пенсії позивача у 2024 році врахований показник середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки у розмірі7763,17 грн (3764,40 грн - середня заробітна плата в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014,2015, та 2016 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17 х 1,11 х 1,11 (на виконання постанов Кабінету Міністрів України), що становив 5426,60 грн. Спірним у справі є питання наявності підстав для індексації пенсії позивача у 2022, 2023, 2024 роках та в разі їх наявності - визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який необхідно застосувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені. Подібне питання було предметом розгляду Верховним Судом у справі №160/28752/23. Так, у постанові від 13.01.2025 Верховний Суд зауважив, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів. За висновком Верховного Суду положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку). Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу. Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці. Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення. Отож, за висновком Верховного Суду у справі №160/28752/23 (постанова від 13.01.2025), з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії. Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.01.2025 у справах №200/422/24, №620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №120/1483/24, №400/4663/24. Таким чином, у період з 2022 по 2024 рік індексація пенсії позивача проводилася не у спосіб та порядок, що передбачений частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Оскільки норми частини другої статті 42 Закону №1058-IV та положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать один одному, тому необхідно керуватися висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56), згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і про який йдеться у статті 42 Закону №1058-IV, не є сталим. У кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є "свій" показник середньої заробітної плати, який залежить від року призначення пенсії, і саме він має збільшуватись під час індексації. Саме це передбачено в Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №795, пунктом другим якого визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пенсія має бути проіндексована без виключень згідно з приписами постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185. Відтак, проіндексований неналежний показник є меншим від того, який до обчислення пенсії позивача застосований, але при цьому орган Пенсійного фонду України, його не індексуючи, приходить до помилкового висновку, що позивач права на індексацію не має. Такі дії органу Пенсійного фонду України суд вірно визнав протиправною бездіяльністю, та дійшов висновку, що пенсія позивача підлягає індексації зі застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі у розмірі 1,14, починаючи з 01.03.2022, починаючи з 01.03.2023 у розмірі 1,197, починаючи з 01.03.2024 у розмірі 1,0796. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.