Постанова 4852 № 160/20403/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/20403/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 ( суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/20403/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить: визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21 жовтня 2022 року за №33/24/С-8807, яка була видана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» - протиправною; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21 жовтня 2022 року за №33/24/С-8807, яка була видана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 160/20403/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21.10.2022 за №33/24/С-8807, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21.10.2022 за №33/24/С-8807, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 160/20403/22 набрало законної сили 30.03.2023 року. Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення від 27 лютого 2023 року у справі № 160/20403/22 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у встановлений судом строк, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі №160/20403/22. Заява обґрунтована тим, що на виконання вказаного судового рішення, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, однак доплату за період з 01.12.2019 по 31.08.2023 в сумі 310 249,46 грн позивачу не виплачено. Примусове виконання судового рішення в цій частині не призвело до виконання судового рішення у повному обсязі. За викладених обставин, на переконання позивача, відповідач уникає виконання рішення суду, що є підставою для реалізації судом свого права на зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/20403/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу та заяву задовольнити та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у встановлений судом строк, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 160/20403/22. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного. Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту-встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18). Отже, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст.382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю. Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України. Як свідчить зміст заяви позивача, в обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю останній просить встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання рішення суду від 27.02.2023, оскільки на виконання вказаного судового рішення, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, однак доплату за період з 01.12.2019 по 31.08.2023 в сумі 310 249,46 грн позивачу не виплачено. Водночас, до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в яких зазначено, що в 2023 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020. Доплату на виконання рішення суд, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Разом з тим, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження"). У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Окрім того, суд наголошує, що виплати за судовими рішеннями здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Державного бюджету, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 07.11.2018 у справі №818/159/18, від 07.11.2019 у справі №560/523/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19. У вказаних рішеннях Верховний Суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. А тому, відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 в адміністративній справі №160/20403/22 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. В повному обсязі постанову складено 29 вересня 2025 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Ю. В. Дурасова суддя Н.І. Малиш