Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/617/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/617/25 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. Дата і місце ухвалення: 04.09.2025р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку ст.382 КАС України, про зобов`язання подати звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №400/617/26, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо обчислення та виплати з 01.01.2025р. пенсії ОСОБА_1 у неповному розмірі шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025р. №1. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області нарахувати та виплатити з 01.01.2025р. пенсію ОСОБА_1 з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 01.01.2025р. №1, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.01.2025р. по день проведення перерахунку. 28.08.2025р. ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, в порядку статті 382 КАС України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. по справі №400/617/26, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області подати до суду першої інстанції звіт про виконання вказаного рішення. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що незважаючи на набрання судовим рішенням по справі №400/617/26 законної сили, ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовляється його виконувати з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». А відтак, за твердженнями заявника, у зв`язку з ухиленням територіальним органом ПФУ від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, наявні підстави для встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 04.09.2025р. та задовольнити подану ним заяву про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спірного питання суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду. Вчинення державним органом чи його посадовою особою дій в межах компетенції, але не передбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції, є підставою для визнання таких дій неправомірними. Постанова КМУ від 14.07.2025р. №821 не може відмінити необхідність виконання норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Судом не досліджувалися обставини стосовно ухиляння ГУ ПФУ в Миколаївській області від виконання судового рішення по справі №400/617/26. Апелянт вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання органом ПФУ рішення у добровільному порядку. Зазначає, що положення частини другої статті 382 КАС України не передбачають обов`язковості виконавчого провадження під час прийняття рішення щодо встановлення судового контролю. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України. В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024р. №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024р., змінений механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, у тому числі КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1 - 382-3 та статтю 382 викладено в новій редакції. Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.11.2024р. №4094-IX установлено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (в редакції Закону №4094-IX) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №400/617/26 суд першої інстанції виходив з того, що вчинення таких дій є правом суду, а не його обов`язком. Також, суд зазначив, що матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання органом ПФУ рішення у добровільному порядку. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, саме за письмовою заявою заявника. Разом з тим, в інших справах, які не належать до категорій справ, вказаних в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, а також щодо стягнення судових витрат по справі, з урахуванням приписів абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України, передбачено саме право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Зазначене право реалізується судом залежно від обставин конкретної справи та дій суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання судового рішення. Оскільки предметом спору у даній справі є перерахунок пенсії ОСОБА_1 , тому, на підставі абзацу другого частини першої статті 382 КАС України, прийняття за письмовою заявою позивача рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, є обов`язком суду, а не його правом, як про це помилково зазначив суд першої інстанції. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. (ч.2 ст.317 КАС України) Оскільки при розгляді заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю судом першої інстанції не правильно застосовано ч.1 ст.382 КАС України, тому, на підставі п.4 ч.1 ст.317 КАС України, оскаржувана ухвала від 04.09.2025р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення заяви позивача та зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №400/617/26. Відповідно до ч.5 ст.382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у строк один місяць з дня отримання копії вказаної постанови подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року по справі №400/617/26. Роз`яснити Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що відповідно до ч.10 ст.382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надати до суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 29 вересня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук