Постанова 4817 № 601/1203/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/1203/25Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М. Провадження № 22-ц/817/1067/25 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 жовтня 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючого - Храпак Н.М. Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З., за участі секретаря - Дідух М.Є. без участі сторін, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 601/1203/25, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Собчук Віктор Костянтинович, на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2025 року, постановлену суддею Шульгач Н.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кременецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення, - ВСТАНОВИВ: у квітні 2025 року Собчук Віктор Костянтинович , що діє в інтересах ОСОБА_3 , де заінтересована особа: Кременецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся із заявою до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити неправильність у актовому записі про народження №13, складеному 03 липня 1957 року Старопочаївською сільською радою Кременецького району Тернопільської області щодо ОСОБА_1 , виправити прізвище дитини та батьків дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 »; доповнити актовий запис по батькові дитини « ОСОБА_1 »; доповнити актовий запис місцем народження дитини «держава Україна,Тернопільська область, Кременецький район, місто Почаїв». Встановити неправильність у актовому записі про шлюб № 51, складеному 19 травня 1986 року Почаївською міською радою Кременецького району Тернопільської області щодо ОСОБА_1 , а саме: виправити прізвище нареченого до та після державної реєстрації шлюбу з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Кременецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Собчук В.К., просить скасувати ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки при її постановленні судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильно постановленої ухвали. Вказує на те, що суд першої інстанції помилково застосував положення ч. 4 ст. 315 ЦПК України, вбачаючи в поданій заяві спір про право. Насправді ж жодного спору про право між сторонами не існує, оскільки ніхто не заперечує права заявника на виправлення помилки в актових записах. Заінтересована особа (орган ДРАЦС) не висловила заперечень проти вимог і фактично не оспорює факт неправильності записів. Таким чином, справа має непозовний, безспірний характер. Звернення до суду обумовлене потребою підтвердити юридичний факт (наявність помилки в записах) для подальшого захисту права заявника, а не вирішити спір між сторонами. Відтак, вимоги ОСОБА_1 за своєю суттю відповідають природі окремого провадження, оскільки не спрямовані на примусове стягнення чи зміну прав чи обов`язків іншої сторони, а лише на встановлення фактичного стану (наявності описки/помилки в записах), що в майбутньому дозволить органу внести зміни. Представник ОСОБА_1 - адвокат Собчук В.К. у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету. Заінтересована особа Кременецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету. Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно з п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення не відповідає, з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Кременецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявник звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права на відображення достовірної інформації в актовому записі. Таким чином, об`єктом перевірки судом в цій справі є встановлення обставин, що підтверджують або спростовують вирішення питання про неправильність самих актових записів про народження та шлюб та зобов`язання вчинити відповідні дії. Заявник у своїй заяві фактично просить внести зміни та доповнити актові записи, а тому дану справу слід розглядати у порядку загального позовного провадження. Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке. Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку передбачений у ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України. Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України). Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції цивільних судів за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Такий правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року в cправі № 560/17953/21 (провадження№ 11-150апп23), Верховного Суду від 20 листопада 2024 року в справі № 179/986/23 (провадження № 61-10086св24), від 23 жовтня 2024 року в справі № 571/916/22 (провадження № 61-2141св24) та інших. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Так, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право». Верховний Суд неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права. Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження та роз`яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Як вбачається із матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просив встановити неправильність у актовому записі про народження №13, складеному 03 липня 1957 року Старопочаївською сільською радою Кременецького району Тернопільської області щодо ОСОБА_1 , виправити прізвище дитини та батьків дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 »; доповнити актовий запис по батькові дитини « ОСОБА_1 »; доповнити актовий запис місцем народження дитини «держава Україна,Тернопільська область, Кременецький район, місто Почаїв». Встановити неправильність у актовому записі про шлюб № 51, складеному 19 травня 1986 року Почаївською міською радою Кременецького району Тернопільської області щодо ОСОБА_1 , а саме: виправити прізвище нареченого до та після державної реєстрації шлюбу з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Отже, вимоги ОСОБА_1 пов`язані з встановленням неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо). Таким чином, зі змісту поданої ОСОБА_1 до суду заяви та доданих до неї документів не вбачається, що між ним та Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції існує спір про право, або встановлення зазначеного факту пов`язується ним з наступним вирішенням спору про право, оскільки встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження №13, складеному 03 липня 1957 року Старопочаївською сільською радою Кременецького району Тернопільської області, в актовому записі про шлюб № 51, складеному 19 травня 1986 року Почаївською міською радою Кременецького району Тернопільської області щодо ОСОБА_1 в частині виправлення прізвища порушує його особисті немайнові права, а відтак встановлення такого факту має юридичне значення для заявника. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку, що заявник просить внести зміни та доповнити актові записи, які не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження, а тому дану справу слід розглядати у порядку загального позовного провадження. Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, зазначивши про наявність спору про право, що має розглядатися у порядку позовного провадження, не встановив та не зазначив між ким існує спір, оскільки існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним. Тож, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що встановлення факту неправильності в актовому записі про народження суперечить вимогам частини першої статті 315 ЦПК України, а тому заява не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки від встановлення вказаного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, що узгоджується із правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 та від 05 лютого 2025 року у справі № 369/96/23. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Собчук Віктор Костянтинович слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 376, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Собчук Віктор Костянтинович, задовольнити. Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 20 жовтня 2025 року. Головуючий: Н. М. Храпак Судді: Б.О. Гірський О.З. Костів