Ухвала КЦС ВС № 752/5279/20

УХВАЛА 08 жовтня 2025 року м. Київ справа № 752/5279/20 провадження № 61-11186св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І., учасники справи позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Приватне акціонерне товариство «МАРС», треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання Приватного акціонерного товариства «Марс» про відшкодування витрат на правову допомогу за наслідком касаційного перегляду справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Марс», треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними та скасування рішення, припинення права користування та визнання права користування, ВСТАНОВИВ: Постановою Верховного Суду від 03 вересня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Касаційні скарги ПАТ «МАРС» залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року щодо перегляду вказаного рішення змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. Додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року щодо перегляду вказаного рішення залишено без змін. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року скасовано та в задоволені заяви ПАТ «МАРС» про ухвалення додаткового рішення відмовлено. 17 вересня 2025 року ПАТ «МАРС» подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить поновити строк для подання доказів розміру судових витрат, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МАРС» судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у Касаційному цивільному суді у розмірі 730 188,96 грн. Вказує, що постанова Верховного Суду від 03 вересня 2025 року надіслана до електронного кабінету 15 вересня 2025 року, тому наявні поважні причини пропуску встановленого строку на подання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу. На підтвердження судових витрат, понесені у зв`язку із переглядом справи у касаційному суді, ПАТ «МАРС» надало завірені копії: договору № 01/12-2020-1 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року між ПАТ «МАРС» та АО «ЛЕКСНАВІГАТОР»; додаткової угоди № 1 від 27 січня 2022 року до договору № 01/12-2020-1; акта № 45 від 28 серпня 2024 року приймання-передачі наданої правової допомоги до договору про надання юридичних (правових) послуг № 01/12-2020-1 та платіжна інструкція № 2233 від 28 серпня 2024 року (42 704,20 грн); акта № 46 від 30 вересня 2024 року та платіжна інструкція № 2365 від 01 жовтня 2024 року (90 552,00 грн); акта № 47 від 28 жовтня 2024 року та платіжна інструкція № 2470 від 28 жовтня 2024 року (129 176,37 грн); акта № 49 від 20 грудня 2024 року та платіжна інструкція № 2655 від 23 грудня 2024 року (36 395,24 грн); акта № 50 від 29 січня 2025 року та платіжна інструкція № 2765 від 29 січня 2025 року (151 614,09 грн); акта № 55 від 28 квітня 2025 орку та платіжна інструкція № 30 від 29 квітня 2025 року (114 603,75 грн); акта № 57 від 28 травня 2025 року та платіжна інструкція № 3116 від 29 травня 2025 року (85 465,17 грн); акта № 58 від 26 червня 2025 року та платіжна інструкція № 3198 від 27 червня 2025 року (17 372,22 грн); акта № 60 від 24 липня 2025 року та дебетове повідомлення (платіж) № 70 від 25 липня 2025 року (62 305,92 грн); докази надіслання копії заяви про ухвалення додаткового судового рішення та доданих до неї документів іншим учасникам справи. 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить відмовити в задоволенні заяви ПАТ «МАРС». Зазначає, що наведені відповідачем причини пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення не є поважними, а відтак відсутні підстави для його поновлення та згідно з положеннями статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, підлягає залишенню судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними. 19 травня 2025 року відповідач подав до Верховного Суду заяву про подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат після прийняття постанови судом касаційної інстанції. Проте така заява не містить посилань на поважні причини, через які у відповідача була відсутня можливість надати всі докази розміру понесених витрат до закінчення судових дебатів. Найпізнішою датою, якою датовані докази понесення витрат на правничу допомогу, є 25 липня 2025 року, тобто майже за два місяці до ухвалення постанови у цій справі. Обставини, які б перешкоджали своєчасно подати такі докази понесення витрат на правничу допомогу до 08 вересня 2025 року, відповідачем не вказані, відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку не надано. Представництво інтересів відповідача здійснював голова правління ПрАТ «МАРС», а матеріали справи не містять доказів понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась саме адвокатами АО «ЛЕКСНАВІГАТОР» за Договором № 01/12-2020-1 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року. Отже, відповідні витрати не є судовими витратами в розумінні статті 133 ЦПК України та не підлягають відшкодуванню. Заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 730 188,96 грн є невиправданою, необґрунтованою та неспівмірною з обсягом виконаної роботи, оскільки частина послуг описаних в Актах приймання-передачі наданої правової допомоги охоплює послуги щодо поданих касаційних скарг ПрАТ «МАРС», в задоволені яких було відмовлено, інша частина - не є професійною правничою допомогою в розумінні норм процесуального права, частина - не відповідає критерію «неминучості». Недоцільним є розділення частини послуг, які фактично охоплюються одним поняттям, на декілька видів послуг для необгрунтованого завищення витрат. 03 жовтня 2025 року ПАТ «МАРС» подало заяву на заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просило заяву про ухвалення додаткового судового рішення від 17 вересня 2025 року задовольнити повністю. Зазначає, що із заявою про ухвалення додаткового судового рішення звернулося у максимально короткий строк після того, як дізналося про результати касаційного розгляду справи, а саме через 2 дні. На підтвердження оплати ПАТ «МАРС» наданої правової допомоги АО «ЛЕКСНАВІГАТОР» суду надані завірені копії відповідних актів приймання-передачі наданої правової допомоги та платіжні доручення. Факт підписання процесуальних документів ПАТ «МАРС» головою правління не спростовує факт їх підготовки та виготовлення адвокатами АО «ЛЕКСНАВІГАТОР». Представником позивача не дотримано обов`язку доведення неспівмірності витрат та фактично викладено своє суб`єктивне твердження про те, що судові витрати ПАТ «МАРС» на оплату правничої допомоги є неспівмірні та навіть не зазначено, на яку ж суму суду слід зменшити судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України). Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України). Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, зазначено, що: «у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. … обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не містить (а. с. 1-3 виділених матеріалів). Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: від 13 лютого 2024 року у справі № 757/33206/22-ц зазначено, що «тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п`ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду». Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України). Аналіз матеріалів справи свідчить, що: у травні 2025 року ПАТ «МАРС» подало до Верховного Суду заяву, в якій зазначало, що докази, що підтверджують розмір судових витрат, понесених ПАТ «МАРС» у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, будуть подані протягом п`яти днів після прийняття постанови судом касаційної інстанції; постанову Верховного Суду від 03 вересня 2025 року ПАТ «МАРС» отримало 15 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд»; заяву про ухвалення додаткового рішення направлено до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 17 вересня 2025 року, тобто протягом п`яти днів після отримання рішення суду. Тому є підстави для поновлення строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, на подання вказаної заяви. Разом з тим, обґрунтувань поважності причин неподання суду доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в суді касаційної інстанції, до закінчення касаційного провадження у справі (03 вересня 2025 року), зокрема які були повністю сформовані (понесені) у період з 28 серпня 2024 року до 25 липня 2025 року, і на що звертає увагу позивач, заява ПАТ «МАРС» не містить. Тому в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу належить відмовити. Керуючись статтями 141, 246, 260, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити Приватному акціонерному товариству «Марс» строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Марс» про відшкодування витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко