Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5518/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5518/24 Головуючий суддя І інстанції Притула К.М. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Шальєвої В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 в адміністративній справі №340/5518/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо невключення до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 17 серпня 1989 року по 25 січня 1990 року, з 15 січня 1992 року по 26 червня 2024 року; - визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 педагогічний стаж за періоди роботи з 17 серпня 1989 року по 25 січня 1990 року, з 15 січня 1992 року по 26 червня 2024 року та здійснити нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо невключення до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 17 серпня 1989 року по 25 січня 1990 року, з 15 січня 1992 року по 26 червня 2024 року. Визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 педагогічний стаж за періоди роботи з 17 серпня 1989 року по 25 січня 1990 року, з 15 січня 1992 року по 26 червня 2024 року та здійснити нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, про відмову в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що підстави для виплати позивачу грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 відсутні, оскільки у позивача страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення становить менше 30 років. Вказано, що 07.06.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуто заяву та додані до неї документи, за наслідком якої прийнято рішення № 110130015987 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 з 27.06.2024, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є суб`єктом прийняття рішення по відношенню до позивача. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі якої пенсію було призначено Також, позивач звернулась із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Листом №7132-6714/Р-02/8-1100/24 від 05 серпня 2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з огляду на те, що посада педагога-організатора та старшого педагога-організатора в позашкільних навчальних закладах, які займала ОСОБА_1 до виходу на пенсію, не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, а тому період роботи на таких посадах не може бути зарахованим до спеціального стажу, який дає право на призначення грошової допомоги. При цьому ГУ ПФУ у Кіровоградській області зазначило, що страховий стаж Позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів є - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є меншим за 30 років (а.с.23-24). Не погодившись з вказаними висновками відповідача, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що періоди роботи позивача, щодо яких виник спір на посадах педагога-організатора та старшого педагога-організатора з 17 серпня 1989 року по 25 січня 1990 року, з 15 січня 1992 року по 26 червня 2024 року, відносяться до спеціального трудового стажу, передбаченого пунктом "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ, а відтак її педагогічний стаж станом на момент звернення за призначенням пенсії складав більше 30 років, що наділяє її правом на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців, з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (далі Порядок №1191). Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-IV, станом на день її призначення. Відповідно до пункту 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. Так, норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог: - станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; - пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили). Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 15.06.2022 року по справі № 200/854/19-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Згідно із записами трудової книжки позивача від 30.09.1986 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала: з 17.08.1989 по 25.01.1990 - в дитячо-юнацькому клубі Промінь Міського молодіжного центру - творчого об`єднання молоді на посаді педагога-організатора з виховної роботи; з 15.01.1992 по 08.03.1993 - в підлітковому клубі Комітету по справам молоді міськвиконкому на посаді педагога-організатора; з 09.03.1993 по 01.04.2001 - в Комітеті по справам молоді міськвиконкому на посаді старшого педагога-організатора; з 02.04.2001 по 31.12.2009 - у відділі сім`ї та молоді Кіровоградської міської ради на посаді старшого педагога-організатора; з 01.01.2010 по 03.04.2011 - в гуманітарному департаменті Кіровоградської міської ради посаді старшого педагога-організатора; з 04.04.2011 по 20.11.2017 - у відділі сім`ї та молоді Кіровоградської міської ради на посаді старшого педагога-організатора; з 21.11.2017 по 20.12.2017 - в управлінні молоді та спорту Кіровоградської міської ради на посаді старшого педагога-організатора; з 21.12.2017 по 01.01.2018 - в управлінні молоді та спорту Міської ради міста Кропивницького на посаді старшого педагога-організатора; з 02.01.2018 по 31.07.2018 - у відділі сім`ї та молоді управління молоді та спорту Міської ради міста Кропивницького на посаді старшого педагога-організатора; з 01.08.2018 по 31.08.2019 - в комунальному закладі Об`єднання дитячо-юнацьких клубів за місцем проживання Міської ради міста Кропивницького на посаді старшого педагога організатора; з 01.09.2019 по 31.01.2021 - в комунальному закладі Об`єднання дитячо-юнацьких клубів за місцем проживання Міської ради міста Кропивницького на посаді заступника директора з навчально-методичної роботи; з 01.02.2021 по 07.07.2021 - в ДЮК Вогник комунального закладу Об`єднання дитячо-юнацьких клубів за місцем проживання Міської ради міста Кропивницького на посаді педагога-організатора; з 08.07.2021 по теперішній час - в комунальному закладі Об`єднання дитячо-юнацьких клубів за місцем проживання Кропивницької міської ради на посаді педагога-організатора. (а.с. 13-21). В свою чергу, пенсійним органом для визначення права на встановлення грошової допомоги не було зараховано періоди роботи на посадах педагога організатора та старшого педагога-організатора , оскільки в Переліку №909 дані посади не передбачені. Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» (у редакції Закону №2145-VIII від 05.09.2017) система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними. Відповідно до підпунктів 6, 21 пункту 1 статті 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність. Педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей. Згідно із статтею 10 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту. Відповідно до статті 12 Закону України від 22.06.2000 №1841-III «Про позашкільну освіту» (далі Закон №1841-III) заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту. Заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими. Комплексні заклади позашкільної освіти організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних закладів позашкільної освіти належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості. Профільні заклади позашкільної освіти організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних закладів позашкільної освіти належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази. Перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно частини 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963, посади педагога-організатора та заступника директора з навчально-методичної роботи віднесені до педагогічних посад. Відповідно до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону №1841-III до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Так, відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод. Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, колегія суддів апеляційного суду вважає, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. Таким чином, педагог-організатор, старший педагог-організатор та заступник директора з навчально-методичної роботи є педагогічними працівниками позашкільного навчального закладу, тобто працівниками освіти. Стаж роботи педагогом-організатором, старшим педагогом-організатором та заступником директора з навчально-методичної роботи має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.01.2019 у справі №876/5312/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що періоди роботи позивача, щодо яких виник спір на посадах педагога-організатора та старшого педагога-організатора з 17 серпня 1989 року по 25 січня 1990 року, з 15 січня 1992 року по 26 червня 2024 року, відносяться до спеціального трудового стажу, передбаченого пунктом "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ, а відтак її педагогічний стаж станом на момент звернення за призначенням пенсії складав більше 30 років, що наділяє її правом на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Що стосується посилань апелянта на те, що останній є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки рішення про призначення пенсії позивачу приймалось за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки відмова у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» була прийнята саме відповідачем та була оформлена листом №7132-6714/Р-02/8-1100/24 від 05 серпня 2024 року. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 в адміністративній справі №340/5518/24 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя А.О. Коршун суддя В.А. Шальєва