Ухвала КАС ВС № 380/29170/23
від 02.10.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 02 жовтня 2025 року м. Київ справа № 380/29170/23 адміністративне провадження № К/990/36629/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О.О., суддів: Білоуса О. В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі №380/29170/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-монтаж» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень-рішень, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-монтаж» (далі - ТОВ «Енергоресурс-монтаж», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 00239580902 від 30 жовтня 2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1 000 000,00 грн; № 00239550902 від 30 жовтня 2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 3 519,10 грн, а також про рішення про застосування фінансових санкцій №00239570902 від 30 жовтня 2023 року у вигляді штрафу у розмірі 500 000,00 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №380/29170/23 та ухвалено нову постанову, якою адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-монтаж» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень-рішень - задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи було визначено склад колегії суддів: Шишов О.О. (головуючий суддя), Дашутін І.В., Яковенко М.М. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин пропуску такого строку. Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області в підсистемі «Електронний суд» 19 вересня 2025 року о 06:54 год. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року № 1214 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 380/29170/23 у зв`язку з обранням судді Дашутіна І.В. до Великої Палати Верховного Суду, що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2025 року, для розгляду справи визначено такий склад суду: головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Білоус О.В., Яковенко М.М. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху до Верховного Суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, скаржник зазначає, що раніше вже подавав касаційні скарги до Верховного Суду, однак вони були повернуті. При цьому під час повторного звернення контролюючим органом було враховано зауваження, викладені у відповідних ухвалах Верховного Суду. Також скаржник посилається на практику Верховного Суду щодо поновлення строків касаційного оскарження у випадках повторного звернення до суду. На думку заявника, наведені обставини є об`єктивними, належними та достатніми для визнання причин пропуску строку поважними та його поновлення. Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено. Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 23 липня 2025 року та від 21 серпня 2025 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження. Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п`ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень. Отже, зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд постановив: У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 380/29170/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-монтаж» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень-рішень. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Шишов Судді О. В. Білоус М. М. Яковенко