Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/9068/20

01.10.25 22-ц/812/1238/25 Провадження № 22-ц/812/1238/25 Суддя першої інстанції Шолох Л.М. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 26 вересня 2025 року м. Миколаїв Справа № 490/9068/20 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М., при секретарі судового засідання Колосовій О.М., за участі представників позивача Сорочана В.В., Васильєва О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ-Холдинг» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Шолох Л.М., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ-Холдинг» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора третьої миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко Сергія Петровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексторгмаш», державний реєстратор Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни, Підприємства «Олимпус БПЛА» Громадської організації Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів» про визнання незаконними та скасування рішення та запису про право власності, В С Т А Н О В И В: 16 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДМ-Холдинг» (далі ТОВ «ВДМ-Холдинг») звернулась до суду з позовом, вимоги якого уточнило в подальшому, до ОСОБА_1 , Державного реєстратора третьої миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко С.П., Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексторгмаш» (далі ТОВ «Ексторгмаш»), державний реєстратор Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової О.І., про визнання незаконними та скасування рішення та запису про право власності. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2023 року залучено до участі у справі, у якості співвідповідача, Підприємство «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів», яке в подальшому змінило назву на Підприємство «Олимпус БПЛА» Громадської організації Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів». Позов обґрунтовано тим, ТОВ «ВДМ-Холдинг» є власником нежитлового об`єкту-комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , який є суміжним з об`єктом нерухомості, нежитловими забудовами, за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний об`єкт складається з п`яти основних нежитлових будівель: ремонтної майстерні за літ. «Б-2» площею 797.2 кв. м, адміністративної будівлі літ. «Д-2» площею 634.6 кв. м, прохідної літ. «Л» площею 10.2 кв. м, вбиральні літ «Ж», двох металевих навісів літ «З» та «К», огорожі № 2-5 та споруд за № 6, І, ІІ. Вказане майно позивач отримав від боржника Приватного акціонерного товариства «Миколаївєвродім» в процесі примусового виконання рішення Господарського суду Миколаївської області за мировою угодою. Вказані вище об`єкти нерухомості до 1999 року являло собою єдиний майновий комплекс державної форми власності. В 1999 році регіональним відділенням Фонду державного майна України в Миколаївській області було проведено процедуру приватизації вказаного державного підприємства шляхом створення двох окремих самостійних господарюючих суб`єктів: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївєродім» (далі ВАТ «Миколаївєродім») та Відкритого акціонерного товариства «МСПМК-4» (далі ВАТ «МСПМК-4») з виділенням їх в окремі суб`єкти приватизації. Наказом Регіонального відділення фонду державного майна України від 08 грудня 1999 року № 906-п до статутного фонду ВАТ «Миколаївєвродім» було передано нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 5526кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого акції ВАТ «Миколаївєвродім» за процедурою приватизації були реалізовані Регіональним відділенням фонду державного майна України на відкритих біржових торгах і придбані теперішніми акціонерами ВАТ «Миколаївєвродім». Згідно затвердженого Регіональним відділенням фонду державного майна України плану приватизації ВАТ «МСПМК-4» від 06 грудня 1999 року до ВАТ «МСПК-4» відійшло нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 894 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . В 2005 році майно ВАТ «МСПМК-4» за процедурою банкрутства перейшло у приватну власність ОСОБА_1 . Зокрема 29 липня 2005 року в процесі ліквідаційної процедури між ВАТ «МСПМК-4» і громадянином ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу. В подальшому протягом 2005-2010 років ОСОБА_1 розібрав на будівельні матеріали, набуті ним за договором купівлі-продажу два об`єкти нерухомості, а саме: цех РБУ літ. Б та бетонний вузол літ. В. Після вказаних дій у власності ОСОБА_1 на суміжній з територією ТОВ «ВДМ-Холдинг» земельній ділянці площею 894 кв.м залишився нежитловий об`єкт у складі: матеріального технічного складу літ. А площею 114.5 кв.м, навіс літ. Г та споруд І та ІІ. Однак в червні 2020 року до керівництва ТОВ «ВДМ-Холдинг» звернувся представник ТОВ «Ексторгмаш» з вимогою надати цьому товариству, як новому власнику суміжного з ТОВ «ВДМ-Холдинг» об`єкта нерухомості, безперешкодний доступ до належної ТОВ«ВДМ-Холдинг» ремонтної майстерні літ Б-2, а також до частини огородженої території підприємства для розміщення там якогось майна. На підтвердження законності своїх вимог ним був наданий Витяг з ДРРП про реєстрацію права власності від 04 березня 2020 року за № 2022875442. З вказаного витягу вбачалось, що державним реєстратором Нечаянської сільради Миколаївського району Миколаївської області Дахновою О.І. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, згідно якого за ТОВ «Ексторгмаш» на праві приватної власності був зареєстрований об`єкт нерухомого майна нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , у складі: склад «А» площа 143.05 кв.м, ремонтно-побутова дільниця «Б», загальна площа 205,1 кв.м, навіс «Г» - 44.95 кв.м, огорожа № 1, огорожа № 2 замощення № 3 - площа 290.8 кв.м і замощення № 4 площа 1931.1 кв.м. Як слідувало з наявного в Технічному паспорті на нежитловий об`єкт по АДРЕСА_1 плану земельної ділянки, - на користь ТОВ «Екторгмаш» було зареєстровано: -як ремонтно-побудова дільниця «Б» - частини (205.1 кв.м) належної ТОВ «ВДМ-Холдинг» ремонтної майстерні літ «Б-2» площа 797.2 кв.м або 26% цієї будівлі; - як замощення № 3 площею 290.8 кв. м та замощення № 4 площею 1931.1кв.м частина огородженої і вільної від забудови території ТОВ «ВДМ-Холдинг» загальною площею 5526кв.м або 40% усієї території. Таким чином вказана реєстрація прямо порушувала майнові права позивача як законного власника нерухомого майна, захищати які він був змушений в судовому порядку в Господарському суді Миколаївської області. При розгляді в суді позов ТОВ «ВДМ-Холдинг» до державного реєстратора Дахнової О.І. та ТОВ «Ексторгмаш» про визнання незаконною та скасування державної реєстрації з`ясувалось, що 12 січня 2017 року за рішенням державного реєстратора Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. до ДРРП було внесено реєстраційний запис 1147286448101 про право власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно по АДРЕСА_2 . Отже у зв`язку з встановленням ще однієї реєструючої дії та зміною суб`єктивного складу сторін ТОВ «ВДМ-Холдинг» було змушене в грудні 2020 року в порядку цивільного судочинства звернутись до суду з позовом. При розгляді даної справи стало відомо, що ТОВ «Ексторгмаш» за актом приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу від 14 грудня 2021 року провів відчуження належного йому спірного об`єкту нерухомості на користь підприємства «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів». Тобто на час вирішення даного спору фактичним (титульним) власником спірного об`єкту нерухомості є вказане підприємство. Посилаючись на викладене позивач просив суд: - визнати незаконним та скасувати рішення та запис державного реєстратора Третьої миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко С.П. про державну реєстрації за ОСОБА_1 на нежитлові будівлі загальною площею 438,15 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та складаються із: складу «А» загальною площею 143,05 кв.м., ремонтно-побутової дільниці «Б» загальною площею 205,15 кв.м, навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожі № 1, огорожі № 2, замощення № 3 - площею 290,8 кв. м, замощення № 4 площею 191,1 кв.м, індексний номер 33427838 від 15 січня 2017 року; -визнати незаконним та скасувати рішення та запис державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової О.І. про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Ексторгмаш» на нежитлові будівлі загальною площею 438, 15 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 та складається із: складу «А» загальною площею 143,05 кв.м, ремонтно-побутової дільниці «Б» загальною площею 205,15 кв.м, навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожі № 1, огорожі № 2, замощення № 3 - площею 290,8 кв.м, замощення № 4 площею 191,1 кв. м, індексний номер 51453684 від 04 березня 2020 року; -припинити за ОСОБА_1 речове право на нежитлові будівлі загальною площею 438, 15 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 та складається із: складу «А» загальною площею 143,05 кв.м, ремонтно-побутової дільниці «Б» загальною площею 205,15 кв.м, навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожі № 1, огорожі № 2, замощення № 3 - площею 290,8 кв.м, замощення № 4 площею 191,1 кв. м, індексний номер 51453684 від 04 березня 2020 року; -припинити за ТОВ «Ексторгмаш» речове право на нежитлові будівлі загальною площею 438, 15 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 та складається із: складу «А» загальною площею 143,05 кв.м, ремонтно-побутової дільниці «Б» загальною площею 205,15 кв.м., навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожі № 1, огорожі № 2, замощення № 3 - площею 290,8 кв.м, замощення № 4 площа 191,1 кв.м, індексний номер 51453684 від 04 березня 2020 року; -визнати незаконної та скасувати проведену державним реєстратором Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинським О.А. державну реєстрацію права власності номер запису про право власності: 45734751 від 15 грудня 2021 року та припинити за Підприємством «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів» право власності на нежитлові будівлі загальною площею 438,15 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та складається із: склад «А» загальною площею 143,05 кв.м, ремонтно-побутова дільниця «Б-2» загальна площа 250, 15 кв.м, навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 площа 290.8 кв.м, замощення № 4 площа 1931,1 кв.м. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «ВДМ-Холдинг» звертався до суду із позовом про визнання права власності на спірні нежитлові будівлі літ. І та ІІ та судом ухвалено відповідне рішення, та/або позивачем не надано правовстановлюючих документів на ці спірні будівлі. Отже, позивачем не доведено, яке саме його право, яке на його думку порушено, має бути захищене судом під час розгляду цієї справи. Крім того, суд не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Фоменка С.П. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 на підставі: дублікат договору купівлі-продажу (доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять), серія та номер: 1 виданий 11 січня 2017 року, видавник Марченко О.М., приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу: Договір купівлі-продажу, посвідчений Марченко О.М., приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу від 29 липня 2005 року, реєстр № 1379; рішення суду 2-7-1933/2009, виданий 26 лютого 2009 року, виданий Центральний районний суд м. Миколаєва 22ц-295/12, виданий колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївської області; рішення суду 1423/4549/2012, виданий 14 січня 2013 року, виданий Центральним районним судом 22ц/784/687/13, виданий 03 квітня 2013 року, виданий Апеляційний суд Миколаївської області: рішення суду, виданий 12 вересня 2016 року, виданий Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області. Також на думку суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Ексторгмаш» та Підприємством «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнського об`єднання працездатних інвалідів». Не погодившись з рішення суду ТОВ «ВДМ-Холдинг» подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач та ВАТ «Миколаївєвродім» ніколи не заявляли, що вони є власниками вказаних в договорі купівлі-продажу від 29 липня 2005 року споруд Літ. № І та ІІ, а навпаки заявляли, що вказаних споруд, як окремих індивідуально визначених об`єктів нерухомості ніколи не існувало. У власність ВАТ «МСПМК-4» ніколи не передавались споруди Літ. № І та ІІ із зазначенням будь-яких їх площ. Вказані споруди були безпідставно включені у договір купівлі-продажу від 29 липня 2005 року. Суд першої інстанції взагалі залишив поза увагою і не надав жодної оцінки тому факту, що державним реєстратором Третьої миколаївської нотаріальної контори Фоменко С.П. 12 січня 2017 року до ДРРП було внесено реєстраційний запис 1147286448101 про право власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_2 до складу якого поряд з іншими, було включено і неіснуючі фізично ремонтно-побутову дільницю «Б», загальною площею 205.1 кв.м. Будь-яких документів, в яких у визначений законом спосіб та порядку були б зафіксовані, як реально існуючі ремонтно-побутова дільниця «Б», загальна площа 205,1 кв. м, замощення № 3 площа 2908 кв.м та замощення № 4 площа 1931,1 кв.м не існує і в матеріалах реєстраційної справи такі документи відсутні. Реєстрація ОСОБА_1 права власності на ремонтно-побутову дільницю «Б» площею 205,1 кв. м, яка має бути частиною належного ТОВ «ВДМ-Холдинг» ремонтної майстерні, літ. «Б-2», могла бути здійснена лише за умови згоди позивача або судовим рішенням. Але ніякої згоди на проведення таких дій позивач нікому не надавав і жодних рішень з цього приводу судами не приймалось. На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області № 745/5 від 25 листопада 1999 року був затверджений план приватизації державного підприємства Миколаївської міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони № 4 (далі ДП «ММСПК-4) шляхом виділення її структурного підрозділу № 1 в окремий суб`єкт приватизації, проведення приватизації Миколаївської МСПК-4 та структурного підрозділу № 1 Миколаївської МСПК-4 із створенням окремих самостійних господарюючих суб`єктів. Відповідно до плану приватизації Миколаївської МСПК-4 від 06 грудня 1999 року до нерухомого майна, яке увійшло до її статутного фонду на 01 жовтня 1999 року відносився бетонний вузол, цех РБУ, матеріально-технічний склад, навіс для прес-ножиць (без зазначення будь-яких інших споруд) по АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 894 кв.м. Наказом № 745/10 від 06 грудня 1999 року був затверджений вищевказаний план приватизації та перетворено структурний підрозділ № 1 Миколаївської МСПК-4 у відкрите акціонерне товариство. При цьому визначено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства, воно стає правонаступником усіх прав, обов`язків і зобов`язань структурного підрозділу № 1 Миколаївської МСПК-4 відповідно розподільчого балансу станом на 01 жовтня 1999 року. Наказом № 906-п від 08 грудня 1999 року затверджено перетворення структурного підрозділу № 1 Миколаївської МСПК-4 у Відкрите акціонерне товариство «Миколаївєвродім», затверджений його статут та передано нерухоме майно на земельній ділянці 5 526 кв.м, яке увійшло до складу статутного фонду цього товариства згідно з актом прийому-передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Миколаївєвродім» від 08 грудня 1999 року, а саме: адміністративна будівля, ремонтна майстерня, туалет, склад для зберігання балонів, теслярна майстерня, склад слюсарний, контрольно-пропускний пункт, ворота металеві та колодязь (без зазначення будь-яких інших споруд). Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 08 грудня 1999 року № 907 затверджено рішення про перетворення у процесі приватизації ДП «ММСПК № 4» у Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська МСПК-4» (далі - ВАТ «Миколаївська МСПК-4»), та згідно акту прийому-передачі від 14 рудня 1999 року у власність ВАТ «Миколаївська МСПК-4» передано бетонний вузол, цех РБУ, матеріально-технічний склад і навіс для пресножниць. 26 березня 2002 року загальні збори акціонерів ВАТ «Миколаївська МСПК-4» прийняли рішення про ліквідацію цього товариства. Відповідно до постанови Господарського суду Миколаївської області від 13 січня 2004 року ВАТ «Миколаївська МСПК-4» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру. На підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1075 від 24 червня 2005 року пункту 1.19 оформлено право власності та видано ВАТ «Миколаївська МСПК-4» свідоцтво про право власності на об`єкти нерухомого майна по зазначеній адресі у складі будівлі літ. А площею 144,5 кв.м, літ. Б площею 327,8 кв.м, літ. В площею 30,1 кв.м, службової будівлі літ. Г та службових будівель та споруд. Форма власності колективна, частка 1\1. Так, за результатами інвентаризації, виконаної в березні червні 2005 року до технічного паспорту ВАТ «Миколаївська МСПК-4» було внесені шість об`єктів: будівлі літ. А площею 144,5 кв.м, літ. Б площею 327,8 кв.м, літ. В площею 30 кв. м, службова будівля літ. Г та споруди І та ІІ. 29 липня 2005 року між ВАТ «Миколаївська МСПК-4» в процесі ліквідаційної процедури був укладений договір купівлі-продажу з ОСОБА_1 , який на той час був директором цього підприємства, згідно умов якого останньому було передано у власність за 25 000 грн. майно ВАТ - нежитловий об`єкт по вказаній адресі у складі: матеріального технічного складу літ. А, цеху РБУ літ. Б, бетонний вузол літ. В, навіс літ. Г, споруди І та ІІ, який належав товариству на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане КП ММБТІ 13 липня 2005 року та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 липня 2005 року за № 7854953 де з опису нежитлового об`єкта, що в цілому належить ВАТ «МСПМК № 4» вбачається, що він складається з матеріально технічного складу літ. А, цеху РБУ літ. Б, бетонного вузлу літ. В, навісу літ. Г та споруд І,ІІ. Додатком до цього Договору є Акт приймання-передачі , в якому зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_1 , прийняв у власність майно підприємства «МСПМК № 4», а саме склад літ. А, цех РБУ(рос.) літ. Б, бетонний вузол літ. В, навіс літ. Г, огорожі та замощення. Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи № 25902 по АДРЕСА_2 , станом на час укладення договору в схематичному плані за цією адресою зазначено, що під літерами І та ІІ на плані та технічних описах зазначалися допоміжні споруди - відкрита площадка бетонована та замощення асфальтове, відповідно. Відповідно до листа КП ММБТІ на адресу прокуратури від 17 червня 2006 року роз`яснено, що під час проведення поточної технічної інвентаризації у березні 2006 року було встановлено, що будівля під літ. Б - ремонтна майстерня, будівля під літ. Б? - цех РБУ. Також матеріалами інвентаризаційної справи підтверджується, що після укладення договору купівлі-продажу, зокрема, станом на 30 липня 2010 року споруди бетонний вузол літер В та цех РБУ літ. Б1 самовільно зруйновані. Ці ж обставини були встановлені рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 серпня 2016 року у справі № 490/7218/14ц. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15 лютого 2012 року затверджено мирову угоду від 25 січня 2012 року № 235, укладену між стягувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ВДМ-Холдинг" (далі - ТОВ "ВДМ -Холдинг") та боржником Публічним акціонерним товариством "Миколаївєвродім" (далі - ПАТ "Миколаївєвродім") у ході виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Миколаївської області від 03 січня 2012 року, виданого на підставі рішення від 14 грудня 2011 року, відповідно до умов якої ТОВ "ВДМ -Холдинг" відмовляється від стягнення з боржника ПАТ "Миколаївєвродім" на свою користь грошових коштів у загальній сумі 158 849.45 грн та приймає від останнього у свою власність 936/1000 частки у нежитловому об`єкті - комплексі будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , котрий складається з п`яти основних будівель: літ. "А" площею 144,6 кв.м., літ. "Б" площею 797,4 кв.м., літ. "В" площею 30,1 кв.м., літ. "Д-2" площею 634,6 кв.м., літ. "Л" площею 10,7 кв.м., а також службових будівель та споруд, загальною вартістю 123 540 грн з урахуванням ПДВ, що належить боржнику на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 . Проведеною інвентаризацією КП ММБТІ у листопаді 2012 року нежитловий об`єкт, що переданий ТОВ "ВДМ -Холдинг", складається з нежитлових будівель: літ. Б-2 ремонтна майстерня загальною площею 797,2 кв.м; за літ. Д-2 адміністративний будинок загальною площею 643,6 кв.м; літ. Л прохідна загальною площею 10,2 кв.м із службовими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . Відповідно листа КП ММБТІ від 24 червня 2020 року № 3 інвентаризація будівель та споруд ОСОБА_2 у 2012 році не проводилась, про що працівниками КП ММБТІ 05 грудня 2012 року було складено відповідний акт. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 04 серпня 2016 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О. М. за позивачем ТОВ «ВДМ-Холдинг» на праві приватної власності зареєстровано право власності на нежитловий об`єкт, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 990925248101). Нежитловий об`єкт складається з нежитлової будівлі літ. Б-2 загальною площею 797, 2 кв. м, нежитлової будівлі літ. Д-2 загальною площею 634, 6 кв. м, нежитлової будівлі літ. Л загальною площею 10,2 кв. м, службових будівель, огорож та споруд. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 12 січня 2017 року державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С. П. за фізичною особою ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1147286448101). Нежитлова будівля складається з: склад «А» загальною площею 143, 05 кв. м, ремонтно-побутова дільниця «Б» загальною площею 205, 15 кв. м, навіс «Г» загальною площею 44, 95 кв. м, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 загальною площею 290, 8 кв. м, замощення № 4 загальною площею 1 931, 1 кв. м. Підставою виникнення права власності зазначено: дублікат договору купівлі-продажу від 29 липня 2005 року; рішення Центрального районного суду м. Миколаєва № 2-7-1933/2009 від 26 лютого 2009 року; рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області № 22ц-295/12 від 08 лютого 2011 року; рішення Центрального районного суду м. Миколаєва № 1423/4549/2012 від 14 лютого 2013 року; рішення апеляційного суду Миколаївської області № 22ц/784/687/13 від 03 квітня 2013 року; рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області № 490/7218/14-ц від 12 вересня 2016 року. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33427838 від 15 січня 2017 року. Державним реєстратором Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. при розгляді господарської справи № 915/909/20, яка досліджувалася апеляційним судом, були надані копії документів реєстраційної справи, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, а саме: договір купівлі-продажу від 29 липня 2005 року № 1379; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22927889 від 04 червня 2009 року; план земельної ділянки; рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2013 року № 1423/4549/2012; ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 квітня 2013 року № 22ц/784/687/13; рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 12 вересня 2016 року № 490/7218/14-ц. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Ексторгмаш» № 1/2020 від 18 лютого 2020 року вирішено: - прийняти до складу засновників ТОВ «Ексторгмаш» ОСОБА_1 ; - збільшити статутний капітал ТОВ «Ексторгмаш» до розміру 2 950 000, 00 грн за рахунок майнового внеску ОСОБА_1 , а саме: Нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 438,15 кв. м, (опис: склад «А», загальною площею 143, 05 кв. м, ремонтно-побутова дільниця «Б», загальною площею 205, 15 кв. м, навіс «Г» - 44, 95 кв.м, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 - площа 290, 8 кв. м, замощення № 4 площа 1 931, 1 кв. м), загальною вартістю 100 000, 00 грн. - затвердити збільшення статутного капіталу ТОВ «Ексторгмаш»; - перерозподілити частки у статутному капіталі. 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 в рахунок своєї частки вніс майновий вклад та передав до статутного фонду ТОВ «Ексторгмаш» вищевказані нежитлові будівлі, про що складено та підписано Акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу у зв`язку зі збільшенням розміру статутного (складеного) капіталу ТОВ «Ексторгмаш». За результатами розгляду заяви ТОВ «Ексторгмаш» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 28 лютого 2020 року державним реєстратором Нечаянської сільської ради Миколаївського району Данховою О.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51453684 від 04 березня 2020 року та вирішено провести державну реєстрацію права власності на будівлю з реєстраційним номером 1147286448101, що розташована АДРЕСА_2 , за суб`єктом ТОВ «Ексторгмаш». Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 28 лютого 2020 року державним реєстратором Нечаянської сільської ради Миколаївського району Данховою О.І. за ТОВ «Ексторгмаш» на праві приватної власності зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1147286448101). Нежитлова будівля складається з: склад «А» загальною площею 143, 05 кв. м, ремонтно-побутова дільниця «Б» загальною площею 205, 15 кв. м, навіс «Г» загальною площею 44, 95 кв, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 загальною площею 290, 8 кв. м, замощення № 4 загальною площею 1 931, 1 кв. м. Підставою виникнення права власності зазначено: рішення учасників ТОВ «Ексторгмаш» № 1/2020 від 18 лютого 2020 року; згода ОСОБА_3 на відчуження нерухомого майна серія № б/н від 10 вересня 2019 року; акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 18 лютого 2020 року. (арк. 114). Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 березня 2020 року № 51453684. Документи, які стали підставою для державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно за ТОВ «Ексторгмаш», наявні в матеріалах даної справи. Під час розгляду справи, що переглядається, ТОВ «Ексторгмаш» за актом приймання передачі майна, що вноситься до статутного капіталу, від 14 грудня 2021 року провело його відчуження на користь підприємства «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів». Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15 грудня 2021 року державним реєстратором Мішково Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинським О.А. за підприємством «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів» на праві приватної власності зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1147286448101). Нежитлова будівля складається з: склад «А» загальною площею 143,05 кв.м, ремонтно-побутова дільниця «Б-2» загальна площа 250, 15 кв.м, навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 площа 290.8 кв.м, замощення № 4 площа 1931,1 кв.м. Підставою для державної реєстрації зазначено: акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу, у зв`язку із збільшенням розміру статутного (складеного) капіталу, серія та номер: б/н, виданий 14 грудня 2021, видавник: ГО «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів» та підприємство «Олимпус Фрут» ГО «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів». Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 62369827 від 17 грудня 2021 року. Отже судом встановлено, що спір про право цивільне виник між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 щодо частини нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 (ремонтно-побутової дільниці, замощення № 3 та замощення № 4), яке було зареєстровано на праві приватної власності в 2017 році за фізичною особою ОСОБА_1 , а в подальшому, у зв`язку з передачею останнім як внеску до статутного капіталу ТОВ «Ексторгмаш», право власності на вищевказане нерухоме майно в 2020 році зареєстровано за ТОВ «Ексторгмаш», а 2021 році за підприємством «Олимпус Фрут» громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів». Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до частини 1-3 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Відповідно до частини 1, 2 статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Державна реєстрація - офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття права власності на майно Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішень та записів державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачами, оскільки реєстрація прав власності за ОСОБА_1 не відповідає правовстановлюючим документам на придбання такого майна, що порушує його права як власника нерухомого майна та користувача земельної ділянки, оскільки його нерухоме майно перебуває на одній земельній ділянці, межі та розміри якої не визначені. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Відповідно до пункту 1, абзацу 1 пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; - заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України). За змістом частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19). Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ЦПК України, втрачає сенс. За наданими сторонами доказами встановлено, що ОСОБА_1 з липня 2005 року (за договором купівлі-продажу) та ТОВ «ВДМ-Холдинг» з лютого 2012 року (на підставі судового рішення про затвердження мирової угоди) є власниками нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень, будівель та споруд, що розташовані на одній земельній ділянці, якою користуються останні як власники нерухомого майна. Між тим матеріали справи не містять будь-яких доказів, що цими власниками на час вирішення спору оформлювались права на передачу у користування або передачу у власність земельної ділянки. Площа земельних ділянок та їх розміри не визначались. Позивач стверджує, що має намір визначити площу земельної ділянки, яка перебуває під його нежитловими приміщеннями та спорудами, проте ОСОБА_1 своїми протиправними діями щодо перереєстрації свого нерухомого майна чинність йому перешкоди. Як встановлено при реєстрації 12 січня 2017 року державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. за фізичною особою ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається: склад «А» загальною площею 143, 05 кв. м, ремонтно-побутова дільниця «Б» загальною площею 205, 15 кв. м, навіс «Г» загальною площею 44, 95 кв, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 загальною площею 290, 8 кв. м, замощення № 4 загальною площею 1 931, 1 кв. м. Такі дані внесені державним реєстратором на підставі наданих ОСОБА_1 документів, а саме, дублікату договору купівлі-продажу від 29 липня 2005 року; рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2009 року № 2-7-1933/2009; рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 08 лютого 2011 року № 22ц-295/12; рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2013 року № 1423/4549/2012; рішення апеляційного суду Миколаївської області від 03 квітня 2013 року № 22ц/784/687/13; рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області 12 вересня 2016 року № 490/7218/14-ц від. З усіх документів, що були надані реєстратору правовстановлюючим документом є тільки договір купівлі продажу від 29 липня 2005 року, за яким ОСОБА_1 отримав у власність нежитловий об`єкт, що складається з: матеріального технічного складу літ. А, цеху РБУ літ. Б, бетонний вузол літ. В, навіс літ. Г, споруди І та ІІ. Резолютивні частини судових рішень, що були надані державному реєстратору не містять висновків щодо прав власності ОСОБА_1 на придбаний ним житловий об`єкт. За даними технічного паспорту станом на 14 червня 2005 року ВАТ «Миколаївська спеціалізована пересувна механізована колона № 4» (продавець за договором) була власником: матеріально технічний складу літ. А площею 162,4 кв.м, цеху РБУ літ. Б площею 182, 1 кв.м, бетонного вузла літ. В площею 39.7 кв.м, навіс літ. Г, споруди І та ІІ. При цьому як встановлено після купівлі зазначеного нерухомого майна, зокрема, станом на 2010 рік, бетонний вузол літер В та цех РБУ літ. Б самовільно зруйновані ОСОБА_1 . Також, безпідставно зазначені державним реєстратором площі замощення № 3 загальною площею 290, 8 кв. м, замощення № 4 загальною площею 1 931, 1 кв. м, оскільки договір купівлі-продажу та інші надані документи не містять показників площі. В подальшому зареєстроване майно в такому ж об`ємі та розмірах реєструвалось іншими реєстраторами. Зокрема, в своїх письмових поясненнях державний реєстратор Нечаянської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області Дахнова О.І. пояснювала, що вона зареєструвала зміну тільки суб`єкта власності - ТОВ «Ексторгмаш». Вже під час розгляду справи, державний реєстратор Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинський О. А. 17 грудня 2021 року здійснює державну реєстрацію права власності за підприємством «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів», де ремонтно-побутову дільницю вже зазначає літ. «Б-2», проте під такою ж літерою «Б-2 ремонтна майстерня загальною площею 797,2 кв.м» зареєстровано майно позивача. Відповідачами не надано будь-яких доказів на спростування зазначених обставин щодо наявності на час державної реєстрації зазначеного нерухомого майна та площі замощень. За такого колегія суддів вважає, що висновки суду про недоведеність позовних вимог щодо скасування державної реєстрації є помилковими, такі вимоги підлягають частковому задоволенню в редакції апеляційного суду щодо вимог до підприємства «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів». Між тим, погоджується з відмовою в задоволенні позовних вимог про припинення права власності на зазначені нежитлові об`єкти та споруди, оскільки за встановленими обставинами та наданими доказами відсутні підстави для припинення права власності відповідачів. Ураховуючи те, що в частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та норми матеріального права та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судом першої інстанції враховані не належним чином, не досліджено в повній мірі доводів позивача, якими він обґрунтовував свої вимоги, оскаржуване судове рішення в цій частині не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржене рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації скасувати з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення цих вимог. Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ-Холдинг» задовольнити частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішень та записів державних реєстраторів скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове судове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог. Визнати незаконним та скасувати рішення та запис державного реєстратора Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївського міського нотаріального округу Фоменка Сергія Петровича про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі загальною площею 438,15 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та складаються із: склад «А» загальна площа 143,05 кв.м, ремонтно-побутова дільниця «Б» загальна площа 205,15 кв.м, навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 площа 290,8 кв.м, замощення № 4 - площа 1931,1 кв.м, індексний номер 33427838 від 15 січня 2017 року. Визнати незаконним та скасувати рішення та запис державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексторгмаш» на нежитлові будівлі загальною площею 438,15 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та складається із: склад «А» загальна площа 143,05 кв.м, ремонтно-побутова дільниця «Б» загальна площа 205,1 кв.м, навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3-площа 290,8 кв.м, замощення № 4 площа 1931,1 кв.м, індексний номер 51453684 від 04 березня 2020 року. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора від 17 грудня 2021 року № 36269827 Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинського Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію права власності за підприємством «Олимпус Фрут» Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання працездатних інвалідів» на нежитлові на нежитлові будівлі загальною площею 438,15 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та складаються із: склад «А» загальна площа 143,05 кв.м, ремонтно-побутова дільниця «Б-2» загальна площа 250,15 кв.м, навіс «Г» - 44,95 кв.м, огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 площа 290,8 кв.м, замощення № 4 площа 1931.1 кв.м В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.М. Базовкіна Ж.М. Яворська Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2025 року.