Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/6062/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2554/25 Справа № 932/6062/24 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2025 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за участю захисника Добринь Я.О., апеляційну скаргу захисника Добриня Я.О. на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, і відповідно до ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу, стягнуто судові витрати у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп., - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року, 18.06.2024 року о 21 год. 33 хв., за адресою: м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 46, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2023 (правопорушення вчинено повторно протягом року). Дії ОСОБА_1 у цій частині кваліфіковані ч. 5 ст. 126 КУпАП. Крім того, 18.06.2024 о 21 год. 33 хв. за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 46, ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України (протягом року двічі піддавався адміністративному стягненню за дії передбачені ч. 1 ст.130 КУпАП). Дії ОСОБА_1 у цій частині кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Добринь Я.О. просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року та провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимоги про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи 17.07.2025 о 10 год. 00 хв. у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, куди прибув, втім був повідомлений, що складений матеріал не надійшов до суду та йому необхідно чекати наступну повістку про розгляд справи, яку він у подальшому так і не отримав, а про існування оскарженої постанови дізнався випадково з сайту судової влади, з її повним текстом захисник ознайомився 09.09.2025 разом з іншими матеріалами справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що із складеним протоколом не погоджується, так як матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки з відеозапису під назвою «exрort-2wb9p» вбачається, що транспортним засіб в якому перебував ОСОБА_1 знаходиться на паркувальному майданчику в нерухомому стані, при цьому відеозапис не містить підтвердження, що ОСОБА_1 керував ним та рухався на ньому, що є головною ознакою для встановлення вини особи за інкримінованим правопорушенням. Тобто обставина зазначена в протоколі, а саме те, що особа керувала ТЗ, не відповідає дійсності. Вказує, що в протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами 01.02.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом, втім такого суду не існує, оскільки існував лише Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Зазначає, що згідно із протоколом особа позбавлена права керування 01.02.2023, при цьому картка обліку адміністративного правопорушення та вищевказана постанова містять інформацію про те, що особа позбавлена права керування Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 01.08.2023, тоді як докази на підтвердження обставини про позбавлення особи права керування судом 01.02.2023 відсутні. Протокол про адміністративне правопорушення та інші докази не містять номеру судової справи, у межах якої було прийняте рішення про позбавлення ОСОБА_1 права керування, та дати набрання ним законної сили, з якої починається відлік періоду, протягом якого особа не може керувати транспортним засобом. Акцентує увагу, що матеріали справи не містять жодного належного та достатнього доказу на підтвердження вини та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Також зазначає, що, матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що вбачається з відеозапису, а транспортний засіб в якому перебував ОСОБА_1 знаходиться на паркувальному майданчику в нерухомому стані, при цьому відеозапис не містить підтвердження, що ОСОБА_1 керував ним, що є головною ознакою для встановлення вини особи за інкримінованим правопорушенням. Водночас на відео працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що в нього виявлені ознаки наркотичного сп?яніння, проте які саме ознаки - не зазначили, чим порушили п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яким встановлені чіткі ознаки алкогольного сп?яніння. Додатково зауважує, що працівниками поліції також не було роз?яснено права та обов?язки ОСОБА_1 згідно ст. 266 КУпАП під час оформлення адміністративного матеріалу, що є порушенням процедури його складання. Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги з викладених у ній підстав, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки доводи апелянта про наявність поважної причини його пропуску матеріалами справи не спростовуються. Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 18.06.2024 серії ААД №742387 в якому, зазначено, що автомобіль марки «Opel Vectra» державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться у власності ОСОБА_2 (а.с. 10); рапортом інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Сергєєва П. (а.с. 11); направленням на огляд (а.с. 12); карткою обліку адміністративного правопорушення, згідно якої за результатами розгляду протоколу серії ААД №690351 від 31.12.2023 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 21.03.2024 винесено рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП; карткою обліку адміністративного правопорушення, згідно якої за результатами розгляду протоколу серії ААД №3513109 від 13.07.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 01.08.2023 винесено рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст. 130 КУпАП; екзаменаційною карткою водія, згідно із якою ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 28.10.2014. Крім того, в матеріалах справи міститься відеозапис, яким зафіксовані пояснення ОСОБА_1 під час зупинки співробітниками поліції про те, що останній відмовляється проходити огляд на стан сп`яніння. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню, зокрема за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд. Також матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 протягом року було послідовно піддано адміністративним стягненням за ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 130 КУпАП. Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, та раніше вже двічі протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за аналогічні діяння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Аналізуючи доводи апеляційної скарги, що стосуються притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до наступного. Так, відповідальність за вказаною частиною статті закону про адміністративну відповідальність настає у випадку повторного протягом року вчинення особою порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП. У свою чергу, ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 18.06.2024 року серії ААД №907304 (а.с. 1); рапортом інспектора Управління патрульної поліції (а.с.2); відомостями про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП (а.с. 4); карткою обліку адміністративного правопорушення, згідно якої за результатами розгляду протоколу серії ААД №513109 від 13.07.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, 21.08.2023 винесено рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП; екзаменаційною карткою водія, згідно якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 28.10.2014. Цими доказами поза розумним сумнівом підтверджується як те, що ОСОБА_1 18.06.2024 року керував транспортним засобом, не маючи права керування ним, так і те, що останній на той час мав статус особи, яка раніше протягом року вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження вини за складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд оцінює критично, оскільки в матеріалах справи наявні відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 4), що підтверджує повторність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення. Доводи захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Так, долучений до матеріалів справи відеозапис починається з того, що співробітник поліції підходить до автомобіля, який стоїть біля узбіччя у заведеному стані, за його кермом перебуває ОСОБА_1 . На початку спілкування співробітник поліції повідомляє останнього, що автомобіль під його керуванням зупинений згідно п.п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та просить надати посвідчення водія, на що ОСОБА_1 вказує, що такого документу не має, оскільки позбавлений права керування транспортними засобами. На запитання поліцейського, чи відомо йому, що він не має права керувати автомобілями, ОСОБА_1 відповідає, що він служить у ППО м. Дніпра та повинен якось пересуватись. Наведеним поза розумним сумнівом підтверджується наявність в останнього статусу водія у розумінні законодавства про адміністративні правопорушення. Беручи до уваги вищенаведене, апеляційні доводи не можна визнати обґрунтованими, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумнівів щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Разом з цим, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір він, як військовослужбовець під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом виключення з постанови суду першої інстанції посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- ПОСТАНОВИВ: Строк апеляційного оскарження поновити. Апеляційну скаргу захисника Добринь Я.О. задовольнити частково. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП змінити, з резолютивної частини виключити висновок про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок, та звільнити останнього від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, в решті постанову суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця