Постанова 4805 № 283/606/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №283/606/25 Головуючий у 1-й інст. Хомич В. М. Номер провадження №33/4805/819/25 Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2025 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, встановив: Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 05.03.2025 о 13 год 45 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , поблизу с Пиріжки Коростенського району Житомирської області, при виїзді на перехрестя з автодороги М-07 (107 км 850 м автодороги) не надав переваги в русі автомобілю «Volvo», номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Novatrail», номерний знак НОМЕР_3 , який рухався з правого боку та здійснив з ним зіткнення, після чого останній транспортний засіб відкинуло в сторону, в автомобіль «Nissan», номерний знак НОМЕР_4 , який надавав перевагу в русі іншим транспортним засобам. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції в порушення ст.268 КУпАП розглянуто справу без його участі та, при цьому, залишено без уваги його клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.05.2025 у зв`язку з сімейними обставинами. Вважає, що суд безпідставно взяв до уваги пояснення, як свідка, ОСОБА_2 , який є учасником ДТП та зацікавленою особою, оскільки транспортний засіб останнього зазнав механічних пошкоджень та відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП. Також вказав на наявні істотні суперечності між первинними поясненнями ОСОБА_2 , наданими безпосередньо після ДТП, та показаннями, які він надав у судовому засіданні через значний проміжок часу. Вважає твердження ОСОБА_2 про те, що видимість дороги, де сталося ДТП, в обох напрямках була необмежена, а його поведінка на місці ДТП була агресивною такими, що не відповідають дійсності. Також вважає, що справу з незрозумілих причин розглянуто Малинським районним судом без урахування положень ст. 276 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним беззаперечним доказом його вини. Звернув увагу на невідповідність вимогам законодавства схеми дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим така не може бути належним доказом у справі. Також йому не зрозуміло, чому ОСОБА_3 , який є учасником ДТП та з пояснень якого вбачається, що саме він допустив зіткнення, визнано судом потерпілим. Вважає, що саме дії ОСОБА_3 стали причиною ДТП. Останній не надав відеозапис з реєстратора, який є доказом порушення ним Правил дорожнього руху. Окрім того, зауважив, що зміст рапорта працівників поліції не відповідає дійсним обставинам. Уповноважені особи, на його думку, свідомо знищили відеозапис з нагрудної камери з метою покриття службової недбалості, а суд першої інстанції також безпідставно затягував розгляд справи, чим свідомо допоміг знищити докази службової халатності та недбалості з боку працівників поліції. Також, з незрозумілих для нього причин суддею районного суду не було призначено по справі судову автотехнічну експертизу, висновки якої встановили б дійсні обставини та вину кожного з учасників ДТП. Наголосив, що обвинувачення ґрунтується на неналежних доказах та свідченнях іншого учасника ДТП, який керував транспортним засобом без полісу обов`язкового страхування та на перетині ним автомобільної дороги. Суд не врахував, що водій автомобіля «Вольво» міг вибрати безпечну швидкість руху задля уникнення зіткнення, а водій автомобіля «Ніссан» міг здати назад, щоб уникнути пошкоджень, свого автомобіля. Також, вважає, що судом не враховано, що ділянка дороги, де сталася ДТП, є аварійно-небезпечною, проте не облаштована трьохсекційним світлофором і працівники поліції задля показників своєї роботи не вносять у відповідний державний орган пропозиції про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення. Окрім того, звернув увагу, що судом першої інстанції не роз`яснені йому права та обов`язки, не запропоновано скористатись правовою допомогою, а при винесені постанови не враховано пом`якшуючих обставин, а саме, сімейні обставини та те, що дана подія з ним сталася вперше, він приймав участь у бойових діях, має ряд нагород за виконання поставлених завдань, втратив автомобіль внаслідок ДТП та не матиме жодних претензій до учасників ДТП. Належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не з`явились. 15.10.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він зазначив, що не може бути присутнім в судовому засіданні, оскільки є військовослужбовцем, відноситься до категорії старших офіцерів і його посада зобов`язує виконувати завдання та функції відповідно до Статуту ЗСУ. Просив врахувати його статус військовослужбовця та характер служби. Водночас, заява ОСОБА_1 не містить клопотання про відкладення розгляду справи. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надсилали. За змістом частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи, що ОСОБА_1 у своїй заяві від 15.10.2025, в якій зазначено причини неможливості бути присутнім в судовому засіданні, не просив про відкладення розгляду справи, а інші її учасники про причини своєї неявки суд не повідомили, з метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесені постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Так, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП. Відповідно до п.16.12 Правил дорожнього руху України, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух. Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №262868 від 05.03.2025, ОСОБА_1 05.03.2025 о 13 год 45 хв, керуючи автомобілем «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , поблизу с Пиріжки Коростенського району Житомирської області, при виїзді на перехрестя з автодороги М-07 (107 км 850 м автодороги) не надав переваги в русі автомобілю «Volvo», номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Novatrail», номерний знак НОМЕР_3 , який рухався з правого боку та здійснив з ним зіткнення, після чого останній транспортний засіб відкинуло в сторону, в автомобіль «Nissan», номерний знак НОМЕР_4 , який надавав перевагу в русі іншим транспортним засобам. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водію ОСОБА_1 інкриміновано порушення пункту 16.12 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.3-4). Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди учасники ДТП надавали свої письмові пояснення. Експерт на місце ДТП не викликався. На місці ДТП ОСОБА_1 пояснив, що 05.03.2025 близько 13 год 20 хв рухався на автомобілі «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , з с Пиріжки Коростенського району в напрямку м Малина з метою оформлення страхового полісу. На перехресті автодороги Київ Варшава зупинився, пропустив транспортні засоби, які рухалися в напрямку м Києва. Переконавшись, що автомобілі в зоні видимості відсутні, продовжив рух. В той же час відчув потужний удар в праву сторону автомобіля та зрозумів, що сталася дорожньо-транспортна пригода. Швидкість руху була мінімальною (а.с.7). На місці ДТП ОСОБА_3 (водій автомобіля «Volvo») пояснив, що рухаючись по трасі Коростень-Київ, під`їжджаючи до перехрестя, помітив на другорядній дорозі зліва, чорний автомобіль, а з правої другорядної - сіре авто. Темне авто, проігнорувавши ПДР, виїхало на перехрестя. Він просигналив звуковим сигналом та застосував екстрене гальмування. Ударивши темне авто, вантажівку відкинуло вправо, де він по дотичній зачепив сіре авто (а.с.6). На місці ДТП ОСОБА_2 (водій автомобіля «Nissan») пояснив, що під`їхав з м Малина у напрямку перехрестя по трасі Київ-Коростень. Зі сторони м Коростень рухалося три вантажних автомобілі, зі сторони с Недашки - транспортний засіб «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб пропустив перший вантажний автомобіль та намагався проїхати перед другим у напрямку м Малина, проте вантажний автомобіль допустив зіткнення з транспортним засобом «Skoda». Вантажний автомобіль зсунувся в бік руху транспортного засобу «Nissan», номерний знак НОМЕР_4 , та пошкодив його бампер. Автомобіль «Nissan» перебував перед перехрестям у відведеному правилами дорожнього руху місці та пропускав транспортні засоби (а.с.5). В суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав, звернувся до суду із письмовими запереченнями, в яких просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, з тих підстав, що адміністративні матеріали складені відносно нього з порушенням вимог нормативно-правових актів та не відповідають дійсним обставинам події. Зокрема, зазначив, що оглядовість перехрестя в місці події є дуже поганою, через це він не бачив транспортний засіб, який рухався по автодорозі. Це перехрестя має підвищену аварійність. Швидкість автомобіля «Volvo» не відповідала ПДР України, оскільки водій мав бачити, що попереду перехрестя з світлофором та відповідно зменшити швидкість руху, чого він не зробив. Саме водій автомобіля «Volvo» допустив зіткнення з його автомобілем, а не навпаки, що є свідченням того, хто саме допустив порушення ПДР. Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснив, що того дня він рухався з напрямку м Малин в напрямку м Коростеня, під`їхавши до дороги Київ-Ковель, зупинився. З іншої сторони, навпроти нього, зі сторони с Недашки в сторону м Малина рухався автомобіль «Шкода». З лівої сторони від нього, з м Коростеня в напрямку м Києва рухалося три вантажних автомобілі. Після того, як проїхала перша вантажівка, водій автомобіля «Шкода» раптово вирішив проскочити. Помітивши його, друга вантажівка почала різко гальмувати, гальмівний шлях був близько 20 м, але все одно відбулось зіткнення в правий бік автомобіля «Шкода». Після зіткнення автомобіль «Шкода» розвернуло та викинуло на середину перехрестя. Вантажний автомобіль, здійснюючи екстрене гальмування, зачепив бампер його автомобіля «Ніссан». ДТП відбулася через порушення ПДР водієм автомобіля «Шкода», оскільки він перетинаючи перехрестя, не зупинився біля відповідної лінії дорожньої розмітки, щоб переконатись у безпечності подальшого руху, а відразу виїхав на проїзну частину дороги Київ-Ковель, на смугу для руху в напрямку м. Коростень. Поки на цій полосі руху транспорту не було, він стояв, а коли до нього став наближатись автомобіль зі сторони м Києва, він, замість того, щоб здати назад та звільнити полосу для руху, вирішив проскочити між вантажівками, які рухались на Київ. Видимість ділянки дороги, де сталася ДТП, в обох напрямках була не обмежена, а враховуючи те, водій автомобіля «Шкода» передньою частиною автомобіля виїхав на проїзну частину дороги Київ-Ковель, не бачити вантажних автомобілів, які рухались з боку м Коростеня водій автомобіля «Шкода» просто не міг. Свідок обстановку на місці ДТП відобразив на схемі, яку просив приєднати до матеріалів справи. На схемі місця ДТП до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.03.2025 відображено об`єкти та обставини, що стосуються дорожньої аварії. Такий документ підписаний учасниками огляду та інспектором. На вказаній схемі місця ДТП зафіксовано розташування транспортних засобів після ДТП, напрямки руху, кілометровий покажчик, дорожні знаки, пішохідний перехід та зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів. Зокрема, автомобіль «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , отримав пошкодження передньої частини автомобіля. В автомобіля «Nissan», номерний знак НОМЕР_4 , пошкоджена права частина автомобіля, права фара, бампер, решітка радіатора. В автомобілі «Volvo», номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Novatrail», номерний знак НОМЕР_3 , пошкоджена передня частина автомобіля (а.с. 8). Після перегляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що причиною виникнення ДТП є порушення водієм «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 п.16.12 ПДР, який на перехресті рівнозначних доріг не надав перевагу у русі вантажному автомобілю «Volvo», номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Novatrail», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , що наближався праворуч. Під час розгляду справи суддя місцевого суду в повній мірі дослідив письмові докази, пояснення учасників ДТП, надав їм об`єктивну оцінку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 про те, що причиною ДТП було перевищення швидкості водієм «Volvo» ОСОБА_3 , є власним тлумаченням обстановки події та спростовуються доказами, на які обґрунтовано послався суд першої інстанції в оскаржуваній постанові. Дії водія автомобіля «Volvo», який наближався праворуч, за будь-яких обставин не звільняли ОСОБА_1 від обов`язку виконати вимоги п. 16.12 ПДР та надати дорогу зазначеному транспортному засобу. Наведені ОСОБА_1 міркування про те, що інші водії могли уникнути зіткнення шляхом зменшення швидкості або зміни траєкторії руху, не мають правового значення для оцінки його власних дій, які перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП. Крім того, апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку діям водія «Volvo» ОСОБА_3 , та автомобіля «Nissan» ОСОБА_2 , оскільки відомості про складення щодо них протоколів про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні. Відповідно до ст.ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, у справі щодо ОСОБА_1 суд зобов`язаний надати оцінку саме його діям у дослідженій дорожній обстановці на предмет дотримання вимог ПДР України. Посилання ОСОБА_1 на нібито погану видимість на перехресті апеляційним судом не враховуються, оскільки, відповідно до п.16.12 ПДР, він був зобов`язаний зупинитися, переконатися у безпечності виконання маневру та лише після цього продовжити рух. Наявність перешкод, що обмежують оглядовість перехрестя, не звільняє водія від обов`язку забезпечити безпеку дорожнього руху. Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що водій ОСОБА_1 проявив неуважність під час керування автомобілем та порушив ПДР, що призвело до зіткнення транспортних засобів і їх механічних пошкоджень. Розташування транспортних засобів на схемі місця ДТП та характер пошкоджень підтверджують наявність порушення п.16.12 ПДР у діях ОСОБА_1 . Твердження про службову недбалість працівників поліції під час складання адміністративних матеріалів спростовуються матеріалами справи та не доведені належними доказами. Складена схема ДТП відповідає протоколу про адміністративне правопорушення та оформлена у встановленому процесуальним законом порядку, сумнівів щодо її допустимості не викликає. Наявність пом`якшуючих обставин, на які посилається ОСОБА_1 , не звільняє його від відповідальності та не нівелює факту вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність. Водночас законодавець не передбачає можливості повного звільнення від відповідальності лише з огляду на наявність пом`якшуючих обставин та особу порушника. Суд, накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , у повній мірі врахував наявні пом`якшуючі обставини та його особу і застосував мінімальне стягнення передбачене санкцією статті. Посилання ОСОБА_1 про порушення судом норм процесуального права, зокрема на розгляд справи у його відсутності, є безпідставними. З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2025 судове засідання не відбулося, оскільки ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи за сімейними обставинами. Водночас 29.05.2025 ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи, а тому судом дотримані положення ст. 268 КУпАП. Зазначене підтверджується змістом оскаржуваної постанови, розпискою від 29.05.2025 (а.с.49). Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи матеріали справи не містять, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги щодо не призначення судом автотехнічної експертизи є безпідставними. Крім того, матеріали справи містять достатню кількість відомостей для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, а тому необхідності залучення експерта, який володіє спеціальними знаннями, у відповідності до вимог ст. 273 КУпАП, суд не вбачає. Справу розглянуто судом з додержанням вимог ч. 2 ст. 276 КУпАП за місцем вчинення правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними. Інших об`єктивних доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті рішення суддею, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано. Досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду дотримався вимог ст.ст.245,251,252,278,280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2025 року, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич