Ухвала КАС ВС № 520/22782/24

УХВАЛА 02 жовтня 2025 року м. Київ справа № 520/22782/24 адміністративне провадження № К/990/36535/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О.О., суддів: Білоуса О. В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 520/22782/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, установив: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2024 року № 00130160708 щодо накладення суми штрафних санкцій у розмірі 5 294 684,50 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00130160708 від 13 березня 2024 року у частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 091 806,50 грн, ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00130160708 від 13 березня 2024 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 091 806,50 грн. У іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року залишено без змін. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи було визначено склад колегії суддів: Шишов О.О. (головуючий суддя), Дашутін І.В., Яковенко М.М. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме: подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин його пропуску. Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху від 17 вересня 2025 року в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області в підсистемі «Електронний суд» 19 вересня 2025 року о 06:54 год. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року № 1214 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 520/22782/24 у зв`язку з обранням судді Дашутіна І.В. до Великої Палати Верховного Суду, що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2025 року, для розгляду справи визначено такий склад суду: головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Білоус О.В., Яковенко М.М. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху до Верховного Суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку, відповідач просить врахувати дотримання встановлених процесуальних строків при первинному зверненні до суду касаційної інстанції та бажання заявника реалізувати своє право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі після повернення касаційної скарги у найкоротші строки. Крім того, заявник зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду. Скаржник посилається на положення частини п`ятої статті 333 КАС України, а також на правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, які регулюють питання поновлення строків касаційного оскарження. На думку заявника, викладені обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено. Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник в межах строку встановленого Законом вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, проте їх було залишено без руху та в подальшому ухвалами від 02 червня 2025 року, від 08 липня 2025 року та від 14 серпня 2025 року касаційні скарги було повернуто скаржнику у зв`язку з не зазначенням підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Також Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови. Це зумовлено тим, що частина п`ята статті 333 КАС України не змінює загальних строків реалізації особою права на касаційне оскарження, встановлених статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального права, яка встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень. Сукупність наведених обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань у реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень із дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, з урахуванням обставин справи, відсутні підстави вважати, що строк було пропущено з поважних причин, оскільки такі причини не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Обставини, наведені скаржником, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку касаційного оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у визначений судом строк не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для його поновлення визнані судом неповажними. Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд постановив: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 520/22782/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Шишов Судді О. В. Білоус М. М. Яковенко