Ухвала КЦС ВС № 159/1942/22

УХВАЛА 15 жовтня 2025 року м. Київ справа № 159/1942/22 провадження № 61-10892св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року у складі судді Лесика В. О. та постанову Волинського апеляційного суду від 22 липня 2025 року у складі колегії суддів Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., ВСТАНОВИВ: У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області, про позбавлення батьківських прав. Ковельський міськрайонний суд Волинської області рішенням від 29 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Позбавив ОСОБА_3 , ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вирішив питання про розподіл судових витрат. Не погодившись з рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. Волинський апеляційний суд ухвалою від 16 грудня 2024 року (у складі колегії суддів Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.) у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року відмовив на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України. Не погодившись з ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року, ОСОБА_3 оскаржила її в касаційному порядку. Верховний Суд постановою від 14 травня 2025 року (у складі колегії суддів: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.) касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив. Ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження (провадження № 61-70св25). Волинський апеляційний суд постановою від 22 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року залишив без змін. У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області, про позбавлення батьківських прав, призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк