Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/2912/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8266/25 Справа № 205/2912/25 Суддя у 1-й інстанції - Курбанова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Никифоряка Л.П., суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В., Учасники справи: Позивач: ОСОБА_1 , Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 травня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Курбанова Н.М., В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2025року ОСОБА_1 подала позов в суд проти Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» з вимогами про стягнення з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 57 360,00грн. Існування таких вимог ОСОБА_1 пов`язувала із тим, що 25 липня 2024року в місті Дніпрі на перехресті пр. Івана Мазепи та вул. Авіаційна сталася дорожньо-транспортна пригода з участю транспортного засобу марки «PEOGEOT D/DNFP/T1 301» Національної поліції України, реєстраційний номер 9302, під керуванням працівника поліції, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб - напівпричіп марки «KOGEL», модель «SNCO 24», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить громадянці України ОСОБА_1 . Вказувала, що з метою з`ясування даних про винну особу, наявність/відсутність страхового полісу позивачем були вжиті наступні заходи: 03 вересня 2024року надіслано адвокатський запит до УПП в Дніпропетровській області ДПП Національної поліції, ознайомлення в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська з матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно винної у ДТП особи ОСОБА_2 , матеріали справи інформації про наявність страхового полісу та страхування транспортного засобу марки «PEOGEOT D/DNFP/T1 301» Національної поліції України, реєстраційний номер 9302, не містили. В подальшому було з`ясовано, що транспортним засобом марки «PEOGEOT DDNFP/T1301», який належить Національній поліції України, реєстраційний номер 9302, керував ОСОБА_2 , який є працівником поліції, відносно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення та скеровано для прийняття рішення до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська. Ленінським районним судом м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2024року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00грн та судового збору на користь держави у розмірі 605,60грн. Наголошувала, що у неї відомостей про наявність страхового полісу у винної особи не було, тому позивач звернулася до свого страховика з заявою про дорожньо-транспортну пригоду. Після чого представнику CK «ARX» з оціночної діяльності та страховому комісару був наданий на огляд пошкоджений транспортний. Згідно до висновку експерта №9962/1 від 18 вересня 2024року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику напівпричепу марки «KOGEL», модель «SNCO 24», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 57360,00грн. СК «ARX» було з`ясовано, що відповідальність власника транспортного засобу «РEOGEOT D/DNFP/T1 301», який належить Національній поліції України, реєстраційний номер 9302, була застрахована шляхом укладення договору з Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування». Відповідно було здійснено звернення до відповідача з вимогою страхового відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди. Проте, відповідач своїм листом від 20 грудня 2024року повідомив про відмову у здійсненні страхового відшкодування у зв`язку неможливістю встановити розмір шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 25 липня 2024року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 травня 2025року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, відмовлено. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач в порушення вимог закону не зберіг пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник або експерт), що позбавило відповідача можливості визначити розмір шкоди, як це передбачено нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 30 червня 2025року ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_3 , подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи Електронний суд апеляційну скаргу на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 травня 2025року. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 висловила вимогу про скасування рішення з ухваленням нового про задоволення її позову в повному обсязі. Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що суд не звернув уваги на те, що позивач діяла згідно до вимог чинного законодавства, достатньо часу не відновлювала пошкоджений транспортний засіб, внаслідок чого несла додаткові збитки, чого не можна сказати про винну у ДТП особу та власника транспортного засобу, які порушили вимоги закону, перешкодили позивачу своєчасно отримати інформацію про наявність страхового полісу, проте, це не звільняє страховика від обов`язку відшкодувати завдану третій особі шкоду. Скаржниця заявляла, що в наявних матеріалах справи про адміністративне правопорушення маються докази щодо пошкоджених частин транспортного засобу, зокрема є висновок експерта та акт виконаних робіт від 30 вересня 2024року та наведені докази дають повну уяву про перелік, кількість пошкодженого майна, з урахуванням яких відповідач міг розрахувати розмір спричиненої шкоди. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі. 31 липня 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа. Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами 25 липня 2024року о 18.40год в м. Дніпро на регульованому світлофором перехресті пр. Івана Мазепи та вул. Авіаційна, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом - автомобілем «Peugeot 301», державний номер НОМЕР_2 , виконуючи проїзд перехрестя на увімкнений йому заборонений рух червоний сигнал світлофору, з увімкненими проблисковими маячками синього і червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, не забезпечив безпеку дорожнього руху та скоїв зіткненням з автомобілем «DAF XF», державний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом «Kogel», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам спричинені механічні пошкодження, чим завдана матеріальна шкода. Напівпричеп «Kogel», державний номер НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Автомобіль «Peugeot 301», державний номер НОМЕР_2 , на праві власності належить Департаменту патрульної поліції, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 . Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 жовтня 2024року справа №205/11666/24. Згідно висновку №9962/1 від 18 вересня 2024року складеного експертом-товарознавцем ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 від 04 вересня 2024року транспортний засіб напівпричеп «Kogel», державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 підлягає відновленому ремонту. Розмір завданої шкоди відповідно до висновку становить 57360,00грн. Згідно акту надання послуг від 30 вересня 2024року ПП «Автотранссервіс» представник замовника ТОВ «БІ-ГЛАСС» директор Громов К.В. та представник виконавця ПП «Автотранссервіс» директор Махненко І.О. уклали основний договір від 10 вересня 2024року №10092024/1. Виконавцем були виконані наступні роботи: заміна переднього борта причіпа 1 послуга 16920,00грн з ПДВ, заміна кріплення траверси повітря 1 послуга 2920,00грн з ПДВ, ремонт верхньої штори причіпів 1 послуга 620,00грн з ПДВ, додаткове посилання переднього борту причипів 1 послуга 4680,00грн з ПДВ, виконання зварювальних робіт 1 послуга 12360,00грн з ПДВ, виконання слюсарних робіт 1 послуга 7880,00грн з ПДВ, фарбування 1 послуга 6490,00грн з ПДВ, 9580,00грн ПДВ, всього 57480,00грн з ПДВ та 47900,00грн без ПДВ. 25 вересня 2024року ОСОБА_1 звернулась до ТДВ «Експрес Страхування» із повідомленням про подію, заявою про огляд транспортного засобу; водночас надало акт надання послуг від 30 вересня 2024року ПП «Автотранссервіс» на суму 57480,00грн, згідно якого, пошкодження отримані напівпричепом «Kogel», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були усунуті відновлювальним ремонтом. ТДВ «Експрес Страхування» було зобов`язано направити свого представника до місцезнаходження напівпричепу «Kogel», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до 09 жовтня 2024року включно. Листом від 20 грудня 2024року № 0003710-10/3, ТДВ «Експрес Страхування» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування з підстав, визначених п. 37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків, визначених п.33.3 ст. 33 Закону щодо збереження пошкодженого майна у такому стані, у якому воно знаходилось після дорожньо-транспортної пригоди, що не дало можливості страховику самостійно визначити обсяг пошкоджень та визначити розмір шкоди, завданої дорожньо-транспортної пригоди, та визначити розмір страхового відшкодування.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що позивач в порушення п. 33.3. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не зберіг пошкоджене майно - напівпричеп «Kogel», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також не забезпечив представнику ТДВ «Експрес Страхування» можливість провести огляд пошкодженого майна. Суд виснував, що позивач позбавив ТДВ «Експрес Страхування» можливості в порядку, визначеному ст. ст. 33, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначити розмір шкоди, внаслідок чого було правомірно відмовлено позивачу у задоволенні заяви про виплату страхового відшкодування на підставі п.п.37.1.3. п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Визначальним для правильного вирішення даної справи є з`ясування питання про те, чи були у відповідача підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування позивачці за встановлених у справі обставин. Так, стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За приписами статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004року, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до п. 33.3 ст. 33 цього Закону водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна. Відповідно до приписів ст. 34 цього Закону передбачено дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Як встановлено судом, 25 вересня 2024року ОСОБА_1 звернулась до ТДВ «Експрес Страхування» із повідомленням про подію та заявою про огляд транспортного засобу. ТДВ «Експрес Страхування» було зобов`язано направити свого представника до місцезнаходження напівпричепу «Kogel», реєстраційний номер НОМЕР_1 для визначення розміру збитків до 09 жовтня 2024року включно. Однак, судом встановлено, що до закінчення строків огляду пошкодженого майна позивача представником ТДВ «Експес Страхування» - 09 жовтня 2024року - напівпричеп «Kogel», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був відновлений ремонтом 30 вересня 2024року. Відповідно до п.п. 37.1.3. п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Тож, листом від 20 грудня 2024року № 0003710-10/3, ТДВ «Експрес Страхування» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування з підстав, визначених п. 37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зважаючи на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що звернення позивача до страховика після того, як він відремонтував транспортний засіб, є порушенням пункту 33.3. статті 33 Закону, що позбавило відповідача можливості самостійно визначити розмір шкоди, оскільки Законом чітко визначено, що саме страховик здійснює організацію процедури встановлення розміру шкоди та розслідування причин і обставин ДТП. Отже, у відповідача були законні підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування позивачці за встановлених у справі обставин. Тож, суд першої інстанції, встановивши, що визначення розміру матеріальної шкоди здійснено позивачем у спосіб, з порушенням вимог Закону, обґрунтовано відмовив у позові. Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що за наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення маються докази пошкоджених частин транспортного засобу, є висновок експерта та акт виконаних робіт від 30 вересня 2024року та наведені докази дають повну уяву про перелік, кількість пошкодженого майна, а вартість міг вирахувати представник відповідача є безпідставними, оскільки вказане не впливає на факт порушення позивачкою вимог закону щодо збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник, що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, згідно п.п.37.1.3. п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що позивачу перешкоджали своєчасно отримати інформацію про наявність страхового полісу, є безпідставними. Пунктом 21.2. Закону передбачено, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Відповідно до пункту 33.4. Закону у разі оформлення працівниками відповідних підрозділів Національної поліції відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї. Колегія суддів наголошує, що позивач не був позбавлений можливості безперешкодно, як на місці ДТП, так і в подальшому отримати від органів поліції інформацію щодо наявності або відсутності у винуватця ДТП полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та дотримуючись Закону звернутися до страховика з заявою про здійснення регламентної виплати в рахунок відшкодування шкоди, зокрема до здійснення ремонту свого транспортного засобу. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваному судовому рішенні, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом. Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 травня 2025року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 09 жовтня 2025року. Судді: