Постанова Тернопільський апеляційний суд № 599/1221/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 599/1221/25Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В. Провадження № 33/817/471/25 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.122-2, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 жовтня 2025 р. м.Тернопіль Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2025 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2, ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 605,60 грн. Згідно даної постанови, 23 липня 2025 року о 00 год.10 хв. в м.Зборів по вул.Б.Хмельницького 55Б, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SKODA OKTAVIA», р.н. НОМЕР_1 , перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини; виражене тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку водій відмовився і такими діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Крім цього, 23 липня 2025 року о 00 год.10 хв. в м.Зборів по вул.Б.Хмельницького 55Б, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SKODA OKTAVIA», р.н. НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу через світлові та звукові сигнали маячків. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п 2.4 Правил дорожнього руху України. Також, 23 липня 2025 року о 00 год.10 хв. в м.Зборів по вул.Б.Хмельницького 55Б, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SKODA OKTAVIA», р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою щоб мати змогу відповідно реагувати на її зміну, не зменшив швидкість та не зупинився, в результаті чого здійснив зіткнення із будівлею супермаркету АТБ, в результаті чого будівля та автомобіль отримали ушкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3.б Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не з`ясовано усі обставини справи. Свої доводи мотивує тим, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження керування ним автомобілем, тому у працівників поліції були відсутні підстави пропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав та не надано можливості скористатись правовою допомогою чи пройти огляд у встановленому порядку. Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, що підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст.124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові та апелянтом не оскаржуються, тому в апеляційному порядку не переглядаються. Також відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 399812 від 23 липня 2025 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі. Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності при цьому двох свідків. Встановлені судом обставини відповідають даним, зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП. Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави огляду, оскільки він рухався у комендантську годину та вчинив ДТП, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП. Крім того ОСОБА_1 не висловлював бажання скористатись правовою допомогою чи будь-яким іншим правом, тому доводи апелянта в цій частині є голослівними. При цьому після неодноразової пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не надав чіткої відповіді, що було вірно розцінено як відмова від проходження огляду, тому його поведінка не відповідала обстановці, за яких відбувалася спілкування із поліцейськими і жодного тиску працівники поліції щодо нього не здійснювали. Також на місці події ОСОБА_1 підтвердив перебування у стані алкогольного сп`яніння, не заперечував факту порушення ним ПДР України, а також факту керування ним транспортним засобом. При цьому факт керування транспортним засобом підтверджується відеозаписом реєстратора із службового автомобіля поліцейських, на якому зафіксовано рух транспортного засобу під час коменданстської години та невиконання водієм вимоги про зупинку. Також із долученого до матеріалів відеозапису із камер зовнішнього спостереження супермаркету АТБ слідує, як автомобіль «SKODA OKTAVIA», р.н. НОМЕР_1 на великій швидкості заїхав в огорожу магазину, після чого водій ОСОБА_1 втік із місця події, але був затриманий працівниками поліції. За вказаних обставин не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки останні спростовуються викладеними вище доказами, такі його твердження в суді є способом захисту з метою уникнення від відповідальності. Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення та із врахуванням ст.36 КУпАП визначив стягнення за більш серйозне правопорушенням з числа вчинених, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов`язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв`язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя