Ухвала КАС ВС № 140/4438/25

УХВАЛА 14 жовтня 2025 року м. Київ справа №140/4438/25 адміністративне провадження № К/990/41482/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Мацедонська В.Е., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі №140/4438/25, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби (навчання) з 15 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), - січень 2008 року, згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період проходження позивачем військової служби (навчання) з 15 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), - січень 2008 року, згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4066,99 грн за період проходження служби (навчання) з 01 березня 2018 року по 21 липня 2021 року, розрахованої із застосуванням місяця для підвищення доходу, - березень 2018 року, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4068,52 грн за період проходження служби (навчання) з 01 березня 2018 року по 21 липня 2021 року, розрахованої із застосуванням місяця для підвищення доходу, - березень 2018 року, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період проходженням військової служби (навчання) з 30 січня 2020 року по 21 липня 2021 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року: у 2020 році - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року; у 2021 році, зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки), за період проходженням військової служби (навчання) з 30 січня 2020 року по 21 липня 2021 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704: - за період проходження військової служби (навчання) від 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2020 року, згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; - за період проходження військової служби (навчання) від 01 січня 2021 року по 21 липня 2021 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2021 року згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»; та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року залишено без руху. Установлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документу про сплату судового збору, доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). На виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав заяву, в якій просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з підстав відсутності коштів на сплату судового збору. В ухвалі від 09 вересня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає. Отже, встановивши, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, та апелянт не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами частини другої статті 298 та статті 169 КАС України, вирішив повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала. 10 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі №140/4438/25. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 28 серпня 2025 року апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року була залишена без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України та скаржнику надано строк на їх виправлення протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали. У встановлений судом апеляційної інстанції термін апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув, водночас подав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано неможливістю сплати судового збору у визначені судом строки. За результатом розгляду цього клопотання суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому законом розмірі та вжиття ним послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у цій справі. Суд зазначив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування для сплати судового збору не може впливати на дотримання строку для усунення недоліків апеляційної скарги та не є поважною підставою для його продовження. Також скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху і в частині надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. З огляду на те, що в установлений судом строк апелянтом не було виконано вимог ухвали суду та зазначені судом недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, Восьмий апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга оформлена з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а відповідні недоліки скаржником у встановлений судом строк не усунуто. Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі. За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі №140/4438/25 необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі №140/4438/25. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович