Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/14824/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2025 р. Справа № 440/14824/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 01.05.25 по справі № 440/14824/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу,) в Україні за 2022-2024 роки з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.10.2024, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу перерахунків пенсій №2 (м. Глобине) №916040808134 від 26.11.2024 року скасувати; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 15.10.2024 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в У країні за 2022-2024 роки з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) із 15.10.2024 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено в обчисленні пенсії, виходячи із середніх показників за 2021-2023 роки. Зазначила, що не зверталась до відповідачів із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а просила призначити пенсію за віком. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014, 2015 та 2016 роки). Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.10.2024 № 916040808134 в частині не проведення розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2021-2023 роки. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.11.2024 №916040808134 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 15.10.2024 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2021-2023 роки, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок). Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач з 2010 року є отримувачем пенсії, отже розрахунок пенсії має здійснюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, як передбачено п.4.3 Прикінцевих положень Закону №1058. А отже підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2021-2023 при проведенні перерахунку пенсії були відсутні. Крім того, судом покладено на апелянта обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивачу. Однак, у постанові від 15.12.2021 року у справі №1840/2970/18 Верховний суд встановив, що дискреційне повноваження полягає у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч.2 ст.2 КАСУ критеріям, не втручається у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Таким чином, суд не може вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції Пенсійного фонду України (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження останнього та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Позивач надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 08.02.2010 отримувала пенсію за вислугу років на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ як працівник освіти. Після досягнення пенсійного віку на підставі заяви Позивача від 15.10.2024 останній призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV. При призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV для визначення розміру пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (проіндексований). Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 19.11.2024, в якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2022, 2023, 2024 роки. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішенням від 26.11.2024 №916040808134 відмовлено в проведенні перерахунку у зв`язку з відсутністю права в установленому законом порядку. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулася до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014, 2015 та 2016 роки); визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.10.2024 № 916040808134 в частині не проведення розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2021-2023 роки; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.11.2024 №916040808134 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 15.10.2024 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2021-2023 роки, з урахуванням проведених виплат. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 01 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003, який врегулював принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Пункт 4 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV визначив, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Відповідно до пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Так, за приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Відповідно до статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті

55. Статтею 53 вказаного Закону визначалось, що пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах. Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17. У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Вказана позиція суду узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17. З 08 лютого 2010 року по 14 жовтня 2024 року позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. До призначення з 15.10.2024 пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, позивач не користувалася жодним з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, тому призначення відповідачем останній пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV у жовтня 2024 року відбулося вперше. Відтак, звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивач вперше використав своє право на призначення пенсії згідно з даним законом. У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом. Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом №1058-IV, а не за 2022, 2023, 2024 як помилково вважає позивач. Колегія суддів зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до ст. 9 Закону), призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший. Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV. Водночас положення частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом №1788-ХІІ, на пенсію за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 23.10.2024 № 916040808134 в частині не проведення розрахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2021-2023 роки та рішення від 26.11.2024 №916040808134 щодо відмови здійснити перерахунок пенсії. Поряд із тим, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а. Враховуючи викладене, суд першої інстанції вийшовши за межі позовних вимог, дійшов вірного висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо призначення позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014, 2015 та 2016 роки), визнання протиправними та скасування рішення ГУ ПФУ в 23.10.2024 № 916040808134 в частині не проведення розрахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2021-2023 роки та рішення від 26.11.2024 №916040808134 щодо відмови здійснити перерахунок пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 15.10.2024 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2021-2023 роки, з урахуванням проведених виплат. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 по справі № 440/14824/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова