Постанова Харківський апеляційний суд № 636/4388/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 636/4388/25 Головуючий суддя І інстанції Оболєнська С. А. Провадження № 33/818/1361/25 Суддя доповідач Грошева О.Ю. Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 жовтня 2025 року м.Харків суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., при секретарі Шевченко Д.В., за участі захисника Хараїм О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Хараїм О.В. на постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , - у с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , - визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення: -за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн); -за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою встановлено, що 10 травня 2025 року о 00 год 21 хв в селищі Малинівка по вулиці Малинова Чугуївського району Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки KIA SORENTO AE4YYE, скоїв дорожньо транспорту пригоду, під час спілкування у водія виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запахалкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газаоналізатора Drager 6810, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, 10 травня 2025 року о 23 год 10 хв в селищі Малинівка по вулиці Малинова Чугуївського району Харківської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки KIA SORENTO AE4YYE, не обрав безпечної швидкості для того, щоб безпечно керувати транспортним засобом, не впоравшись з керуванням здійснив наїзд на сміттєві баки та металеву огорожу, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано збитків та порушені вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливості багажу, стан транспортного засобу, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП В своїй апеляційній скарзі апелянт просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що результати огляду ОСОБА_1 за допомогою Газоаналізатора drager 6810 є недопустимими, оскільки з моменту останньої повірки робочого засобу вимірювальної техніки (калібрування приладу) пройшло більше 6 (шести) місяців, при цьому згідно листа від компанії, яка є єдиним дистриб`ютором відповідної продукції, повірка проводиться не пізніше ніж 1 раз на 6 місяців. Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено з порушенням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та ч.6 ст.266 КУпАП, через що роздруківка результатів тесту є очевидно недопустимим доказом, а сам огляд в силу положень ч. 5 ст. 266 КУпАП вважається недійсним. Крім того, зазначала, що суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі серія ЕПР 1 №326640 від 11.05.2025 року, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому сторона захисту просить суд визнати даний протокол неналежним та недопустимим доказом, протокол не містить відомостей про результати огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , а також те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не інспектором поліції. Захисник також просить суд вирішити питання щодо можливості застувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв`язку з чим надіслала клопотання про долучення до матеріалів справи відомостей що характеризують ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника Хараїм О.В., яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому обставини дорожньо-транспортної пригоди стороною захисту не оспорюються, а тому ці обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що 10 травня 2025 року о 00 год 21 хв в селищі Малинівка по вулиці Малинова Чугуївського району Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки KIA SORENTO AE4YYE, скоїв дорожньо транспорту пригоду, під час спілкування у водія виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запахалкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газаоналізатора Drager 6810, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Аналогічні обставини встановив суд першої інстанції. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису вбачається події, які відбувалися 10 травня 2025 року о 00 годині 21 хвилин, патрульні поліцейські прибули за викликом на місце ДТП. На місці ДТП перебував ОСОБА_1 , який не заперечував факт керування транспортним засобом. Працівник поліції запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, на що водій погодилвся. Результат огляду 1.09 промілле, що перевищує норму більш ніж у 5 разів (арк. 5) З результатом огляду погодився, поставив підпис у протоколі. Таким чином, поліцейський діяв в межах закону та отримавши позитивний результат, ним було складено протокол. Велася безперервна відеозйомка, свідки не залучались. Дійсно, як слушно зазначає захисник у своїй апеляційній скарзі, у протоколі не зазначено результат огляду, проведеного за допомогою драгера, проте такий недолік не є суттєвим, оскільки на аркуші 5 міститься результат тесту. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів. При цьому відеозапис судом приймається як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим. Крім того, апеляційний суд не погоджується з доводами захисника про те, що результати проведеного огляду є недопустимим доказом. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року. Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18.01.2018 року на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів "Газоаналізатори Alcotest Drager №6810", які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 року № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатори Drager Alcotest, виробник Drager Safety AG&Co.KGaA, Revalstrasse 1, 23560 Lubeck, - виробник Німеччина, мають свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, у якого необмежений строк дії. Отже, суд приходить до висновку, що газоаналізатори виробництва Drager Safety AG and Co.KgaA (Germany), до яких відноситься і газоаналізатор Drager Alcotest 6810, який використовується патрульною поліцією та вже перебуває в експлуатації, може експлуатуватися за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Згідно з п.17 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014 законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 (далі - Наказ) затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, за категоріями. Для категорії законодавчо регульованих ЗВТ "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" цим Наказом встановлено міжповірочний інтервал в 1 рік. Крім того, згідно інструкції до приладу Alcotest Drager 6810, яка є вільному доступі в мережі інтернет і є офіційною інструкцією від виробника, на арк. 26 зазначено, що алкотестер повинен проводити калібрування не рідше 1 раз на 12 місяців. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції в частині визнання проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Drager Alcotest 6810 допустимим доказом. При цьому лист, на який посилається захисник, не приймається апеляційним судом, з огляду на наявність офіційної інструкції до приладу та норм Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» Не приймаються апеляційним судом і доводи захисника щодо можливості застосування положень ст. 69 КК України до ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей конституційний принцип знаходить свою галузеву конкретизацію в окремих законах, у тому числі - й в КУпАП. Так, відповідно до ч. 1 ст. 217 КУпАП посадові особи, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені названим Кодексом, лише у межах наданих їм повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. Звідси, при застосуванні адміністративної відповідальності суд зобов`язаний застосовувати виключно той вид (види) адміністративного стягнення і в тих розмірах та порядку, що визначенні за вчинене адміністративне правопорушення у відповідній санкції статі КУпАП. Саме тому, оскільки у санкціях ст. 130 КУпАП закріплена імперативна вимога щодо обов`язкового накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на водіїв за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, то застосування цього виду стягнення за зазначене адміністративне правопорушення є обов`язком, а не правом суду. Водночас, відсутність у КУпАП норми, яка наділяла би суд повноваженнями не застосовувати таке стягнення за вчинене адміністративне правопорушення свідчить, що у разі не накладення такого стягнення має місце невиконання судом обов`язків, покладених на нього Конституцією і законом України. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає неприпустимим застосування положень КК України, оскільки положення КУпАП передбачають імперативну вимогу щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на водіїв за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25). В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Хараїм О.В. залишити без задоволення. Постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали надати сторонам 13 жовтня року о 16 годині. Суддя О.Ю. Грошева