Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 354/343/25

Справа № 354/343/25 Провадження № 33/4808/579/25 Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Єрмак Н. В. Суддя-доповідач Малєєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю. з участю секретаря с.з. ОСОБА_1 , адвоката Жируна Р.М. (Захисник) розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (Апелянт) на постанову Яремчанського міського суду від 15.07.2025 та в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції. 1.1. Суд визнав Апелянта винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддав штрафу 17 000 грн, позбавив права керування транспортними засобами (ТЗ) на 1 рік. 1.2. 13.02.2025 о 09.50 у м. Яремче по вул. Свободи 233, Апелянт керував ТЗ Nissan Murano д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5 ПДР України.

2. Доводи апеляційної скарги: 2.1. Суд першої інстанції ухвалив рішення без його присутності, оскільки на момент судового засідання він перебував на лікуванні, це позбавило його права на захист та можливості надати пояснення, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини. 2.2. Протокол складений із грубими порушеннями закону, відсутні дані про боді-камери, їхні номери, координати тощо. 2.3. Відеозапис є неналежним доказом: записано невідомим пристроєм, частково на телефон, що суперечить Інструкції МВС. 2.4. Відеозаписи з бодікамер поліцейських, які видавалися, у матеріали справи не долучені, а пізніше взагалі були знищені. 2.5. В матеріалах справи немає відеофіксації зупинки авто та моменту складання протоколу. 2.6. Єдина "ознака" сп`яніння запах алкоголю з салону, а не з рота водія. Інші ознаки сп`яніння відсутні. 2.7. Водія не доставили на медичний огляд, хоча направлення формально складалося, крім того відсутні підтвердження, що Апелянт відмовився від огляду. Враховуючи наведені обставини просить оскаржену постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

3. Провадження в апеляційному суді. В судове засідання Апелянт не з`явився. Захисник повідомив, що у нього хвора дитина і Апелянт клопотав про розгляд справи за його відсутності. Доводи апеляційної скарги підтримав. Вказав, що відео, на яке послався суд є неналежним доказом, оскільки невідомий пристрій запису. Але навіть якщо брати інформативну сторону цього відео, то якраз там і зафіксовані порушення поліцейськими процедури огляду і права на захист. По-перше, ознак сп`яніння на відео не видно, а поліцейський вказав, що запах спиртного чути з салону, а не від Апелянта. По-друге, вимога пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер неконкретна, адже ніякого приладу працівники полції не мали і його клієнту скористатися не пропонували. Це формальна пропозиція. Тому відмову від неї не можна уважати реальною. По-третє. Відео не містить роз`яснення прав, і основне, - права на захист. Підписи на протоколі щодо роз`яснення прав під сумнівом, оскільки в різних документах, де ніби підпис клієнта, видно, що підписували різні особи. Це істотні порушення, які є підставою для скасування рішення суду і закриття провадження у справі.

4. Мотиви апеляційного суду. 4.1. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і містить склад ч. 1 ст. 130 КУпАП. 4.2. Факти і докази. В основу рішення належить покласти відеозапис, на якому зафіксовані події справи так, як вони відбувалися в дійсності. Даних про переривання, спотворення, монтажу запису немає, він відповідає вимогам достовірності і процесуальним документам справи: протоколу, акту огляду на стан сп`яніння, направленню водія на огляд у медзаклад. На відео момент зупинки не зафіксований. Однак зі змісту слідує висновок, що ТЗ стоїть з увімкненими аварійними сигналами, двигун працює, за кермом перебуває Апелянт, який не заперечив, що саме він керував ТЗ. В ТЗ більше, крім Апелянта нікого немає. Працівник поліції повідомляє про ознаки алкогольного сп`яніння, а саме тремтіння пальців рук та запах алкоголю з порожнини рота. Поліцейські запропонували Апелянту пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер і в медичному закладі закладі. Апелянт одразу ж відмовився. Потім вимога була повторна і знову Апелянт відмовився. Працівники поліції роз`яснили Апелянту наслідки відмови і суть скоєного правопорушення. Приписи ст. 266 КУпАП не містять формальних вимог щодо пропозиції пройти медогляд, не зазначено, що при цьому вони повинні демонструвати технічні засоби, а приписи щодо відеофіксації стосуються тільки огляду. Апеляційний суд все ж вважає, що якщо засоби відеофіксації є, то увесь процес комунікації поліцейських із можливим правопорушником мав фіксуватися безперервно, але в цьому випадку відсутність відеофіксації складання протоколу і роз`яснення прав компенсовані підписами Апелянта і не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду. Підстав уважати, що підписи не його немає. Під час розгляду справи він мав захисника і це відповідає тексту ст. 268 КУпАП. Те, що суд розглянув справу без сторони захисту не є тим недоліком справи, який обумовлює скасування рішення суду, оскільки і в суд апеляційної інстанції Апелянт не з`явився, але його інтереси і права були представлені і захищалися Захисником. Тому доводи про порушення права на захист спростовані. Переконливих аргументів, які б спростовували висновки суду, апелянт не навів.

5. Оцінки і рішення. За наслідками розгляду апеляційний суд дійшов тих же висновків, що і суд першої інстанції. Апелянт був правомірно зупинений працівниками поліції. Працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, повідомили про це і пропонували пройти огляд відповідно до ст. 266 КУпАП на місці та закладі охорони здоров`я. Апелянт відмовився. Його дії містять склад ч. 1 ст. 130 КУпАП, що і констатовано в рішенні суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги спростовані доказами, які є у справі. Працівники поліції діяли в межах норм чинного законодавства і професійної етики. Рішення суду 1- ї інстанції законне, обґрунтоване, вмотивоване. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Яремчанського міського суду від 15.07.2025 щодо нього без змін. Постанова не оскаржується. Суддя А.Ю. Малєєв