Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/1742/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1742/25 Номер провадження 33/814/814/25Головуючий у 1-й інстанції МАРТИШЕВА Т. О. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2025 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - огли на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 квітня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлений, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Згідно з постановою, 15 березня 2025 року о 14 год 46 хв. у м. Кременчук по вул. Івана Приходька, 33, ОСОБА_1 керував автомобілем MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, підвищена жвавість мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився (б/к 476970, 230766, відео з ТЗ 6742), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, 15 березня 2025 року о 14 год 46 хв. у м. Кременчук по вул. Івана Приходька, 33, ОСОБА_1 керував автомобілем MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого відсутні передбачені конструкцією транспортного засобу задні бризковики, правопорушення вчинене повторно протягом року (б/к 476970, 230766, відео з ТЗ 6742), чим порушив п.31.4.7е Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 121 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно нього скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що в нього не було описаних зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, а жвавість мови є характерною ознакою його національності та менталітету під час хвилювання. Вказує, що під час спілкування з поліцейськими він хвилювався, тим паче поруч з ними стояли люди у військовій формі і він боявся, що його силоміць заберуть у ТЦК та СП. Зазначає, що він погодився на прибуття до медичного закладу з метою проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, добровільно, з першої вимоги лікаря здав аналізи сечі та спокійно чекав на результат, за вимогами лікаря роздягнувся та він проводив його огляд, що підтверджується відеозаписом. Вказує, що медичний працівник провів експрес тест, але його результатів він не зрозумів, результати до матеріалів справи не прикладалися та на жодну з боді камер процедура експрес аналізу не фіксувалася, вона відбувалася о 15 год. 48 хв. внутрішній таймер боді камер. Зазначає, що він не погодився з висновком невідомого тесту та попросив взяти у нього на дослідження кров, так як більше не міг здати сечу, але поліцейський повідомив, що це можна зробити після здачі повного стакана сечі. Вказує, що не згодний з посиланням у постанові на Методичні рекомендації «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість» від 18.01.2011р та які суперечать вимогам Інструкції та зазначає, що він неодноразово просив відібрати інші зразки та провести їх лабораторне дослідження. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки про те, що відносно нього було розглянуто адміністративну справу дізнався, коли з ДІЇ, в розділі «Документи» зникло його водійське посвідчення, після чого він звернувся до адвоката. Повний текст постанови отримав 24.07.2025. Учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання справи, в судове засідання не з`явилися. Захисник Коротченко О.П. звернувся до апеляційного суду із клопотанням про здійснення апеляційного розгляду без його участі та без участі ОСОБА_1 - огли. Вимоги скарги підтримав та просив задовольнити. Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. При розгляді клопотання ОСОБА_1 встановлено, він не був присутній при проголошенні постанови щодо нього. Дані про отримання копії постанови ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, а отже є неспростованим ствердження останнього про те, що він мав змогу ознайомитися зі змістом постанови після отримання захисником її копії 24.07.2025. А оскільки ОСОБА_1 не був обізнаний про мотиви прийнятого рішення, а з апеляційною скаргою звернувся 30.07.2025 в межах 10-ти днів з моменту ознайомлення зі змістом постанови, вважаю причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поважною, а тому клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті тягне за собою накладення стягнення відповідно до санкції частини статті. Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку та ч. 4 ст. 121 КУпАП, як керування транспортним засобом у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, вчиненому повторно протягом року. Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколів про адміністративне правопорушення від 15.03.2025 серії ЕПР1 № 272302 та від 15.03.2025 серії ЕПР1 № 272209; висновку за результатами медичного огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 182 від 15.03.2025, згідно з яким огляд провести не вдалося через відсутність сечі для аналізу; відеозаписом події. Винуватість та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 -огли у апеляційній скарзі не оспорює. В той же час з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 - огли керував транспортним засобом MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду обставин. При цьому йому було повідомлено про підстави зупинки транспортного засобу, а саме у зв`язку із відсутністю на автомобілі правого бризговика, наявність непрацюючого правого стоп сигналу та пошкодженого правого габариту. Після зупинки транспортного засобу, під час спілкування з ОСОБА_1 , у працівників поліції виникли підозри про перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, про ознаки якого було повідомлено водія, в подальшому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що водій погодився та був доставлений до КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування». Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду. Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У подальшому, у закладі охорони здоров`я лікарем-наркологом проведено огляд ОСОБА_1 та зроблено експрес тест наданої останнім сечі, у якій виявлено позитивний результат на Альфа ПВП (СОЛЬ), запропоновано надати біологічну речовину сечу для лабораторного аналізу. На відеозаписі зафіксовано, що останній кілька раз ходить до туалету, але біологічну речовину надати не може. В подальшому, після спливу часу ОСОБА_1 - огли не надано біологічний матеріал для проведення аналізу, лікарем-наркологом було складено висновок в якому зазначено, що висновок зробити неможливо через відсутність біологічного матеріалу сечі. З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 було створено умови, за яких він мав можливість здати зразки біологічного середовища сечу протягом 2-х годин, однак на вимогу лікаря відповідні зразки не надав, що суд апеляційної інстанції, враховуючи відсутність об`єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 в умовах медичного закладу здати біологічний зразок у вигляді сечі, розцінює як форму захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення. Доводи про те, що ОСОБА_1 не було надано можливість здати кров, є безпідставними, оскільки вибір біологічного матеріалу для здійснення лабораторного дослідження, є дискреційними повноваженнями лікаря. Так, відповідно до п.п. 11, 12 Розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Об`єктивних причин неможливості надання на дослідження сечі ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не навів. Апеляційний суд звертає увагу, що сама по собі згода водія на проведення огляду на стан сп`яніння, без виконання вимог лікаря медзакладу щодо здачі біоматеріалу для проведення такого огляду, не свідчить про виконання ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, оскільки вказаним пунктом передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а у даному випадку водій не пройшов такого огляду, не зважаючи на те, що працівниками поліції та лікарем медичного закладу були створені умови для проведення огляду. При цьому, суд бере до уваги і фізіологічні потреби людини через призму достатньої тривалості часу, що були надані ОСОБА_1 для здачі біоматеріалу. Формальне висловлення водієм згоди на проходження огляду, без вчинення ним всіх передбачених законом необхідних дій, не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного вважаю, що наданий суду відеозапис в повному обсязі відображає обставини вчиненого правопорушення. Істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було. Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 -огли задовольнити та поновити йому строк на оскарження постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 квітня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -огли залишити без задоволення, а постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Н.М. Харлан