Постанова 4813 № 947/6140/24

Номер провадження: 22-ц/813/4240/25 Справа № 947/6140/24 Головуючий у першій інстанції Літвінова І. А. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.10.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М., з участю секретаря Громовенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2024 року, постановленого під головуванням судді Літвінової І.А., у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - встановив: У лютому 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 47000,13 грн., яка утворилась внаслідок невиконання відповідачем кредитних договірних зобов`язань та судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначав, що 14 липня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №06627-07/2022, відповідно до якого відповідач має заборгованість в сумі 18 270 грн., з яких: - 5 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 13 270 грн. сума заборгованості за відсотками. 22 грудня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №25908-12/2022, відповідно до якого відповідач має заборгованість в сумі 14 800 грн., з яких: - 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 10 800 грн. сума заборгованості за звичайними відсотками. 13 серпня 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 4492882, відповідно до якого відповідач має заборгованість в сумі 10 380 грн., з яких: - 3 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 6 880 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою. 09 вересня 2022 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00-5541754, відповідно до якого відповідач має заборгованість в сумі 3 550 грн. 13 коп., з яких: - 3 127 грн. 28 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 422 грн. 85 коп. сума заборгованості за звичайними відсотками. 30 серпня 2023 року між ТОВ «Інвеструм груп» (колишня назва ТОВ «ФК «Інвеструм») та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30082023/1, відповідно до якого ТОВ «Інвеструм груп» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі за кредитними договорами №06627-07/2022 та №25908-12/2022. 11 травня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-05/2023, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі за договором позики № 4492882. 25 липня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25072023, відповідно до якого ТОВ «Качай гроші» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 00-5541754. У зв`язку з тим, що відповідач умови укладених договорів належним чином не виконує, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надає, ОСОБА_1 має заборгованість, яка складає загальний розмір 47000,13 грн. Оскільки, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за укладеними договорами, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2024 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальному розмірі 47 000 грн. 13 коп., з яких: За кредитним договором № 06627-07/2022 в розмірі 18 270 грн., з яких: - 5 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 13 270 грн. сума заборгованості за відсотками. За кредитним договором № 25908-12/2022 в розмірі 14 800 грн., з яких: - 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 10 800 грн. сума заборгованості за відсотками. За договором позики №4492882 в розмірі 10 380 грн., з яких: - 3 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 6 880 грн. сума заборгованості за відсотками за користування позикою. За кредитним договором № 00-5541754 в розмірі 3550 грн. 13 коп., з яких: - 3 127 грн. 28 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 422 грн. 85 коп. сума заборгованості за звичайними відсотками. Вирішено питання про судові витрати. 01 грудня 2024 року адвокат Шляпіна Л.М., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2024 року залишена без задоволення. Не погоджуючись з заочним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішення скасувати та відмовити позивачу у позовних вимогах, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач не надав до суду доказів погашення грошових коштів по кредитним договорам та вважає, що позивачем не доведена заявлена до стягнення сума боргу. Також апелянт звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом на підставі договорів факторингу, які не мали право на існування після скасування ліцензії. Відзиву до апеляційного суду не надходило. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання, призначене на 07 жовтня 2025 року представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, був сповіщений належним чином (а.с. 246). Будь-яких клопотань від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на адресу апеляційного суду не надходило. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Шляпіної Л.М., представника ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконані умови укладених кредитних договорів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості в повному обсязі. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду не в повній мірі з огляду на наступне. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14 липня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06627-07/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надало фінансовий кредит у розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 25 днів, тобто до 07 серпня 2022 року, зі сплатою 182,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,50 % (процентів) на добу (а.с.10-13). В подальшому, 30 серпня 2023 року між ТОВ «Інвеструм груп» (колишня назва ТОВ «ФК «Інвеструм») та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30082023/1, відповідно до умов якого ТОВ «Інвеструм груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «Інвеструм груп» право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору Факторингу №30082023/1 від 30.08.2023/1, ТОФ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18 270 грн., з яких: - 5 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 13 270 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 37). Крім того, 22 грудня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладеного кредитний договір №25908-12/2022, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надало фінансовий кредит у розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 25 днів, тобто до 15 січня 2023 року, зі сплатою 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % (процентів) на добу (а.с.29-31). В подальшому, 30 серпня 2023 року між ТОВ «Інвеструм груп» (колишня назва ТОВ «ФК «Інвеструм») та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30082023/1, відповідно до умов якого ТОВ «Інвеструм груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «Інвеструм груп» право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору Факторингу №30082023/1 від 30.08.2023, ТОФ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14 800 грн., з яких: - 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 10 800 грн. сума заборгованості за звичайними відсотками (а.с. 37). Також, 13 серпня 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладеного договір позики №4492882, за умовами якого ТОВ «Маніфа» надало суму позики у розмірі 3500,00 грн. на умовах строковості, повернення, платності, строком на 65 днів, тобто до 17 жовтня 2022 року, зі сплатою: в першому розрахунковому періоді до 28 серпня 2022 року - акційна процентна ставка 0,01000 % на день та базова процентна ставка 2,20000%; в другому розрахунковому періоді до 17 жовтня 2022 року основна процентна ставка фіксована 3,00000% на день (а.с.43-47 ). 11 травня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11-05/2023, відповідно до умов якого ТОФ «Маніфою» передає (відступає) ТОФ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «Маніфа» право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 11 травня 2023 року до Договору Факторингу №11-05/23 від 11.05.2023, ТОФ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 380 грн., з яких: - 3 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 6 880 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою (а.с.72). Також, 09 вересня 2022 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-5541754, за умовами якого сума кредитного ліміту складає 3360,00 грн, строком 120 днів тобто до 07 січня 2023 року, зі сплатою 2,00% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.78-80). 25 липня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 25072023, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належне ТОВ «Качай гроші» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 25.07.2023 року до Договору Факторингу №25072023 від 25.07.2023, ТОФ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 3 550 грн. 13 коп., з яких: - 3 127 грн. 28 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 422 грн. 85 коп. сума заборгованості за звичайними відсотками (а.с. 87). Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі". При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитних договорах, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунки Попередніх Кредиторів, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок первісних кредиторів, ані на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст.612 ЦК України). Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Таким чином, з укладанням вказаного договору факторингу до позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги виконання зобов`язання відповідачем за Кредитними договорами та договорами позики. Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.ст.525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. У ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивач звернувся до суду з позовом на підставі договорів факторингу, які не мали право на існування після скасування ліцензії, апеляційний суд вважає необгрунтованими, адже за відомостями НБУ відкликання ліцензії вказаного товариства щодо надання фінансових послуг з кредитування набрало чинності 25 травня 2023 року у той час як кредитний договір з відповідачем товариство уклало 14 липня 2022 року №06627-07/2022, та 22 грудня 2022 року №25908-12/2022, тобто тоді, коли відповідна ліцензія ще була чинна, а відкликання ліцензії для укладання договорів факторингу значення не мають, з підстав того, що в цьому випадку юридична особа, яка позбавлена ліцензії на надання фінансових послуг з кредитування не здійснює такої діяльності при укладанні договорів факторингу. Анулювання ліцензії та укладення договору факторингу можуть бути пов`язані, але не є автоматично взаємозалежними процесами. Анулювання ліцензії впливає на право суб`єкта господарювання здійснювати певні види діяльності, але не обов`язково припиняє його зобов`язання перед кредиторами. Договір факторингу - це фінансова операція, за якою одна сторона (клієнт) відступає іншій стороні (фактору) право вимоги за грошовим зобов`язанням, отримавши натомість фінансування. Анулювання ліцензії може вплинути на можливість клієнта виконувати зобов`язання за договором факторингу, але сам факт анулювання ліцензії не скасовує зобов`язання, якщо воно виникло до анулювання. Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з визначенням розміру заборгованості за кредитним договором №06627-07/2022 від 14 липня 2022 року укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 в розмірі 18270,00 грн., з яких: -5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; -13270,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Згідно з п. 1.2. кредитного договору, кредит надається строком на 25 днів від дати отримання кредиту позичальником (а.с. 10). Як вбачається з додатку до договору №06627-07/2022 від 14 липня 2022 року сторони погодили графік розрахунків відповідно до якого встановлений термін платежу 07 серпня 2022 року; сума кредиту 5000 грн.; нараховані проценти 625 грн.; до сплати разом 5625 грн. (а.с. 12 зв.). З паспорту споживчого кредиту також вбачається, що сума кредиту складає 5000 грн. на строк кредитування 25 днів, з процентною ставкою: 0,50% на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний (182,50% річних) 2,50% на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий (912,50% річних) 2,50% на день - базова процентна ставка за позикою (912,50% річних), загальні витрати за кредитом складають 625 грн. та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складає 5625 грн. (а.с. 13, зв.). Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі, оскільки не звернув уваги на те, що договір укладено на 25 днів з зазначення фіксованої процентної ставки. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не заявлялась вимога про стягнення відсотків у відповідності до ст. 625 ЦК України, а тому підстав на нарахування відсотків з моменту закінчення договору у визначеному позивачем розмірі не має. Також колегія суддів не погоджується з визначенням розміру заборгованості за Кредитним договором №25908-12/202222 від 22 грудня 2022 року в розмірі 14800 грн., з яких: -4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; -10800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Згідно з п. 1.2. кредитного договору, кредит надається строком на 25 днів від дати отримання кредиту позичальником (а.с. 29). Як вбачається з додатку до договору №25908-12/202222 від 22 грудня 2022 року сторони погодили графік розрахунків відповідно до якого встановлений термін платежу 15 січня 2023 року; сума кредиту 4000 грн.; нараховані проценти 2500 грн.; до сплати разом 6500 грн. (а.с. 31 зв.). З паспорту споживчого кредиту також вбачається, що сума кредиту складає 4000 грн. на строк кредитування 25 днів, з процентною ставкою: 2,50% на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний (912,50% річних) 2,50% на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий (912,50% річних) 2,50% на день - базова процентна ставка за позикою (912,50% річних), загальні витрати за кредитом складають 2500 грн. та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складає 6500 грн. (а.с. 18). Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі, оскільки не звернув уваги строк дії договору. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не заявлялась вимога про стягнення відсотків у відповідності до ст. 625 ЦК України, а тому підстав на нарахування відсотків з моменту закінчення договору у визначеному позивачем розмірі не має. Суд апеляційної інстанції не погоджується з визначенням розміру заборгованості за Кредитним договором №4492882 від 13 серпня 2022 року в розмірі 10380 грн., з яких: -3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; -6880,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Згідно з п. 2.3.4 кредитного договору, кредит надається строком на 65 днів від дати отримання кредиту позичальником (а.с. 43 зв.). Як вбачається з додатку до договору №4492882 від 13 серпня 2022 року сторони погодили графік розрахунків відповідно до якого встановлений термін платежу 17 жовтня 2022 року; сума кредиту 3500 грн.; нараховані проценти 530,25 грн.; до сплати разом 4030,25 грн. (а.с. 48-49). Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі, оскільки договір укладено на 65 днів. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не заявлялась вимога про стягнення відсотків у відповідності до ст. 625 ЦК України, а тому підстав на нарахування відсотків з моменту закінчення договору у визначеному позивачем розмірі не має. За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення суду про стягнення заборгованості за відсотками скасувати шляхом зменшення стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором №06627-07/2022 від 14 липня 2022 року заборгованості за відсотками з 13270 грн. до 2500 грн., за Кредитним договором №25908-12/202222 від 22 грудня 2022 року заборгованості за відсотками з 10800 грн до 2500 грн; за Кредитним договором №4492882 від 13 серпня 2022 року заборгованості за відсотками з 6880 грн до 530,25 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 сплатила частково боргові зобов`язання, колегія суддів вважає такими, що не підтверджені належними доказами. При цьому в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що квитанцій про сплату боргу в неї немає. За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог у повному обсязі з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір за подання позову у розмірі 3028 грн. (а.с. 2,118). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2025 року відстрочено ОСОБА_1 при зверненні до апеляційного суду сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542 грн. до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 228-229). З урахуванням того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню, з частковим задоволенням позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», колегія суддів дійшла до висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання позову пропорційно задоволеним позовним вимогам (45%) у розмірі 1362,60 грн., що відповідає пропорційності заявлених позовних вимог, а також на користь держави судовий збір у розмірі 2043, 90 гривні. З урахуванням задоволення апеляційної скарги частково з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2498,10 грн. за подання апеляційної скарги. Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційне задоволеним позовним вимогам, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одній іншу частину судових витрат. Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2024 року скасувати. Ухвалити постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014; юридична адреса: п/і 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість в загальному розмірі 21 330 (двадцять одну тисячу триста тридцять) гривень 38 копійок, з яких: За Кредитним договором № 06627-07/2022 в розмірі 7250 грн., з яких: - 5 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 2 250 грн. сума заборгованості за відсотками. За Кредитним договором № 25908-12/2022 в розмірі 6500 грн., з яких: - 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 2 500 грн. сума заборгованості за відсотками. За договором позики №4492882 в розмірі 4030,25 грн., з яких: - 3 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 530,25 грн. сума заборгованості за відсотками за користування позикою. За кредитним договором № 00-5541754 в розмірі 3550 грн. 13 коп., з яких: - 3 127 грн. 28 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 422 грн. 85 коп. сума заборгованості за звичайними відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014) судовий збір у розмірі 1362,60 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави України судовий збір у розмірі 2043, 90 гривні. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014) на користь держави України судовий збір у розмірі 2498,10 гривні. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 жовтня 2025 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький ______________________________________ С.М. Сегеда