LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/12138/25

від 21.10.2025 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12138/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у адміністративній справі № 160/12138/25 за позовом ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року відмовлено у задоволені адміністративного позову про визнання протиправною та скасування винесеної державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Фелдеші А.М. постанови про відкриття виконавчого провадження №77834054 від 16.04.2025 р. та про зобов`язання відповідача скасувати заходи примусового виконання у виконавчому провадженні №77834054 від 16.04.2025 р. Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та помилкового застосування до спірних правовідносин норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити інше рішення про задоволення заявлених ним у цій справі вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що при вирішенні спору у цій справі судом невірно було застосовано норму п.10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» та проігноровано вимоги ч.4 ст.4 Закону «Про виконавче провадження», також як і не враховано порушення його права на належне повідомлення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилаючись на законність та огрунтованість судового рішення, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижченаведене. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для звернення позивача з позовом у цій справі стало винесене державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Фелдеші А.М. 16.04.2025 року рішення у формі постанови, якою керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження №77834054 з примусового виконання виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року про стягнення штрафу у розмірі 51 000 грн. У подальшому, державним виконавцем Фелдеші А.М. керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» 16.04.2025 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору №77834054 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №уп/15698/1 від 25.10.2024 року «про стягнення штрафу у розмірі 51 000 грн.» та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 100 грн. Крім того, 16.04.2025 року державним виконавцем Фелдеші А.М. відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, також було винесено постанову про розподіл мінімальних витрат виконавчого провадження №77834054, з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №уп/15698/1 від 25.10.2024 року та визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 368 грн., а також згідно ст.ст.18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено16.04.2025 року постанову про арешт коштів боржника №77834054, з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №уп/15698/1 від 25.10.2024 року. Окрім того, 17.04.2025 року державним виконавцем Фелдеші А.М. згідно ст.ст. 10, 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №77834054 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №уп/15698/1 від 25.10.2024 року. При дослідженні підстав для вчинення державним виконавцем вищеописаних дій та винесення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження № 77834054 від 16.04.2025 з примусового виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 року, правомірність яких оскаржується у даній справі, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постанова №уп/15698/1 була винесена 25.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 500 грн. за вчинення порушення, за яке відповідальність передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП. У вказаній постанові №уп/15698/1 від 25.10.2024 року зазначено, що у разі несплати штрафу у строк встановлений ч.2 ст.308 КУпАП в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 51 000 грн., строк пред`явлення її до виконання визначено до 04.01.2025 року. Оскільки законної сили зазначена постанова №уп/15698/1 від 25.10.2024 року набрала 04.11.2024 року, 10.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано заяву до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про примусове виконання постанови №уп/15698/1 від 25.10.2024 р. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення в подвійному розмірі згідно із ст.308 КУпАП в сумі 51 000 грн. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у цій справі, суд першої інстанції виходячи з того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), а також Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII), а також на підставі правового аналізу положень ст.1, п.7 і п.6 ч.1 ст.3, ч.1 і ч.4 ст.4, ч.1 ст.5, ч.1 ст.13, п.1 ч.1 і ч.5 ст.26, Закону № 1404-VIII правильно було наголошено на тому, що постанова №уп/15698/1 від 25.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено штраф є виконавчим документом та вступив в силу 04.11.2024 р., а тому згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» ця постанова мала бути була пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців. За наведених обставин та виходячи з того, що відповідно до ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що недотримання строків пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є підставою для повернення такого виконавчого документа стягувачу без його виконання. Враховуючи введення воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 року та його неодноразового продовження і тривалості на даний час, з урахуванням положень п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, доповненого Законом України від 15.03.2022 р. №2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022 року, судом обгрунтовано було узято до уваги, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 77834054 була прийнята відповідачем 16.04.2025 року, тобто після набрання чинності Законом №2129-IX, що спростовує доводи апеляційної скарги позивача в частині, яка стосується невірного застосування судом п.10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» та ч.4 ст.4 Закону «Про виконавче провадження». Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом №1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, а аналогічна до спірних правовідносин правова

позиція Верховного Суду вже висловлена у постанові від 15.03.2023 по справі №260/2595/22, суд обгрунтовано у цій справі не погодився з доводами позивача про пропуск стягувачем строку пред`явлення до виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення, а відповідно, суд першої інстанції правильно визнав не є доведеними обґрунтування позивача щодо протиправності винесеної постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2025 року з підстави пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про неправомірність відкриття виконавчого провадження відповідачем. Крім того, на переконання колегії суддів правильно було відхилено судом першої інстанції і аргументи позивача щодо його обізнаності про постанову №уп/15698/1 від 25.10.2024 року лише під час виконавчого провадження, оскільки зазначені обставини не є предметом спору у цій справі та не впливають на висновки суду щодо правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження, тим більш, що державний виконавець не наділений законом повноваженнями перевіряти обставини надсилання позивачеві даної постанови, яка є виконавчим документом за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, і такі висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.02.2023 року по справі №380/16826/21 та у постанові від 06.05.2020 року по справі №815/6844/17. Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, з урахуванням того, що встановлені у справі обставини позивачем не спростовано, і постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №уп/15698/1 від 25.10.2024 року ним навіть не оскаржувалася, цілком погоджуючись з висновками суду першої інстанції у цій справі про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови від 16.04.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77834054, та відповідно, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій справі в цілому - колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача та для скасування законного і обгрунтованого рішення суду першої інстанції у цій справі. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»