Ухвала КЦС ВС № 740/6788/23

УХВАЛА 16 жовтня 2025 року м. Київ справа № 740/6788/23 провадження № 61-12465ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 березня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, встановив: 03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 березня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2025 року у вказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги заявник долучає документ про сплату судового збору в сумі 3 814, 00 грн від 06 серпня 2025 року. ОСОБА_1 вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Ніжинськогоміськрайонного суду Чернігівської області від 04 березня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2025 року, проте ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2025 року вказану касаційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку з неусуненням недоліків. З інформації, що наявна в Автоматизованій системі діловодства Верховного Суду за номером касаційного провадження 61-10168ск25, вбачається, що заявником подавався до суду документ від 06 серпня 2025 року на суму 3 814, 00 грн, як доказ сплати судового збору за розгляд касаційної скарги, поданої у серпні 2025 року. Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості Верховному Суду зараховувати в якості судового збору кошти, що сплачені фізичними і юридичними особами за подання інших заяв чи скарг, по яким судами були ухвалені процесуальні рішення. Таким чином, заявнику слід надати суду касаційної інстанції інший документ, що підтверджує сплату судового збору за подання саме цієї, а не вперше поданої касаційної скарги. Разом з тим згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до суду в межах касаційного провадження 61-10168ск25 з клопотанням про повернення судового збору, який був сплачений ним за розгляд касаційної скарги, поданої в серпні 2025 року. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплатіпри поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осібза позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позовує захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн. На стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження важливе значення мають відомості про ціну позову, зокрема, з огляду на положення пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власностіна майно або його витребування - вартістю майна. Проте касаційна скарга та додані до неї матеріали, а також рішення судів попередніх інстанцій не дозволяють встановити ціну позову (вартість спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду). Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову (станом на дату подання позову до суду), самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з урахуванням вартості спірного нерухомого майна, визнати право власності на яке просив визнати за ним позивач. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачами. За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ніжинськогоміськрайонного суду Чернігівської області від 04 березня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2025 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов