Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/5864/25

Головуючий І інстанції: Сліденко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2025 р. Справа № 520/5864/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адковата Острицького Андрія Олеговича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025, по справі № 520/5864/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд: - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 після проведення перерахунку його пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року по справі №520/27176/24 з 01.02.2020 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.02.2025 року та з 01.03.2025 протиправними; - зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром після проведення перерахунку його пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року по справі №520/27176/24 з 01.02.2020 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.02.2025 року та з 01.03.2025. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 частково задоволено позов. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020р. без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI. Позов у решті вимог залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначив про те, що обмеження максимальним (граничним) розміром індексації пенсії не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Апелянт зазначав про безпідставність застосування пенсійним органом обмеження його пенсії максимальним розміром, при цьому, зазначив, що суд першої інстанції помилково не врахував, що здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром необхідно з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.02.2025. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 з 16.10.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію, призначену на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 70% грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 р. по справі №520/27176/24 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2020 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, що враховується для перерахунку пенсії, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.08.2024 № ФХ-125564. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2020 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, що враховується для перерахунку пенсії, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.08.2024 № ФХ-125564, з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання рішення суду по справі №520/27176/24 відповідачем проведено перерахунок пенсії заявника, проте обмежено максимальним розміром. Позивач, не погодившись із обмеженням пенсії максимальним розміром, звернувся до суду із даним позовом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Із матеріалів справи встановлено, що у зв`язку із перерахунком пенсії на виконання зазначеного рішення суду станом на 01.02.2020 р. обчислений суб`єктом владних повноважень розмір пенсії заявника становив - 20351,15 грн, а саме: 16280,92 грн основного розміру як 70% грошового забезпечення у сумі 23258,45 грн + 4070,23 грн доплата 25% + 491,40 грн інвалід війни 3 гр. + 50,00 грн інвалід війни 3 гр. при виконанні обов`язків + 556,92 грн за особливі заслуги 34%. При цьому, розмір пенсії заявника до виплати був обчислений суб`єктом владних повноважень у 16380,00 грн. Станом на 01.03.2022р. обчислений суб`єктом владних повноважень розмір пенсії заявника становив - 24488,07 грн, а саме: 16280,92 грн основного розміру як 70% грошового забезпечення у сумі 23258,45 грн + 4640,06 грн доплата 25% + 569,83 грн індексація збільшення 25% + 580,20 грн інвалід війни 3 гр. + 50,00 грн інвалід війни 3 гр. при виконанні обов`язків + 657,56 грн за особливі заслуги 34% + 2.279,33 грн індексація пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022 р. №118. При цьому, розмір пенсії заявника до виплати був обчислений суб`єктом владних повноважень у 19340,00грн. Станом на 01.03.2023 р. обчислений суб`єктом владних повноважень розмір пенсії заявника становив - 26464,83 грн, а саме: 16280,92 грн основного розміру як 70% грошового забезпечення у сумі 23258,45 грн + 5015,06 грн доплата 25% + 627,90грн інвалід війни 3 гр. + 50,00 грн інвалід війни 3 гр. при виконанні обов`язків + 711,62 грн за особливі заслуги 34% + 2279,33 грн індексація пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022 р. №118 + 1500,00 грн індексація пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023 р. №168. При цьому, розмір пенсії заявника до виплати був обчислений суб`єктом владних повноважень у 20930,00грн. Станом на 01.03.2024 р. обчислений суб`єктом владних повноважень розмір пенсії заявника становив - 28511,35 грн, а саме: 16280,92 грн основного розміру як 70% грошового забезпечення у сумі 23258,45 грн + 5390,06 грн доплата 25% + 708,30грн інвалід війни 3 гр. + 50,00 грн інвалід війни 3 гр. при виконанні обов`язків + 802,74 грн за особливі заслуги 34% + 2.279,33 грн індексація пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022 р. №118 + 1.500,00 грн індексація пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023 р. №168 + 1.500,00грн. індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 р. №185. При цьому, розмір пенсії заявника до виплати був обчислений суб`єктом владних повноважень у 23610,00 грн. Станом на 01.03.2025 р. обчислений суб`єктом владних повноважень розмір пенсії заявника становив - 30386,35 грн, а саме: 16280,92 грн основного розміру як 70% грошового забезпечення у сумі 23258,45 грн + 5.765,06 грн доплата 25% + 708,30грн інвалід війни 3 гр. + 50,00 грн інвалід війни 3 гр. при виконанні обов`язків + 802,74 грн за особливі заслуги 34% + 2.279,33 грн індексація пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022 р. №118 + 1500,00 грн індексація пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023 р. №168 + 1500,00 грн. індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 р. №185 + 1500,00 грн. індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025 р. №209. При цьому, розмір пенсії заявника до виплати був обчислений суб`єктом владних повноважень у 23610,00 грн. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У той же час, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. При цьому, Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Одночасно, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, слід зазначити, що вони явно суперечать один одному. За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. За наведених обставин колегія суддів доходить висновків, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення саме Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Також слід вказати, що не зважаючи на сталу судову практику з цього питання, 12.10.2022 прийнято рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України). Зазначеним рішенням суду конституційної юрисдикції визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Зазначений шестимісячний строк сплив 12.04.2023. З огляду на викладене, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним. Щодо доводів апелянта стосовно необхідності викладу резолютивної частини рішення з безпосередньою вказівкою конкретних дат та виплати щомісячної пенсії без її обмеження максимальними розмірами з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.02.2025 колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення суд не зобов`язаний, формулюючи резолютивну частину, відтворювати зміст вимог, викладених позивачем. Разом з тим, зазначена вимога позивача щодо виплати щомісячної пенсії без обмеження максимальними розмірами охоплює весь спірний період з 01.02.2020. Таким чином, застосований судом спосіб захисту фактично відтворює зміст позовних вимог, викладених позивачем, є повним та ефективним. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Острицького Андрія Олеговича - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 по справі № 520/5864/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло