Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/1753/25

Справа № 352/1753/25 Провадження № 33/4808/700/25 Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В. Суддя-доповідач Малєєв А.Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., за участю секретаря с/з Лавринович У.М., апелянта ОСОБА_1 , адвоката Дубіцької І.В., розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тисменицького районного суду від 24.09.2025 та в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції. 1.1. Суд визнав Апелянта винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддав штрафу в розмірі 17 000 грн та позбавив права керування транспортними засобами строком на 1 рік. 1.2. 22.07.2025 о 23:54 год в м. Тисмениця по вул. Данила Галицького, Апелянт керував транспортним засобом Мазда (д.н.з. НОМЕР_1 ) з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із використанням газоаналізатора АлкоФор 507 та в лікувальному закладі Апелянт відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

2. Доводи апеляційної скарги. 2.1. Апелянт не згоден із постановою через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права. 2.2. Суд першої інстанції не довів наявності об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом та перебування у стані сп`яніння. 2.3. Стверджує, що не керував транспортним засобом, а лише перебував у салоні на стоянці (більше двох годин очікував родичів через погане самопочуття). 2.4. Зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. 2.5. Суд не врахував, що обставини, викладені в протоколі, не підтверджені сукупністю всіх інших досліджених доказів. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи. 2.6. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського та автомобіля не зафіксував факту керування транспортним засобом, який є основною складовою правопорушення. 2.7. Апелянт посилається на те, що відеореєстрація не проводилась безперервно і не може бути належним доказом. 2.8. Суд помилково врахував постанову про притягнення до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, як доказ факту керування автомобілем. Просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

3. Провадження в апеляційному суді. 3.1. Апелянт та його захисник підтримали доводи поданої апеляційної скарги з викладених у ній мотивів та просили її задовольнити.

4. Мотиви апеляційного суду. 4.1. Відмова водія від проходження в установленому законом порядку (ст. 266 КУпАП) медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і містить склад ч. 1 ст. 130 КУпАП. В основу доводів апеляційної скарги покладено те, що Апелянт не керував автомобілем, і не мав обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння за обставин, указаних в оскарженій постанові, а тому в його діях відсутній склад ч. 1 ст. 130 КУпАП. 4.2. Це спростовано матеріалами провадження. По перше. В апеляційному суді за клопотанням сторони захисту переглянуті два відеозаписи, які достовірно відображають події справи і відповідають змісту процесуальних документів. На відеозаписі з відеореєстратора (час 23:51) без звуку зафіксовано автомобіль Мазда (д.н.з. НОМЕР_1 ), який стояв на зупинці з увімкненими фарами, до нього під`їхали працівники поліції. За кермом водія сидів Апелянт, який одразу ж вийшов з автомобіля і пішов від нього та від поліцейських у бік. Апеляційний суд констатує, що поведінка, хода і вигляд ОСОБА_1 давали підстави запідозрити наявність у нього стану сп`яніння. Апелянт пояснив це поганим самопочуттям, об`єктивних підтверджень якому матеріали провадження не містять. На відеозаписі №0015 зафіксовано: поліцейський підходить до Апелянта та просить надати документи (час 23:52). Водій відмовляється, оскільки немає документів. При спілкуванні поліцейський повідомляє Апелянту про наявність у останнього запаху алкоголю із порожнини рота. Йому послідовно запропонували пройти медичний огляд на місці зупинки за допомогою технічного засобу і в закладі охорони здоров`я. Він відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі, вибір був свідомий (час 23:53). Згодом поліцейський повторно пропонує Апелянту пройти огляд на стан сп`яніння, від чого останній, повторно відмовляється (час 23:55). Працівники поліції роз`яснили наслідки такої відмови, права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Під час спілкування Апелянт не заперечував факт керування автомобілем. Належить констатувати, що Апелянт спочатку намагався йти від працівників поліції, у зв`язку з чим його попередили про відповідальність за невиконання законних розпоряджень. По друге. У матеріалах провадження є постанова про накладення на Апелянта стягнення за керування автомобілем без користування ременями безпеки та без посвідчення водія - за ч. 5 ст. 121 КУпАП, яка є належним доказом керування Апелянтом автомобілем саме о 23:54 год, тобто в час, за який складено також протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ця постанова набрала чинності і у ній також констатовано факт керування автомобілем Апелянтом за обставин, які розглядаються у даній справі. По третє. Розташування автомобіля Апелянта біля проїзної частини дороги, перебування Апелянта за кермом, увімкнені фари, його поведінка, спрямована на уникнення спілкування з працівниками поліції, немотивована відмова пройти огляд, відсутність повідомлень про погане самопочуття і відсутність заперечень керування автомобілем, вказують на те, що він був учасником дорожнього руху - водієм, керував транспортним засобом, зупинився і не встиг вимкнути фари. Працівники поліції мали всі підстави для висновку, що Апелянт є водієм. Висновок суду першої інстанції з цього приводу відповідає доказам, які є у справі.

5. Оцінки і рішення. 5.1. За наслідками розгляду апеляційний суд дійшов тих же висновків, що і суд першої інстанції. Працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння (поведінка водія давала підстави для таких підозр), повідомили про це і пропонували пройти огляд відповідно до ст.266 КУпАП на місці та в закладі охорони здоров`я, однак Апелянт - відмовився. Дії Апелянта містять склад ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова водія від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги спростовані доказами, які є у справі. Підстави для визнання доказів недопустимими з застосуванням доктрини плодів отруйного дерева відсутні. Рішення суду першої інстанції законне, обґрунтоване, вмотивоване. 5.2. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Тисменицького районного суду від 24.09.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова не оскаржується. Суддя А.Ю. Малєєв