Постанова 4808 № 344/6785/25

Справа № 344/6785/25 Провадження № 22-ц/4808/1295/25 Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М. Суддя-доповідач Девляшевський В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого(суддя-доповідач) Девляшевського В.А., суддів: Мальцева Є.Є., Томин О.О., секретаря Гудяк Х.М., за участю відповідача ОСОБА_1 , представника Комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфортний дім» - Пастушенка А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду в складі судді Атаманюка Б.М., ухвалене 18 червня 2025 року в м. Івано-Франківську, повний текст якого складено 26 червня 2025 року, у справі за позовом Комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, встановив: У квітні 2025 року представник КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради від 18.08.2022 управителем багатоквартирних будинків було визначено КП «Комфортний дім». Дію цього рішення на час воєнного стану в частині тарифу було призупинено рішенням №987 від 20.10.2022. Однак, 17.05.2024 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення №619 «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.10.2022р. № 987 «Про зупинення застосування ціни послуги з управління багатоквартирним будинком на період дії воєнного стану». Дані рішення були опубліковані в газеті «Західний кур`єр» та оприлюднені на офіційному сайті Івано-Франківської міської ради. Відтак, позивач є управителем будинку по АДРЕСА_1 . Відповідач мешкає у квартирі АДРЕСА_2 цього будинку, користується послугами та є споживачем у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги». З вересня 2022 по березень 2025 року йому нараховано плату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 8614,01 грн, з яких сплачено 4472,54 грн. Отже, заборгованість з урахуванням переплати становить 4140,91 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідача. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2025 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради заборгованість за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 01.09.2022 по 31.03.2025 у розмірі 4 140,00 грн, а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн. Не погодившись з рішенням суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що позовна заява підписана Андрієм Пастушенком за довіреністю, в якій не зазначено його посади чи правових підстав представництва. Належних документів для самопредставництва КП Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради або підтвердження статусу адвоката й договору про правову допомогу не подано. Відтак, вважає, що суд відповідно до статті 257 ЦПК України мав залишити позов без розгляду. Посилається на те, що з врахуванням вимог чинного законодавства у Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради були відсутні підстави для включення будинку за адресою АДРЕСА_1 до конкурсу із визначення управителя у зв`язку з тим, що на момент оголошення конкурсу управителем вже було КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради. Відповідно до встановленого виконавчим комітетом тарифу у 2,2602 грн або 181,95грн в місяць відповідно до площі квартири відповідача позивач мав би здійснювати відповідні нарахування. Однак, з червня 2025 року позивач нараховував плату за комунальні послуги за тарифом 5,6353 грн. Відтак, на думку скаржника сума безпідставного нарахування складає 271,69 грн в місяць або 2716,90 грн за період з червня 2024 року по березень 2025 року. Зазначив, що позивач додав до позову договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №568 (571/70/6.04) від 22.08.2022, який передбачає п`ять додатків, однак надано лише частину з них. Повний договір з усіма додатками в матеріалах справи відсутній. Аналогічно відсутні докази фактичного виконання договору: не підтверджено надання послуг у визначені строки, належної якості та повному обсязі за 20222025 роки. Натомість, доводи позивача про надання всіх послуг не доведені жодними належними доказами. Більше того, позивач визнав факт ненадання послуг з дератизації та дезінсекції протягом червня 2024 червня 2025 року, провівши у червні 2025 року відповідні перерахунки у зв`язку з фактичним не наданням даної послуги. На думку скаржника, суд першої інстанції не встановив фактів належного виконання договору, а сам факт його укладення не є безумовною підставою для стягнення плати. Крім того, на вимогу суду позивач надав перелік звернень співвласників будинку по АДРЕСА_1 , однак зміст відповідей відсутній. З аналізу реєстру може скластися хибне враження про задоволення скарг, тоді як управитель фактично закривав їх без вирішення. Акти-претензії, подані у встановленому законом порядку, позивач залишав без розгляду. Вважає, що КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» має надати суду належні докази виконання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у повному обсязі як обґрунтовану підставу для нарахування та стягнення плати за реально надані послуги. Натомість невиконання зобов`язань по договору підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме неодноразовими письмовими зверненнями, на які позивачем надавались відмови у наданні запитуваної інформації та здійснені звітування щодо наданих послуг. З огляду на вищенаведене просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу представник КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування. Зазначає, що матеріалами справи підтверджується те, що між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №568 від 22.08.2022, відповідно до якого управитель зобов`язувався надавати послуги з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послуги з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Доказів припинення договору матеріали справи не містять, а тому позивач нараховував вартість послуг відповідно до положень діючого договору. Проте, відповідач не сплачував кошти за надані послуги, унаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі 4 140,91 грн. Натомість відповідач не надав належних доказів звернень до управителя щодо ненадання чи надання послуг неналежної якості, а також інформації про проведені нарахування послуги з управління. В судовому засіданні ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити з викладених у ній мотивів. Представник КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» доводи апеляційної скарги заперечив, вважав їх такими, що не містять підстав для скасування рішення. Заслухавши суддю - доповідача, скаржника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам закону. Ухвалюючи рішення, суд вважав, що позивач довів, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем, а також те, що заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 01.09.2022 по 31.03.2025 становить 4140,91 грн, що є достатньою підставою для стягнення вказаної суми з відповідача в користь позивача. З вказаними висновками колегія не погоджується. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що позовна заява від імені КП «Управляюча компанія «Комфортний Дім» подана особою, яка не підтвердила свої повноваження. Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)). До позовної заяви, яка підписана Пастушенко Андрієм, додано лише копію довіреності від 11 вересня 2024 року № 70-1.19/8, яку видав позивач КП «Управляюча компанія «Комфортний Дім» в особі в.о. директора Тірона А.В. на ім`я ОСОБА_2 для представництва інтересів довірителя. Проте, в суді апеляційної інстанції Пастушенко А.А. для підтвердження своїх повноважень діяти від імені позивача надав наказ №115к від 28.02.2025, виданий в.о. директора КП «Управляюча компанія «Комфортний дім», відповідно до якого його переведено з посади юриста юридичного відділу на посаду заступника начальника юридичного відділу з 03 березня 2025 року, а також посадову інструкцію заступника начальника юридичного відділу, затверджену в.о. директора підприємства. Відповідно до п. 2.3 Інструкції заступник начальника юридичного відділу, зокрема, самостійно представляє на підставі довіреності або організовує представництво із залученням роботи юридичного відділу підприємства, юридичних фірм інтереси підприємства в інших підприємствах, установах, організаціях, судових правоохоронних та державних органах зі всіма правами, передбаченими діючим законодавством та в межах повноважень, зазначених у довіреності; самостійно та кваліфіковано визначає порядок ведення судової справи із застосуванням діючих норм закону (призначення експертиз, залучення третіх осіб, пред`явлення зустрічного позову і т.д.), бере участь в усіх судових засіданнях, що призначені судами по справах, юридичний супровід яких здійснює. Вказаними документами підтверджуються повноваження Пастушенка А.А. на момент подання позовної заяви та розгляду справи по суті в суді першої інстанції діяти від імені позивача, а також те, що здійснення самопредставництва позивача входить до кола його посадових (трудових) обов`язків. Відтак, колегія не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, про що просив скаржник в апеляційній скарзі. Що стосується суті позовних вимог, суд виходить з такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матералами справи, КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» є управителем житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.8-12). Так, 22 серпня 2022 року між КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_3 (в подальшому перейменована на Д.Коцюбайла «Да Вінчі») в особі заступника міського голови деректора Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Смушака М.В., що діяв на підставі Рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №545 від 30.06.2022, укладено договір №568 (571/70-6.04) про надання послуги з управління багатоквартним будинком. Відповідно до п. 1 вказаного договору Управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласнки зобов`язуються оплачувати управителю послуги з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 (а.с.16), та є власником зазначеної квартири (а.с.67). Обгрунтовуючи позовні вимоги, КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» покликалось на те, що ОСОБА_1 користується послугами з управління багатоквартирним будинком та є cпоживачем послуг, які надає позивач. Проте, відповідно до довідки про розрахунок заборгованості по особовому рахунку у відповідача за період з 01.09.2022 по 31.03.2025 утворився борг за житлово-комунальні послуги у розмірі 4 140,91 грн (а.с.5). В свою чергу, заперечуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 послався на те, що позивачем не доведено належними доказами надання послуг з визначеною договором періодичністю, якістю та повнотою за період 2022-2025 року. Відповідно до з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. За своїм змістом договір про надання послуг, який укладено між позивачем та відповідачем, є договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки, згідно з п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Колегія встановила, що відповідно до договору №568 про надання послуги з управління багатоквартним будинком управитель зобов`язаниий зокрема: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; своєчасно проводити підготовку будинку до експлуатації в осіннньо-зимовий період; розглядати в порядку та строки, визначені законом та цим договором, претензії та скарги співвласників своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням співвласниками послуги з управління, що виникли з його вини тощо. Відповідно до Додатку 4 Договору передбачено наступний перелік та періодичність надання послуг: технічне обслуговування: водопостачання, водовідведення, зливової каналізації, електропостачання, газопостачання, ліфтів, систем диспетчеризації (щоденно, цілодобово); обслуговування димових та вентиляційних каналів (за необхідності); технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинковх інженерних систем (за необхідності); прибирання прибудинкової території (щоденно, цілодобово); прибирання приміщень загального користування (не менше одного разу на тиждень); прибирання і вивезення снігу, посип територій (за необхідності, у зимовий період); дератизація (за необхідності, але не менше 2 разів на рік); дезінсекція (за необхідності, але не менше 2 разів на рік); придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку (постійно); поточочний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв, водопостачання, водовідведення, зливової каналізації тощо (за необхідності) (а.с. 65-66). Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року по справі №756/8056/19 (провадження 14-94цс21). Згідно з правовою позицією ВС, яка викладена у постанові від 27 березня 2023 року по справі №920/1343/21, суд зазначив, що обов`язок доказування і подання доказів надання послуг з управління багатоквартирним будинком покладається на позивача відповідно до правил статей 74, 80 ГПК. Права та обов`язки сторін виникають безпосередньо з договору про надання послуги з управління, але це не звільняє управителя від обов`язку доводити надання таких послуг за цим договором, якщо співвласник (споживач) заперечує факт отримання таких послуг. Такий обов`язок управителя випливає з процесуальних норм, що покладають на сторону тягар доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того, такий обов`язок випливає із змісту положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема: споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (пункт 5 частини першої статті 7); управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором (частина друга статті 26); управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором. Щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження (пункти 9, 10 частини четвертої статті 8); управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території (абзац шостий частини третьої статті 10). Окрім того, згідно з п.п. 3, 4, 7 та 8 Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року №482, визначено, що: управитель веде облік доходів, витрат, кількісних і якісних показників надання послуги щодо кожного багатоквартирного будинку та кожної складової послуги окремо; обсяг фактично наданої послуги та фактично понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається в управителя, зокрема наказами, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо; у разі ненадання послуги споживачам не нараховується плата за послугу; перерахунок здійснюється виходячи з фактично понесених у звітному періоді витрат на надання послуги щодо кожного будинку окремо з урахуванням обсягу фактично наданих складових послуги в межах ціни та періодичності виконання (надання) таких складових послуги з урахуванням плану здійснення заходів, складеного управителем відповідно до пункту 12 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року №712. За загальними правилами надання послуг, визначених статтею 901 ЦК України: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави (глави 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. З урахуванням наведеного припису, за відсутності доказів надання послуг, особа, яка вимагає їх оплати, не вправі розраховувати на здійснення такої оплати. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 21 червня 2022 року у cправі № 915/99/21. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в зв`язку з неналежною, на його думку, якістю надання послуг неодноразово звертався до управляючої компанії з заявами про проведення перерахунку оплати за послуги з управління у 2024 році відповідно до фактичного їх виконання. Крім того, просив надати інформацію про терміни надання кожної послуги, поінформувати про час та дату звітування управителя про виконання кошторису витрат за 2024 рік. 23 квітня 2025 року він просив надати інформацію щодо нарахованої та сплаченої управителем підрядниками за 2024-2025 роки вартості послуг з дератизації та дезінсекції, послуг з технічного обслуговування водопостачаня, водовідведення, зливної каналізації, послуг з технічного обслуговування електропостачання, прибирання прибудинкої території, приміщень загального користування, прибирання снігу, а також актів перевірки наданих послуг та копії відповідних договорів підряду (а.с. 84). Належну інформацію на вказане звернення ОСОБА_1 не отримав. Більше того, вказана інформація не надана також на виконання ухвали суду першої інстанції. У п. 20 договору №568 визначено, що у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління кожен співвласник має право викликати управителя для перевірки її якості. За результати перевірки якості послуг з управління складається акт претензія, який підписується власниками та управителем. Колегія суддів зазначає, що сама по собі відсутність відповідного акта не може свідчити про належне надання послуг. Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що споживач неодноразово звертався до управителя з претензіями щодо їх неналежного надання. Отже, управителю було достеменно відомо про виявлені недоліки. Незважаючи на це, останній не вжив жодних заходів для перевірки якості послуг та не здійснив самостійного контролю за їх виконанням. Також колегія звертає увагу, що позивачем не надано актів виконаних робіт з утримання житлового будинку. Так, управляюча компанія здійснювала надання послуг з утримання житлового будинку із залученням підрядних організацій. Однак, належних доказів виконання такими організаціями відповідних робіт, а також підтвердження їх обсягу, якості та періодичності, матеріали справи не містять. Натомість, подані управляючою компанією акти загального огляду житлового будинку не відображають інформації, яка б підтверджувала належний рівень і систематичність виконання робіт з утримання будинку. Більше того, представник позивача у засіданні апеляційного суду визнав факт ненадання окремих послуг, зокрема з дератизації та дезінсекції, що додатково свідчить про їх невиконання у встановленому порядку. Відтак, позивачем не надано належних доказів надання відповідачу послуг, перелік та обсяг яких зазначений у договорі про надання послуг від 22 серпня 2022 року. Колегія суддів зазначає, що саме по собі нарахування плати за надані послуги не свідчить про їх фактичне та належне виконання, оскільки не є доказом, який би підтверджував реальність і якість таких послуг. За недоведеності позивачем надання послуг за вказаний у позовній заяві період часу, колегія приходить до висновку, що підстави для стягнення розрахованої заборгованості з відповідача відсутні. Узагальнюючи наведене, колегія приходить до висновку, що суд за встановлених обставин справи дійшов помилкових висновків про обгрунтованість позовних вимог КП «Управляюча компанія «Комфортний дім». Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. А отже, апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову КП «Управляюча компанія «Комфортний дім». Згідно підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з позивача підлягає стягненню сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги. Керуючись статтями 374, 376, 381 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2025 року скасувати. Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову Комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити. Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради (ЄДРПОУ 44051740) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 633, 60 грн сплаченого судового збору в суді апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 3 ст.389 ЦПК України. Головуючий В.А. Девляшевський Судді: Є.Є. Мальцева О.О. Томин Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2025 року