Постанова 4801 № 127/6899/25

Справа № 127/6899/25 Провадження № 22-ц/801/2104/2025 Категорія: 37 Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2025 рокуСправа № 127/6899/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач), суддів Рибчинського В. П., Шемети Т.М., розглянув у порядку письмового провадження справу № 127/6899/25 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «НАСК «ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2025, ухвалене у складі судді Романюк Л.Ф. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 29.07.2025, - в с т а н о в и в : 4.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (вх № 19919) до Публічного акціонерного товариства «НАСК «ОРАНТА» (далі ПАТ «НАСК «ОРАНТА») про стягнення страхового відшкодування, в якому, посилаючись на положення статтю 25, 92, 102 Закону України «Про страхування», статті 526, 626, 979 ЦК України, просив стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 51601,79 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.01.2024 приблизно о 7 год 50 хв ОСОБА_1 припаркував свій автомобіль «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_1 , в районі школи-гімназії № 24 в м. Вінниця, вул. Бортняка,

3. Через деякий час, коли автомобіль позивача перебував в нерухомому стані в його задню частину в`їхав автомобіль «SUBARU», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .. В результаті зіткнення автомобіль позивача отримав пошкодження заднього бампера та задньої ляди. Тілесних ушкоджень ніхто не отримав. ОСОБА_3 визнала, що недотрималася безпечної відстані між автомобілями та через свою неуважність допустила наїзд на автомобіль позивача. Порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_3 було очевидним, вона не заперечувала своєї вини і водії вирішили скласти самостійно европротокол, в якому описати всі обставини ДТП. Учасники події склали електронний европротокол № 182DACC4AAAE від 22.01.2024. ОСОБА_3 повідомила, що на автомобіль яким вона керує, укладено договір про страхування цивільно-правової відповідальності із ПАТ «HACK «Оранта», номер полісу АТ/5233928, який був чинний на момент ДТП. Про настання страхового випадку, безпосередньо після ДТП, учасники повідомили в страхову компанію. В обох водіїв наявні діючі страхові поліси від ПАТ «HACK «Оранта». Страховий агент на місце події не виїжджав, водіям повідомили про необхідність направити евро протокол до офісу компанії разом з документами підтверджуючими витрати на ремонт автомобіля позивача. Позивач звернувся до спеціалізованої компанії щодо проведення ремонту автомобіля. Йому було виписано рахунок на плату вартості ремонтних робіт. Вартість робіт склала 67601 грн 79 коп, що підтверджується рахунком № СПМ-К-Е05256 від 24.01.2024. Вказаний рахунок позивач надав до офісу відповідача. Його запевнили, що оплата буде проведена у повному обсязі. Однак відповідач перерахував лише частину коштів, а саме 16000 грн. Проводити оплату в повному обсязі відповідач відмовився. Позивач двічі направляв відповідачу претензії щодо оплати, однак вони залишились без відповіді. Позивач вважає відмову відповідача незаконною та такою, що порушує його права на отримання страхового відшкодування. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2025 позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № 9551 від 22.08.2025), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції помилково відмови у задоволенні позовних вимог, не взявши до уваги те, що страховик зобов`язаний виплатити усе страхове відшкодування. Відповідач сплативши частину відшкодування, визнав факт настання страхового випадку. Коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком. 8.09.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 10166) ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив обґрунтовано тим, що позивач в судовому засіданні підтвердив, що згідно рахунку СПМ-К-Е05256 від 24.01.2024, який замовлено позивачем у ТОВ «Преміум Мотор» та надано до матеріалів судової справи, є пошкодження, які включені до ремонту автомобіля, данні пошкодження не відносяться до ДТП (22.01.2024); ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було надано до суду першої інстанції докази фото огляду автомобіля щодо отриманих пошкоджень під час ДТП, яке відбулося 22.01.2024, огляд здійснювався у присутності позивача, згідно даних фото видно, що відсутнє пошкодження накладка бампера, підсилювач бампера (№ 5), емблема (№ 6), емблема (логотип) (№ 7), накладка бампера (підготовка до фарбування) (№ 12), накладка бампера (фарбування) (№ 13), дана накладка не потребує фарбування, не відноситься до стягнень з страховика; позивач також приховав відомості про те, що автомобіль «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_1 , був завезений з аукціону США списаних авто після ДТП, відповідно до він коду JTMRJREV7HD106575; ПАТ «НАСК «ОРАНТА» була надана належна експертиза (звіт) з метою визначення вартості матеріального збитку завданого збитку внаслідок його пошкодження при ДТП, яке сталось саме 22.01.2024, з розрахунку курсу долара США саме на момент ДТП. Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Молявчиком О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2025 у справі з ціною позову 51601,79 грн, що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн). Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України). Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. 22.01.2024 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «SUBARU», д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склали електронний евро протокол № 182DACC4AAAE від 22.01.2024, відповідно до якого учасниками ДТП є ОСОБА_1 , транспортний засіб «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , транспортний засіб «SUBARU», д.н.з. НОМЕР_2 . Автомобілі застраховані у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (поліс АТ/4648233 та поліс АТ/5233928) /а. с. 7-10/. Відповідно до рахунку № СПМ-К-Е05256 від 24.01.2024 вартість робіт автомобіля «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 67601 грн 79 коп. /а. с. 6/. 24.01.2024 до ПАТ «HACK «ОРАНТА» звернувся з повідомленням про ДТП та з заявою про страхове відшкодування пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 /а. с. 39, 42/. 18.04.2024 ПАТ «HACK «ОРАНТА» затвердила страховий акт № ОЦВ-24-02-989/1 від 18.04.2025 та страховий акт № ОЦВ-24-02-989/2 від 27.05.2024 /а. с. 46, 60/ та сплачено страхове відшкодування у розмірі 6599,88 грн згідно банківської виписки № 000002461 та 27.05.2024 сплачено 9838,68 грн згідно банківської виписки № 00000334, загальна сума відшкодування склала 16438,56 грн /а. с. 46 зворотна сторона, 60 зворотна сторона, 61/. 30.04.2024 до ПАТ «HACK «ОРАНТА» повторно звернувся ОСОБА_1 з заявою про проведення додаткового огляду, додатковий огляд був проведений у присутності позивача /а. с. 39/. ПАТ «HACK «ОРАНТА» замовила незалежну експертизу (звіт Toyota RAV-4, дрн НОМЕР_1 , 2017 року випуску, з метою визначення вартості матеріального збитку завданого збитку внаслідок його пошкодження при ДТП, яке сталось саме 22.01.2024. З розрахунком курсу долара США саме на момент ДТП). Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 68-D/16/02 від 2.05.2024, п.1 вартість матеріального збитку завдана власнику майна Toyota RAV-4, д.р.н НОМЕР_1 , в наслідок ДТП на дату 22.01.2024 складає 16438,56 грн. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Toyota RAV-4 HYBRID, д.р.н НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження при ДТП, склав 16438,56 грн (вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 26526,63 грн, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 16438,56 грн) /а. с. 50-57/. Автомобіль Toyota RAV-4 HYBRID, д.р.н НОМЕР_1 був завезено в Україну з аукціону США списаних авто після ДТП, що підтверджується відкритими джерелами, яке перевіряється по він коду авто JTMRJREV7HD106575 /а. с. 59/. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено позовні вимоги, тому відсутні правові підстави для їх задоволення. Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). У частинах першій та третій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Страхування правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 частини першої стаття 1 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 59 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства. Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1.07.2004 № 1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1961-IV), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до пп.33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний:невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Розділ ІІІ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає порядок здійснення страхового відшкодування на території України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку (пункт 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Змагальність сторін є однією з основних засада (принципів) цивільного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України). Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частина п`ята статті 12 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Згідно з пунктом 32.7 статті 32 Закону № 1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу. Відповідно до статті 29 Закону № 1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 68-D/16/02 від 2.05.2024, (п.1) вартість матеріального збитку завдана власнику майна Toyota RAV-4 д.р.н НОМЕР_1 внаслідок ДТП на дату 22.01.2024 складає 16438,56 грн. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Toyota RAV-4 HYBRID, д.р.н НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження при ДТП, склав 16438,56 грн (вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 26526,63 грн, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 16438,56 грн) /а. с. 50-57/. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, дійшов правомірного висновку, з яким погоджується також апеляційний суд про те, що позивач не довів, що ремонт транспортного засобу на суму 67601,79 грн пов`язаний саме з пошкодженнями, які виникли внаслідок ДТП, яке мало місце 22.01.2024 і що саме ці витрати необхідні для його відновлення в результаті ДТП. Позивачем всупереч статей 12, 81 ЦПК України не спростовано аргументи відповідача про те, що згідно рахунку СПМ-К-Е05256 від 24.01.2024, який замовлено позивачем у ТОВ «Преміум Мотор» та надано до матеріалів судової справи, є пошкодження, які включені до ремонту автомобіля, данні пошкодження не відносяться до ДТП (22.01.2024); ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було надано до суду першої інстанції докази фото огляду автомобіля щодо отриманих пошкоджень під час ДТП, яке відбулося 22.01.2024, огляд здійснювався у присутності позивача, згідно даних фото видно, що відсутнє пошкодження накладка бампера, підсилювач бампера (№ 5), емблема (№ 6), емблема (логотип) (№ 7), накладка бампера (підготовка до фарбування) (№ 12), накладка бампера (фарбування) (№ 13), дана накладка не потребує фарбування, не відноситься до стягнень з страховика; позивач також приховав відомості про те, що автомобіль «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_1 , був завезений з аукціону США списаних авто після ДТП, відповідно до він коду JTMRJREV7HD106575; ПАТ «НАСК «ОРАНТА» була надана належна експертиза (звіт) з метою визначення вартості матеріального збитку завданого збитку внаслідок його пошкодження при ДТП, яке сталось саме 22.01.2024, з розрахунку курсу долара США саме на момент ДТП. Доводи апеляційної скарги про те, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити усе страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, апеляційний суд не вважає такими, що спростовують правильні висновки суду першої інстанції, оскільки відповідно до статті 29 Закону № 1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно з пунктом 196.1.3 статті 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із ­страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів. Таким чином, якщо придбання послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування повинен здійснюватися без урахування сум податку на додану вартість. Відтак, страховик не може бути примушений до виплати податку на додану вартість у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума податку нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), у свою чергу, має бути платником податку на додану вартість. Позивачем не доведено факт здійснення ремонту транспортного засобу. Позивачем також не спростовано наданий відповідачем звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 68-D/16/02 від 2.05.2024, відповідно до якого матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу Toyota RAV-4 HYBRID, д.р.н НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження при ДТП, склав 16438,56 грн (вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 26526,63 грн, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 16438,56 грн) /а. с. 50-57/. Клопотання про призначення судової експертизи для визначення вартості матеріального збитку завданого автомобілю внаслідок його пошкодження при ДТП позивачем заявлено не було. Отже, визначивши страхове відшкодування у розмірі 16438,56 грн, ПАТ «НАСК «Оранта» обґрунтовано врахувала витрати, пов`язанні з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням його зносу, виключивши ПДВ у сумі 31706, 60 грн та витрати на усунення пошкоджень, зроблених не у даній ДТП. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Щодо розподілу судових витрат. Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). Ураховуючи те, що позивач при поданні апеляційної скарги був звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відтак підстав для розподілу судових витрат немає. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2025 у даній справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: В. П. Рибчинський Т. М. Шемета