Постанова Дніпровський апеляційний суд № 190/747/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8013/25 Справа № 190/747/25 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2025 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення П?ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 13.03.2024, будучи клієнтом банку, позичальник уклав з банком кредитний договір АВН0СТ155101710318075334, щодо надання кредиту в розмірі 25 000,00 грн, строком на 6 місяців (тобто до 12.09.2024) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн (кредитний договір складається з заяви клієнта та графіку погашення кредиту). Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав позичальнику кредит згідно умов договору. В зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 12.04.2025 має заборгованість у розмірі 24375,72 грн, яка складається з наступного: 18191,11 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 3377,87 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;2806,74 грн - загальний залишок за пенею. Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису). У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису. Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути вказану заборгованість. Рішенням П?ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101710318075334 від 13.03.2024 року, яка станом на 12.04.2025 року складає 21568 гривень 98 коп. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2143 58 коп. В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині залишених без задоволення позовних вимог, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 13.03.2024, будучи клієнтом Банку, уклав з А-Банком кредитний договір АВН0СТ155101710318075334 «Швидка готівка», за умовами якого отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. строком на 6 місяців, тобто до 12.09.2024, зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % щорічно; розмір щомісячного платежу 5280,54 грн. Кошти надані шляхом зарахування суми кредиту на платіжну карту відповідача, що є доступом до поточного рахунку. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить 31683,26 грн.. Відповідач ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підтвердив, що отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором. Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Крім того, сторонами погоджено порядок повернення кредиту: шляхом внесення клієнтом коштів в розмірі мінімального обов`язкового щомісячного платежу на поточний рахунок. До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», в якому відповідач повідомлений про основні умови кредитування. Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису). Матеріалами справи встановлено, що Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №TR.35753554.28742.65455 від 13.03.2024 року, відповідно до якого відповідачу на рахунок вказаний в кредитному договорі №АВН0СТ155101710318075334 перераховані кредитні кошти в сумі 25 000 грн.. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 12.04.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 24375,72 грн., яка складається з: 18191,11 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 3377,87 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 2806,74 грн. загальний залишок заборгованості за пенею. Зі змісту виписки про картці вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами. Ухвалюючи рішення у частині позовних вимог щодо пені, суд першої інстанції, врахувавши пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відмовив у її стягненні. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частин 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). В силу частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України). Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки. Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення оскаржуваного судового рішення. За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України. Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів. З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який застосував суд першої інстанції, відхиляючи відповідні позовні вимоги, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «А-Банк» 2806,74грн. неустойки. Отже, на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог законності та обґрунтованості при ухваленні судового рішення, а доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів,- У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк»- залишити без задоволення. Рішення П?ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 15 жовтня 2025 року. Головуючий Судді: