Постанова 4855 № 320/48180/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/48180/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Жукова Є.О. ПОСТАНОВА Іменем України 30 вересня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Інженерно-технічний центр «Інтехцентр» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Інженерно-технічний центр «Інтехцентр» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2023 року №718100415. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у м. Києві за наслідками камеральної перевірки складено акт від 25 жовтня 2023 року №68443/Ж5/26-15-04-15/21547004 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по земельному податку з юридичних осіб. На підставі акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2023 року №718100415. Відповідно до цього податкового повідомлення-рішення до позивача було застосовано штрафні санкції за платежем «земельний податок з юридичних осіб 18010500» у розмірі 204 873,93 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що оскільки сума податкового зобов`язання з орендної плати за землю, яка зазначена позивачем в уточнюючій податковій декларації є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки, спірне податкове повідомлення-рішення винесено правомірно. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство «Інженерно-технічний центр «Інтехцентр» код ЄДРПОУ 21547004 зареєстроване як юридична особа за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд.28/2. Основним видом діяльності товариства є надання в оренду власного нерухомого майна - код КВЕД « 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». 24 лютого 2022 року російською федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. 15 березня 2022 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту: «Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України». Вказаний Закон набрав чинності 17 березня 2022 року. 13 липня 2022 року позивачем сплачено земельний податок за січень 2022 року в сумі 174 815,67 грн. 25 серпня 2022 року позивачем сплачено земельний податок за лютий 2022 року в сумі 174 815,67 грн. 13 вересня 2022 року рішенням Київської міської ради №5450/5491 «Про внесення змін до рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» з метою підтримки суб`єктів господарювання під час дії воєнного стану, було вирішено встановити з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року ставку земельного податку за земельні податки, нормативно-грошову оцінку яких проведено, у розмірі 0 відсотка від їх нормативно грошової оцінки землі. У зв`язку із вказаним рішенням позивачем було подано податкову уточнюючу декларацію з плати за землю звітний період 2022 рік (квитанція від 28 лютого 2023 року №9308910739). Відповідно до даних декларації, позивачем були відкориговані нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року - розрахована щомісячна сума земельного податку за вказані періоди в розмірі 0,00 гривень. Відповідачем 28 березня 2023 року прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №0001340-1303-2615 та податкову вимога від 28 березня 2023 року №0001340-1303-2615 (форма «Ю»). Податковий борг з платежу «земельний податок з юридичних осіб 18010500» становив 1 222 735,17 грн. 17 квітня 2023 року позивачем був сплачений земельний податок за червень-грудень 2022 в сумі визначеній у податковій вимозі, а саме в розмірі - 1 222 735,17 гривень (платіжне доручення від 17.04.2023 №121). У зв`язку із внесеними змінами Законом №3050 пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, позивачем було подано податкову уточнюючу декларацію з плати за землю звітний період 2022 рік (квитанція від 18 березня 2023 року №9313486043). Відповідно до даних декларації позивачем були відкориговані нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року - розрахована щомісячно сума земельного податку за вказані періоди в розмірі 0,00 гривень. Головне управління ДПС у м. Києві за наслідками камеральної перевірки від 25 жовтня 2023 року №68443/Ж5/26-15-04-15/21547004 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по земельному податку з юридичних осіб встановило несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб. На підставі акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2023 року №718100415. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2023 року №718100415 до ПрАТ «Інженерно-технічний центр «Інтехцентр» було застосовано штрафні санкції за платежем «земельний податок з юридичних осіб 18010500» у розмірі 204 873,93 грн. Вважаючи протиправним вищевказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскільки на території міста Києва, де розташована ділянка позивача, велися бойові дії, то вказана земельна ділянка звільняється від оподаткування земельним податком (орендною платою). Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). За змістом підпункту14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди. Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України). Отже, контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування фізичним особам податкових зобов`язань по орендній платі на підставі даних щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації. Згідно з підпункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (підпункт 288.5 статті 288 ПК України). За змістом підпунктом 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди із визначенням граничної річної суми платежу. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (підпункт 285.2 статті 285 ПК України). Статтею 289 ПК України визначений порядок індексації нормативної грошової оцінки земель. Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням

115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (підпункт 289.3 статті 289 ПК України). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Згідно з пунктом 284.2 статті 284 ПК України якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право. У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX (далі Закон №2120-IX), яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень ПК України пунктом 69.14 наступного змісту: Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, визначається Кабінетом Міністрів України. Закон №2120-IX набрав чинності 17 березня 2022 року. Таким чином, з 17 березня 2022 року у ПК України передбачено пільгу для платників земельного податку, в тому числі, на сплату орендної плати за земельні ділянки, які включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 06 грудня 2022 №1364 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ (далі Перелік), у змісті якого містилось два переліка територій, на яких ведуться (велися) бойові дії: 1) Території можливих бойових дій; 2) Території активних бойових дій. У період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 м. Київ було віднесено до переліку територій де велись активні бойові дії (пункт 2.11 підрозділу 2 розділу І Переліку). Під час вказаного періоду підпункту 69.14 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пов`язував звільнення від сплати земельного податку із включенням земельної ділянки до загального переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії без конкретизації категорії відповідної території активних чи можливих бойових дій. Статтею 4 ПК України закріплено основні засади податкового законодавства України, зокрема, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України). За наведеного нормативного регулювання платники земельного податку, в користуванні яких в період в 2022 році перебували земельні ділянки, розташовані на території м. Києва підпадають під пільгу, передбачену підпунктом 69.14 пунктом 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та звільняються від сплати орендної плати у вказаний період. В подальшому Законом України від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене майно» (далі Закон №3050-ІХ) внесено зміни до пункту 69.14 статті 69 ПК України, який викладено наступним чином: За період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ. Закон №3050-ІХ набрав законної сили 06 травня 2023 року. Отже з 06 травня 2023 податкова пільга поширюється на платників земельного податків, що користуються земельними ділянками, які розміщені на території, щодо яких визначено дату початку активних бойових дій. Спірні земельні ділянки які перебувають у користуванні позивача площею 14 293,28 м2 та 588,94 м2 розташовані на території міста Києва. Підпунктом 2.11 наказу №309 вся територія міста Києва була визнана територією активних бойових дій в період з 24 лютого 2022 року до 30 квітня 2022 року. Відповідно до абзацу першого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону №3050 від 11 квітня 2023 року) за період з 01 березня 2022 року до 31 травня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, юридичних осіб що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України. Враховуючи зазначене, спірні земельні ділянки є такими, що не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу першого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Абзацом дев`ятим підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню у порядку, визначеному цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі заземлю, - анулюванню. На підставі акту перевірки від 25 жовтня 2023 року №68443/Ж5/26-15-04-15/21547004 контролюючим органом було розраховано суму податкового боргу в розмірі 1 747 182,21 гривень за - за 2022 рік, та в розмірі 402 076,08 гривень за 2023 рік. Загальна сума 2 149 258,29 грн. На визначену актом суму податкового боргу, податковим повідомленням-рішенням від 16 листопада 2023 року №718100415 до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у 204 873,93 грн за платежем «земельний податок з юридичних осіб 18010500» за статтею 124 ПК України. Суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте контролюючим органом в 2023 році, а також спірним податковим повідомленням-рішенням було визначено плату за землю за земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, то відповідно до абзацу дев`ятого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2023 року №718100415 підлягає скасуванню. Також слід звернути увагу, що відповідно до спірного акту перевірки та графи 7 додатку до податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2023 року №718100415 відповідачем для розрахунку суми за платежем «земельний податок з юридичних осіб 18010500» була використана сума податкового боргу, визначена контролюючим органом по платі за землю за земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Враховуючи, що сума податкового боргу, зокрема за 2022 рік, була визначена контролюючим органом по платі за землю за спірні земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, то відповідно до абзацу дев`ятого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, податковий борг підлягає анулюванню. Оскільки, сума податкового боргу підлягає анулюванню, то відсутній об`єкт для донарахування суми за платежем «земельний податок з юридичних осіб 18010500». За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення рішення від 16 листопада 2023 року №718100415 є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя Є.В. Чаку