Постанова Одеський апеляційний суд № 509/3339/25

Номер провадження: 33/813/1884/25 Номер справи місцевого суду: 509/3339/25 Головуючий у першій інстанції Козирський Є. С. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.09.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д. за участю секретаря Скрипченко Г.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 серпня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1445,00 гривень; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень, В С Т А Н О В И В: З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353363 від 06.06.2025 вбачається, що 06 червня 2025 року приблизно о 14:00 год., на дорозі Н-33 гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом TGM 15.290 д.н.з. НОМЕР_1 та перед початком обгону не впевнився в безпечності, що це буде безпечно, що не створює перешкоду для інших учасників дорожнього руху, тим самим створив аварійну ситуацію на дорозі автомобілю BMW д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який вже був на обгоні та змусив його змінити напрямок руху та різко гальмувати, щоб уникнути ДТП, чим порушив вимоги п. 14.2 а Правил дорожнього руху та створив аварійну ситуацію, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 122 КУпАП. Постановою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 серпня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1445,00 гривень; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень. Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначено, що: 1) в графі 10 протоколу зазначено посилання на технічний прилад з ідентифікатором 61.6/0101, проте жодного відеозапису або носія, на якому містять відповідні відеозапис до справи не долучено; 2) в протокол про адміністративне правопорушення складено не щодо ОСОБА_1 , а відносно особи з іншим прізвищем - ОСОБА_1 . Така помилка в анкетних даних є суттєвою і свідчить про грубе порушення вимог до причетності особи до вчинення правопорушення; 3) поведінка працівників поліції під час оформлення справи носила зухвалий і упереджений характер, про що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв на лінію 102, а також всупереч вимогам ОСОБА_1 , відмовляли у здійсненні відеофіксації подій на нагрудні камери поліцейських. Аналогічно відмовлено у наданні доказів вчинення правопорушення, аргументуючи це тим, що такі докази будуть надані до суду першої інстанції, однак фактично жодних доказів не було надано, що також свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 ; 4) надані пояснення інших осіб на місці події, не можуть вважатися належними доказами, оскільки обидва є зацікавленими особами. Їхні твердження не підтверджуються іншими доказами. Таким чином, у своїй сукупності в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б стверджували обставини, викладені в протоколі та вказували на те, що саме ОСОБА_1 порушив ПДР; 5) відсутні докази порушення ОСОБА_1 п. 14.2 ПДР; 6) з пояснення інших осіб вбачається, що ними фактично створено аварійну обстановку. 29 вересня 2025 року від адвоката Касянчука С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням у відрядженні у місті Львів, що підтверджується наказом № 24/09-в. Розглянувши заяву про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд ніяким чином не обмежує учасників справи, оскільки останні скористались своїм правом на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, скористались правом на захист, у встановленому законом порядку своєчасно повідомлялись про час і місце розгляду справи та надавали пояснення щодо справи. Згідно з ч. 1 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін. Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає необхідним застосувати аналогію права, а саме ст. 336 КПК України. Однак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на підтвердження обставин викладених в клопотанні про відкладення розгляду справи адвокатом Касянчуком С.В. надано наказ №24/09-в від 24 вересня 2025 року, з якого вбачається, що адвокат Касянчук С.В. відряджений до Сихівського районного суду міста Львова на період з 25 по 29 вересня 2025 року для здійснення захисту клієнта Гаврилів А.І. у державних органах. Проте адвокатом Касянчуком С.В. поважності причин неможливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеконференції наведено не було. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до правил організації ефективного кримінального судочинства, яке є найбільш наближеним до розгляду справ про адміністративні правопорушення, затверджених Рішенням Ради суддів України № 71 від 26 жовтня 2018 року, Рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року учасник судового провадження, який не може з`явитися у судове засідання, зобов`язаний негайно, але не пізніше, ніж за 24 години до чергового судового засідання, повідомити про це суд, а відповідальна особа суду повідомляє про це інших учасників кримінального провадження з метою економії процесуального часу. Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що вищевказаний наказ про відрядження адвоката Касянчука С.В. видано після дати призначення судового засідання (після дати повідомлення сторони (її представника) про дату судового засідання), а тому вказана причина не є поважною і не має наслідком безумовне відкладення розгляду справи. Таким чином, адвокатом Касянчуком С.В. не надано достатніх доказів на підтвердження необхідності перенесення судового засідання, а також не було реалізоване його право взяти участь в судовому засідання у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду. Сам ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 29 вересня 20255 року, був належним чином сповіщений про дату, час та місце слухання справи шляхом направлення судової повістки у додаток «Viber» та електронний кабінет, однак у судове засідання не з`явився, жодних клопотань чи заяв до суду апеляційної інстанції не подавав. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасника справи та його адвокатів, на підставі доводів, викладених в скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати та постановити нову, виходячи з такого. Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП). При цьому правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність (ст. 9 КУпАП). Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази не можна вважати такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 , виходячи з наступного. Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Диспозиція ч.5 ст.122 КУпАП передбачає склад адміністративного правопорушення, як порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП настає за одну із альтернативно визначених дій, а саме: - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками; - порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди; - ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху; - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину. Тобто для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.5 ст.122 КУпАП, необхідно з`ясувати, чи дійсно особа відносно якої складено протокол, порушила правила дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Положеннями КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з п.14.2 Правил дорожнього руху України перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону; б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд погоджується із доводами ОСОБА_1 , що в матеріалах справи відсутні достатні докази того, що ОСОБА_1 порушено правила дорожнього руху, що спричини аварійну обстановку. До матеріалів справи долучено: - протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353363 від 06.06.2025 вбачається, що 06 червня 2025 року приблизно о 14:00 год., на дорозі Н-33 гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом TGM 15.290 д.н.з. НОМЕР_1 та перед початком обгону не впевнився в безпечності, що це буде безпечно, що не створює перешкоду для інших учасників дорожнього руху, тим самим створив аварійну ситуацію на дорозі автомобілю BMW д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який вже був на обгоні та змусив його змінити напрямок руху та різко гальмувати, щоб уникнути ДТП, чим порушив вимоги п. 14.2 а Правил дорожнього руху та створив аварійну ситуацію, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 122 КУпАП (а.с.4); - пояснення ОСОБА_3 від 06 червня 2025 року, з яких вбачається, що водій ОСОБА_2 виконував маневр на обгін з включеним поворотом, але водій MAN д.н.з. НОМЕР_1 ; рухалися зі сторони м. Одеси в бік м. Чорноморськ, за с. Нова Долина водій Станіслав, який керував автомобілем BMW днз НОМЕР_2 , в дозволеному місці розпочав обгін, дорога була пуста та при маневрі обгону автомобіль MAN, з яким вони порівнялись, в цей момент почав робити такий же самий маневр. В уникнення ДТП Стас з`їхав на узбіччя, так як даний водій створив аварійну ситуацію. На наше прохання зупинитися водій не реагував приблизно 300 метрів, але все ж таким зупинився (а.с.8); - пояснення ОСОБА_2 від 06 червня 2025 року, з яких вбачається, що останній їхав з м. Одеси до м. Чорноморська та за містом Нова Долина здійснив обгінний маневр транспортного засобу MAN д.н.з. НОМЕР_1 та водій даного засобу виїхав на встрічну смугу, на якій вже перебував ОСОБА_2 , і з метою уникнення зіткнення ОСОБА_2 вийхав на обочину. Також перед маневром було увімкнено покажчик повороту, і при моменті обгону, коли водій MAN д.н.з. НОМЕР_1 завадив, ОСОБА_2 йому сигналив, але ніяких дій водій не приймав. Після цього всього водій MAN д.н.з. НОМЕР_1 не хотів зупинятися метрів 300, але це вдалось і ОСОБА_2 викликав поліцію. Також ОСОБА_2 зазначив, що з метою уникнення зіткнення з`їхав на узбіччя та рухався по ньому, інакше тобі відбулось би зіткнення (а.с.9). Проте наявні в матеріалах провадження письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 06 червня 2025 року не вказують беззаперечно на вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, залишають відображати суб`єктивні версії подій, що сталися 06 червня 2025 року. Інших об`єктивних та переконливих доказів, які б давали підстави для висновку, що ОСОБА_1 порушено правила дорожнього, що призвели до створення аварійної обстановку за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин суду не надано. Оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП, а тому на думку апеляційного суду справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Інші доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження з огляду на наступне. Доводи апеляційної скарги про те, що в графі 10 протоколу зазначено посилання на технічний прилад з ідентифікатором 61.6/0101, проте жодного відеозапису або носія, на якому містять відповідні відеозапис до справи не долучено, спростовуються матеріалами справи, оскільки на а.с. 12 долучено диск з відеозаписами портативного відеореєстратора працівників поліції, на якому міститься часткова відеофіксація оформлення матеріалів справи. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено не щодо ОСОБА_1 , а відносно особи з іншим прізвищем - ОСОБА_1 . Така помилка в анкетних даних є суттєвою і свідчить про грубе порушення вимог щодо причетності особи до вчинення правопорушення, тому суд апеляційної інстанції зазначає таке. У графі протоколу 4 «Особа, щодо якої складено протокол» зазначена наступна інформація: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: Україна, проживає: АДРЕСА_1 , місце роботи: Інші, телефон: НОМЕР_3 . Дійсно з відомостей бази даних вбачається, що посвідчення водія НОМЕР_4 отримав ОСОБА_1 . Проте у графі протоколу №7 «Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» дійсно зазначено - ОСОБА_1 . Однак допущена помилка у протоколі про адміністративне правопорушення є технічною описку та не несе за собою суттєвого спотворення обставин подій, що мали місце 06 червня 2025 року, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Доводи апелянта про поведінка працівників поліції під час оформлення справи носила зухвалий і упереджений характер, про що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв на лінію 102, а також всупереч вимогам ОСОБА_1 , відмовляли у здійсненні відеофіксації подій на нагрудні камери поліцейських не впливають на правильність висновків щодо наявності складу адміністративного правопорушення. Неправомірні дії працівників поліції можуть бути підставою для притягнення таких працівників до відповідальності. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що з пояснення інших осіб вбачається, що ними фактично створено аварійну обстановку, то суд апеляційної інстанції зазначає таке. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353363 від 06.06.2025 складено відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи. При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Таким чином, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 уповноважений на надання оцінка лише діям останнього, оскільки розгляд питання щодо винуватості інших осіб у події, яка мала місце 06 червня 2025 року, виходить за межі розгляду обставин за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353363 від 06.06.2025. Також суд апеляційної інстанції наголошує, що сам обов`язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Такий висновок неоднаразово висловлений Європейським судом з прав людини. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97). Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Суд зауважує, що в справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції, оскільки зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 серпня 2025 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік