Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/6283/24
від 14.10.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6283/24 пров. № А/857/29815/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (суддя- Гомельчук С.В., ухвалене в м. Івано-Франківського) у справі № 300/6283/24 за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИВ: 19 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання протиправною бездіяльність Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.10.2016 по 19.06.2020, з урахуванням дня фактичної виплати 23.06.2023; зобов`язання Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.10.2016 по 19.06.2020, з урахуванням дня фактичної виплати 23.06.2023. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволені позові. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що з 19.06.2020 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини від 19.06.2010 за №
85. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 300/2375/20, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.10.2016 по 31.05.2019 включно. На виконання рішення суду від 16.03.2021 у справі № 300/2375/20 відповідачем 23.04.2021 було здійснено виплату індексації грошового забезпечення у розмірі 2 465,54 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2022 у справі №300/117/22, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Зобов`язано Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов`язано Військовий інститут телекомунікацій та інформатизацій імені Героїв Крут здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 19.06.2020 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Відповідачем на виконання рішення суду від 07.03.2022 у справі №300/117/22 було здійснено виплату індексації грошового забезпечення: 19.10.2022 - в розмірі 5 439,21 грн; 23.06.2023 - в розмірі 163540,46 грн. Листом від 21.06.2024 №190/2938 відповідач повідомив позивача, що підстави для нарахування та виплати частини грошових доходів відсутні. Зазначено, що виплата здійснювалася своєчасно відповідно до рішення суду. Вважаючи протиправною бездіяльність щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно ст.3-5 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Згідно ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. А статті 2,3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації. Підстави та механізм виплати компенсацій встановлено відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі по тексту - Порядок №159). Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на
100. Разом з тим, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 року у справі №465/322/17. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2022 у справі №300/117/22, відповідачем 23.06.2023 виплачено на користь позивача кошти у сумі 163540,07 грн, що підтверджується банківською випискою. Однак, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на вказану суму не була нарахована відповідачем. Протилежного останнім, як суб`єктом владних повноважень, не доведено. Таким чином, наявні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої індексації. Відповідно до статті 3 Закону України №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відповідно до статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідачем не доведено нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 23.06.2023 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2022 у справі №300/117/22. Як вірно зазначено судом першої інстанції, підприємство, установа, організація, з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено дохід (в даному випадку індексація), повинні здійснити виплату такого доходу (в даному випадку індексації) з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата особі суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості, є порушенням її прав на отримання такої компенсації. Колегія суддів зазначає, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут та зобов`язання Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.10.2016 по 19.06.2020, з урахуванням дня фактичної виплати 23.06.2023. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 300/6283/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель