Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/9143/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8363/25 Справа № 212/9143/24 Суддя у 1-й інстанції - Борис О.Н. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2025 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді БондарЯ.М. суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О. секретар судового засідання Лідовська А.А. сторони заявник - Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» стягувач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції ( представник заявника Рабко Т.О.) цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Рабко Тетяни Олексіївни на ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 червня 2025 року, постановлену суддею Борис О.Н у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення виготовлено 26 червня 2025 року, УСТАНОВИВ У червні 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу, через систему «Електронний суд», від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - Рабко Т.О. (далі заявник) надійшла заява про зупинення виконання за виконавчим документом, визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист та встановлення заборони щодо приймання виконавчого документу до виконання, стягувач ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я. Заява обґрунтована тим, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (після перейменування Покровський районний суд міста Кривого Рогу) від 17 жовтня 2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «ЦГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, стягнуто з ПАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб, в решті позовних вимог відмовлено. 06 травня 2025 року на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду вказане рішення суду залишено без змін. На виконання зазначено рішення суду, 09.05.2025 на банківський рахунок позивача було перераховані грошові кошти у сумі 150 000,00 грн на виконання вищевказаного рішення суду. Також було сплачено судовий збір у розмірі 1 500,00 грн. 19 червня 2025 року у вказаній справі було видано виконавчі листи для примусового виконання рішення суду. На підставі викладеного, ураховуючи добровільну сплату коштів за вищевказаним рішенням суду, представник ПАТ «ЦГЗК» просила суд зупинити виконання за виконавчим документом - виконавчим листом Покровського районного суду міста Кривого Рогу про примусове виконання рішення від 17 жовтня 2024 року у справі №212/9143/24 про стягнення з ПАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб, визнати таким, що не підлягає виконанню вказаний виконавчий лист, заборонити приймати вказаний виконавчий документ до виконання, а також визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Покровського районного суду міста Кривого Рогу про примусове виконання рішення від 17 жовтня 2024 року в частині стягнення з ПАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 500,00 грн. 23 червня 2025 року на підставі ухвали суду заяву прийнято до судового провадження та призначено судовий розгляд у справі. 26 червня 2025 року від представника стягувача Шаніна А.С. надійшли документи, якими підтверджено закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №212/9143/24 від 19.06.2025 року, виданого Покровським районним судом м. Кривого Рогу. Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 червня 2025 року заява представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Рабко Т.О. про зупинення виконання за виконавчим документом, визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист та встановлення заборони щодо приймання виконавчого документу до виконання, стягувач ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я залишена без задоволення. Представник Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Рабко Т.О. оскаржила ухвалу суду в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, постановленої з порушенням норм матеріального і процесуального права та без належної оцінки доказів, просить її змінити в частині підстав відмови в задоволенні заяви, виклавши мотивувальну частину цієї ухвали в редакції постанови апеляційної інстанції, в якій зазначити наступне: «Головною умовою заяви, на яку посилається заявник, вказується добровільне виконання боржником сплати узгодженої заборгованості, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. Матеріали справи, які були досліджені у судовому засіданні, свідчать про наявність незгоди позивача ОСОБА_1 , який також є стягувачем за виконавчим документом, про виконання рішення суду відповідачем, прийняття такого виконання, що підтверджується також заявою до АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ банк» про повернення грошових коштів на рахунок ПРАТ «ЦГЗК». При цьому відсутність домовленостей між ОСОБА_1 , як стягувачем, та ПРАТ «ЦГЗК», як боржником, з приводу добровільного виконання рішення суду судом не може бути перешкодою для добровільного виконання судового рішення. Перехід права власності на гроші при банківському переказі чітко врегульовано законодавством і відбувається в момент зарахування коштів на рахунок отримувача, що є моментом передачі цих коштів у його власність. Бажання Позивача отримати грошові кошти на рахунок в іншому банку не визначено жодною нормою права. Відтак матеріали справи підтверджують виконання рішення суду добровільно до відкриття виконавчого провадження ВП 78423104. Проведена ПРАТ «ЦГЗК» 09.05.2025 року транзакція з переказу коштів була здійснена правомірно. При цьому, судом встановлено, що виконавчий лист від 19.06.2025 на виконання рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року в частині відшкодування моральної шкоди на момент розгляду цієї заяви виконано 20.06.2025 в примусовому порядку в межах виконавчого провадження ВП 78423104. За таких обставин, підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню суд не вбачає, а повернення коштів отриманих ОСОБА_1 в рамках виконання рішення суду може бути здійснено через пред`явлення позову до Стягувача чи приватного виконавця в іншому судовому процесі.» Вирішити питання про розподіл судових витрат. При цьому, скаржник зазначає, що сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Вказує, що виконання рішень у добровільному порядку дозволяє уникнути додаткових витрат і процедур, пов`язаних з примусовим виконанням. Добровільне виконання рішень може здійснюватися боржником за його ініціативи. Скаржник зазначає, що з метою добровільного виконання рішення суду по справі 212/9143/24 та уникненню додаткових фінансових витрат пов`язаних із примусовим виконанням, Відповідач сплатив моральну шкоду стягнуту за рішенням суду на останній відомий банківський рахунок Позивача, який раніше використовувався для виплати заробітної плати. Матеріали справи містять копію заяви представника Позивача Шаніна від 05.06.2025 з якої достеменно вбачається, що грошові кошти у сумі 150 тис. грн. на виконання судового рішення отримані Позивачем від ПРАТ «ЦГЗК» у повному обсязі. Бажання Позивача отримати грошові кошти на рахунок в іншому банку не визначено жодною нормою права. Станом на сьогодні отримані 09.05.2025 Позивачем кошти у сумі 150 тис. грн. перейшли у власність ОСОБА_1 та рішення суду вважається повністю виконаним. Діюче законодавство не містить заборон для Боржників щодо виконання судових рішень на останні відомі банківські реквізити Стягувача. Що стосується написання листа представником ОСОБА_3 до АТ «ПУМБ» про повернення грошових коштів, то вказаний лист не може стати підставою для оспорювання факту виконання судового рішення у цій справі 09.05.2025. По-перше, в момент перерахунку грошових коштів на банківський рахунок Позивача зобов`язання Відповідача за рішенням суду припинились з підстав їхнього виконання та право власності на них перейшло до ОСОБА_1 . По-друге, Інструкції НБУ не передбачають такої можливості як повернення платежу з ініціативи отримувача на підставі листа. По-третє, навіть якщо припустити, що Позивач перерахує грошові кошти на банківський рахунок ПРАТ «ЦГЗК» чи на будь-який інший, зазначене не спростує того факту, що Відповідач виконав рішення у повному обсязі добровільно до відкриття виконавчого провадження. В даному випадку ОСОБА_1 може розпоряджатися власними коштами отриманими за рішенням суду на власний розсуд, але при цьому це не може призвести до виникнення обов`язку у ПРАТ «ЦГЗК» виконати судове рішення повторно. На сьогоднішній день грошові кошти перераховані 09.05.2025 Позивачу перебувають у розпорядженні ОСОБА_1 та не були повернуті Відповідачу. ОСОБА_2 зазначає, що, виходячи із обсягу наявних повноважень у представника Позивача ОСОБА_4 згідно довіреності від 01.10.2024 №1623 взагалі не вбачається право на розпорядження грошовими коштами Позивача, а також право на здійснення від імені ОСОБА_1 будь-яких банківських операцій та направлення від його імені будь яких звернень до банку. Незважаючи на вище описані обставини, 19.06.2025 представник Позивача Шанін А.С. в інтересах Позивача ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження. Зазначені дії по ініціюванню повторного примусового виконання судового рішення є порушенням статті 61 Конституції України (ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення). Оскільки на момент постановлення судом першої інстанції ухвали від 23.06.2025 про прийняття до провадження заяви ПРАТ «ЦГЗК» матеріали справи містили переконливі докази наявності виконавчого провадження суд повинен був вирішити питання щодо зупинення виконання за виконавчим документом, однак цього не було зроблено (хоча така можливість передбачена ч.3 ст.432 ЦПК України»). Зазначене призвело до безпідставного повторного виконання судового рішення по справі №212/9143/24 у примусовому порядку в межах виконавчого провадження ВП №78423104 (копія Інформаційного повідомлення про платіжну операцію за платіжною інструкцією стягувача від 20.06.2025 та постанови про закінчення ВП 78423104 додається). Відповідач розуміє, що оскільки виконавчий документ вже виконано, то його неможна визнати таким, що не підлягає виконанню, однак при цьому ПРАТ «ЦГЗК» вважає за необхідне оскаржити ухвалу суду першої інстанції від 26.06.2025 в мотивувальній частині для можливості вчинення дій для повернення безпідставно стягнутих грошових коштів в межах виконавчого провадження ВП 78423104. Враховуючи викладене звертаємось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою щодо необхідності зміни мотивувальної частини ухвали Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26.06.2025 у справі 212/9143/24. 22 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Рабко Т.О. надійшли додаткові пояснення, в яких остання просить долучити до матеріалів справи Довідку АТ «ПУМБ» від 17.09.2025, яка підтверджує відсутність повернення ОСОБА_1 на рахунок Товариства сплачених йому за рішенням суду грошових коштів на відшкодування моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн. Заслухавши суддю доповідача, думку представників ПрАТ «ЦГЗК» Савельєву Т.Д та Рабко Т.О., які кожна окремо підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги з викладених у скарзі підстав, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року у цивільній справі №212/9143/24, 2/212/3962/24 було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб. Також стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1 500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року залишено без змін. Ухвалою суду від 11 червня 2025 року заяву представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Рабко Т.О. про зупинення виконання за виконавчим документом, визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист та встановлення заборони щодо приймання виконавчого документу до виконання, заінтересована особа ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, залишено без задоволення, в апеляційному порядку ухвала не оскаржена. Так, на підтвердження викладених у заяві доводів щодо добровільного виконання судового рішення, представником ПАТ «ЦГЗК» було надано до суду копію платіжного документу, а саме копію платіжної інструкції №4500026357 від 09 травня 2025 року, в якій зазначено про проведення АТ «ПУМБ» 09 травня 2025 року банківської операції з перерахунку коштів від платника ПАТ «ЦГЗК» на користь отримувача Січевий С.Ю. у розмірі 150 000,00 грн, призначення платежу: відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 по справі №212/9143/24 (рахунок отримувача НОМЕР_1 ). Також надано до суду копію платіжної інструкції №4500004827 від 09 травня 2025 року, в якій зазначено про проведення АТ «ПУМБ» 09 травня 2025 року банківської операції щодо відшкодування судового збору у сумі 1 500,00 грн по справи №212/9143/24 (рахунок отримувача НОМЕР_2 ). 19 червня 2025 року представником позивача Шаніним А.С. за заявою отримано виконавчий лист про стягнення з ПАТ «ЦГЗК» відшкодування моральної шкоди 150000 грн. 20 червня 2025 року на підставі постанови приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим І.В. відкрито виконавче провадження (ВП №78423104) щодо виконання виконавчого листа №212/9143/24 виданого 19.06.2025 Покровським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з ПАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб. Заявник ПАТ «ЦГЗК» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. із заявою щодо закінчення виконавчого провадження №78423104 про стягнення з ПАТ «ЦГЗК» моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн на користь ОСОБА_1 , у зв`язку із добровільним виконанням рішення суду. 23 червня 2025 року приватним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні №78423104 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із фактичним його виконанням. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ «ЦГЗК» виходив з того, що заявником не доведено факту добровільного виконання рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року в частині відшкодування моральної шкоди, тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа у справі №212/9143/24 про примусове виконання рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 жовтня 2024 року, таким, що не підлягає виконанню. Також представником заявника ПАТ «ЦГЗК» не було підтримано у судовому засіданні вимоги заяви щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Покровського районного суду міста Кривого Рогу про примусове виконання рішення суду від 17 жовтня 2024 року в частині стягнення з ПАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1 500,00 грн, у зв`язку із чим вказані вимоги заяви не були предметом судового розгляду. Не підлягають задоволенню вимоги заяви представника ПАТ «ЦГЗК» щодо зупинення виконання судового рішення та заборони приймати виконавчий документ до виконання, як похідні від основної вимоги. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, проте частково погоджується і з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, умовно поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі знайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року по справі №755/15479/14-ц). Завершенням судового захисту є фактичне виконання рішення суду, тому наведеними положеннями Основного Закону України встановлено обов`язковість до виконання судових рішень. Виняток з цього правила становлять перелічені в ст.432 ЦПК України причини, якими може бути обумовлено невиконання рішення суду. Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто, об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто, випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення. Заявник, як на підставу для задоволення заяви посилається на те, що ним добровільно виконано рішення суду на момент відкриття виконавчих проваджень, за яким він є боржником. Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження. Відповідно до п.9 ч.1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання. У справі Soering vs UK Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст.6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Наведене свідчить, що чинне законодавство не забороняє сторонам досягти домовленості щодо припинення зобов`язання після прийняття судового рішення, відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки жодних домовленостей між ОСОБА_1 , як стягувачем, та ПАТ «ЦГЗК», як боржником, з приводу добровільного виконання рішення суду судом не встановлено, а відтак позивач не позбавлений права стягнення боргу шляхом примусового виконання рішення суду, тому відсутня правова підстава для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Апеляційним переглядом встановлено, що дійсно 09 травня 2025 року ПрАТ «ЦГЗК» здійснило переказ грошових коштів за рішенням суду у розмірі 150 000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ», що зокрема підтверджено платіжною інструкцією №4500026357 (а.с.220, т.1). Окрім того, матеріалами справи встановлено, що 23 червня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим І.В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №78423104 з примусового виконання виконавчого листа №212/9143/24 про стягнення з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду (а.с.63, т.2). Таким чином, матеріалами справи дійсно підтверджено подвійне виконання судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн, перший раз 09 травня 2025 шляхом перерахування боржником на рахунок стягувача зазначеної суми коштів, другий раз 20 червня 2025 року шляхом примусового виконання судового рішення приватним виконавцем Шевцовим І.В. на підставі виконавчого листа №212/9143/24. Відповідно до Довідки №КІЕ-07.8/3889 від 17.09.2025 виданою АТ «ПУМБ» на запит ПрАТ «ЦГЗК», від ОСОБА_1 за період з 09.05.2025 по 15.09.2025 на рахунок ПрАТ «ЦГЗК» грошові кошти не надходили. Отже, як встановлено матеріалами справи на час розгляду судом першої інстанції 26 червня 2025 року заяви ПрАТ «ЦГЗК» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №212/9143/24 про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150 000, 00 грн виконано 20 червня 2025 року у примусовому порядку в межах виконавчого провадження №78423104, тому відсутні підстави для визнання виконавчого документа таким що не підлягає виконанню, а повернення ОСОБА_1 повторно стягнутих грошових коштів може бути здійснено, шляхом пред`явлення ПрАТ «ЦГЗК» позову до стягувача в іншому судовому процесі. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Рабко Тетяни Олексіївни залишити без задоволення. Ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 червня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 03 жовтня 2025 року. Головуючий: Судді: