LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС320/36737/23

від 02.10.2025 · Адміністративна

УХВАЛА 02 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/36737/23 адміністративне провадження №К/990/38706/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О.О., суддів: Білоуса О. В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 320/36737/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2023 року: - № 59634/0902, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000,00 грн; - № 59638/0902, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року та ухвалено нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» задоволено. 06 червня 2025 року позивач подав до суду заяву, у якій просив суд вирішити питання розподілу 26 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. Не погодившись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи було визначено склад колегії суддів: Шишов О.О. (головуючий суддя), Дашутін І.В., Яковенко М.М. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року № 1214 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 320/36737/23 у зв`язку з обранням судді Дашутіна І.В. до Великої Палати Верховного Суду, що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2025 року, для розгляду справи визначено такий склад суду: головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Білоус О.В., Яковенко М.М. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 17 червня 2025 року у відкритому судовому засіданні (повний текст постанови складено 18 червня 2025 року), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду лише 22 вересня 2025 року, тобто з пропущенням встановленого процесуального строку. Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак вони були повернуті. При цьому зазначає, що первинну касаційну скаргу було подано в межах строку, встановленого для касаційного оскарження. Заявник також цитує частину п`яту статті 333 КАС України та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення процесуальних строків. На його думку, зазначені обставини свідчать про наявність поважних підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Водночас ухвалами Верховного Суду від 04 серпня 2025 року та від 19 серпня 2025 року подані ним касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження, передбачених процесуальним законом. Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав скаржнику роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, зокрема в частині належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Однак, звертаючись повторно з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив зазначені судом недоліки. Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин. Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п`ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі №320/36737/23 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Шишов Судді О. В. Білоус М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»