Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/22733/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22733/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 в адміністративній справі №160/22733/24 за позовом ОСОБА_1 до Головнеого управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 21.08.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 13.08.2024 року №45397-31792/П-01/8-0400/24, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та впливу невідворотної сили спричиненої поширенням респіраторної хвороби COVID-19; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою (з 01.12.2021 року по 28.02.2023 року), оголошеним ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та впливу невідворотної сили спричиненої поширенням респіраторної хвороби COVID-19. В обгрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що позивач не працювала з 08.12.2021 року по 28.02.2023 року не з власного бажання, а у зв`язку з оголошенням простою на підприємстві внаслідок впливу невідворотної сили, спричиненої поширенням респіраторної хвороби COVID-19 та військовою агресією рф проти України, введенням в Україні воєнного стану та введенням особливого стану на підприємстві, що є поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, та повинні бути виключені з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати. При цьому, нормативними актами не визначено обмеження щодо неможливості виключення певного періоду роботи застрахованої особи з розрахункового періоду, в якому вона не працювала з поважних причин, з підстав отримання застрахованою особою в цей період заробітної плати. Крім того, пунктом 3 Порядку №1266 чітко зазначено, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Таким чином, розрахунок середньої заробітної плати для призначення позивачу щомісячної страхової виплати (з лютого 2022 року по січень 2023 року), був визначений з урахуванням періоду простою на підприємстві, оголошеним у зв`язку з введенням воєнного стану на території України. З урахуванням вказаного, можливо дійти висновку про протиправність дій відповідача щодо невиключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов`язаних з простоєм ПАТ «АМКР», обумовлених введенням воєнного стану на території України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 в адміністративній справі №160/22733/24 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 13.08.2024 року №45397-31792/П-01/8-0400/24, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та впливу невідворотної сили спричиненої поширенням респіраторної хвороби COVID-19 та у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати періоди простою з 08.12.2021 року по 31.12.2021 року (включно), з 01.01.2022 року по 09.01.2022 року (включно), з 22.01.2022 року по 31.01.2022 року (включно), з 01.02.2022 року по 02.02.2022 року (включно), з 12.02.2022 року по 28.02.2022 року (включно), оголошеним ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», обумовленого введенням карантину на всій території України, та період простою з 01.03.2022 року по 28.02.2023 року у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що що ОСОБА_1 працювала на різних посадах в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та звільнена 04.04.2023 року за власним бажанням, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 . З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААА №129824 від 15.12.2023 року позивачу встановлено 35% втрати працездатності повторно внаслідок професійного захворювання та встановлена третя група інвалідності, що підтверджується відповідною довідкою. Відповідно до довідки від 05.07.2024 року №54-27, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_1 знаходилася на простоях за межами підприємства в періоди: з 08.12.2021 року по 08.12.2021 року розпорядження №816 від 08.12.2021 року; з 23.12.2021 року по 26.12.2021 року розпорядження №816 від 08.12.2021 року; з 01.01.2022 року по 09.01.2022 року розпорядження №876 від 31.12.2021 року; з 22.01.2022 року по 31.01.2022 року розпорядження №59 від 20.01.2022 року; з 01.02.2022 року по 02.02.2022 року розпорядження №117 від 02.02.2022 року; з 12.02.2022 року по 28.02.2022 року розпорядження №198 від 14.05.2022 року; з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року розпорядження №173 від 01.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року розпорядження №228 від 01.04.2022 року; з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року розпорядження №278 від 02.05.2022 року; з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року розпорядження №332 від 01.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року розпорядження №410 від 05.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року розпорядження №474 від 02.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року розпорядження №530 від 02.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року розпорядження №541 від 30.09.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року розпорядження №597 від 01.11.2022 року; з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року розпорядження №697 від 05.12.2022 року; з 01.01.2023 року по 22.01.2023 року розпорядження №750 від 29.12.2022 року; з 16.02.2023 року по 28.02.2023 року розпорядження №139 від 16.02.2023 року. Означені розпорядження з додатками до них долучені і до матеріалів справи. 12.07.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку щомісячної страхової виплати з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період з 08.12.2021 року по 28.02.2023 року у зв`язку із простоєм, оголошеним на підприємстві, розрахунок середньої заробітної плати провести виходячи із періоду, який передував простою, оголошеному на підприємстві. Відповідач листом №45397-31792/П-01/8-0400/24 від 13.08.2024 року повідомив позивача, що жодним нормативно-правовим документом не віднесено до поважних причин простій (не з вини або вини працівника). Відповідно запису у трудовій книжці та акту розслідування професійного захворювання розрахунковим періодом є 01.04.2022 року по 31.03.2023 року. Щомісячні страхові виплати нараховані позивачу у повному обсязі та перераховуються на особистий рахунок позивача, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» своєчасно. Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача, при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та впливу невідворотної сили спричиненої поширенням респіраторної хвороби COVID-19, позивач звернулась до суду з цим позовом. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі- Закон № 1105-XIV). Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 30 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються, в тому числі із щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата). Частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я. За положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці), визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 1266 від 26 вересня 2001 року (далі - Порядок № 1266). Пунктом 3 Порядку № 1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа). У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. Відповідно до пункту 12 Порядку № 1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Відтак, із розрахунку середньої заробітної плати для цілей обчислення розміру страхової виплати виключаються календарні дні, не відпрацьовані особою з поважних причин. Позивач вважає, що період оголошення простою на підприємстві є поважною причиною, за якою ним не відпрацьований певний календарний період, тому такий період має біти виключений із розрахунку обчислення середньої заробітної плати. Частиною першою статті 34 КЗпП України встановлено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (стаття 113 КЗпП України). Відповідно до довідки від 05.07.2024 року №54-27, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_1 знаходилася на простоях за межами підприємства в періоди: з 08.12.2021 року по 08.12.2021 року розпорядження №816 від 08.12.2021 року; з 23.12.2021 року по 26.12.2021 року розпорядження №816 від 08.12.2021 року; з 01.01.2022 року по 09.01.2022 року розпорядження №876 від 31.12.2021 року; з 22.01.2022 року по 31.01.2022 року розпорядження №59 від 20.01.2022 року; з 01.02.2022 року по 02.02.2022 року розпорядження №117 від 02.02.2022 року; з 12.02.2022 року по 28.02.2022 року розпорядження №198 від 14.05.2022 року; з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року розпорядження №173 від 01.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року розпорядження №228 від 01.04.2022 року; з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року розпорядження №278 від 02.05.2022 року; з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року розпорядження №332 від 01.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року розпорядження №410 від 05.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року розпорядження №474 від 02.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року розпорядження №530 від 02.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року розпорядження №541 від 30.09.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року розпорядження №597 від 01.11.2022 року; з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року розпорядження №697 від 05.12.2022 року; з 01.01.2023 року по 22.01.2023 року розпорядження №750 від 29.12.2022 року; з 16.02.2023 року по 28.02.2023 року розпорядження №139 від 16.02.2023 року. Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", визначає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі - Закон № 2136-ІХ). Відповідно до статті 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Як вказано вище, пунктом 3 Порядку № 1266 відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України визнаються поважними причинами, за наявності яких невідпрацьовані календарні дні виключаються із розрахунку середньої заробітної плати для обчислення розміру страхових виплат. Позивач не виконував роботу саме з підстав оголошення простою на підприємстві на ініціативою роботодавця, тому суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оголошення простою роботодавцем є для позивача тимчасовим невиконанням роботи та вимушеним невиходом на роботу у зазначені періоди, тобто поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин. Відповідно, ці періоди мають бути виключені із розрахункового періоду для цілей розрахунку середньої заробітної плати для обчислення страхових виплат. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 в адміністративній справі №160/22733/24 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун