Постанова Київський апеляційний суд № 369/10525/25

Справа № 369/10525/25 Суддя в суді першої інст. - Перекупка Г.А Провадження № 33/824/4303/2025 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2025 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С., за участю: захисника - Чунжина В.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- В С Т А Н О В И В: Судом встановлено, що ОСОБА_1 27 травня 2025 року о 00 год. 33 хв. вчинилаадміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: керувала транспортним засобом BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Шалімова, 62, с. Софіївської Борщагівки Бучанського району Київської області в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора ALCOTEST 6810 ARLB-0808, тест №2420 від 27.05.2025 року, результат огляду 1,38 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 не погодилася. Що зафіксовано на бодікамери Motorola vb400 №470571, № 4703590, тому огляд також проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння № 002537 від 27.05.2025 року з КНП «КМНКЛ» « Соціотерапія». Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Чунжин В.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Мотивуючи вимоги апеляційної скарги вказує що судом першої інстанції винесено оскаржувану постанову без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, що призвело до постановлення незаконної, невмотивованої та необгрунтованої постанови. Звертає увагу на те, що місцевим судом залишено поза увагою відсутність належних та допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом. Так, захисник звертає увагу на те, що відеозаписом не зафіксовано факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , навпаки, відеозаписом зафіксовано, що остання стоїть біля нерухомого автомобіля з відкритою лівою дверкою. Також, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не вірно зазначена дата події та час події, так як відеозаписом зафіксовано дата 26.06.2025 року час 22:20, в той час як у протоколі зафіксовано дату 27 травня 2025 року, час 00:33. Перевіривши матеріали провадження, вислухавши пояснення захисника на підтримку вимог і доводів апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352999 від 06 червня 2025 року; даними висновку № 002537 від 31.05.2025 року, яким встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, результат - 2, 85 проміле; роздруківкою результату тесту відносно ОСОБА_1 , який позитивний та становить 1.68 проміле; актом огляду на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер; поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких 26.05.2025 року о 20:20 вона потрапила у ДТП, має хронічну хворобу, а тому алкоголь їй заборонено; розпискою ОСОБА_1 про відстронення її від керування транспортним засобом; рапортом поліцейського від 27.05.2025 року, відповідно до якого, у ході опрацювання виклику «ДТП без травмованих», у одного з учасників ДТП, а саме у водія ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; повідомленням про запрошення ОСОБА_1 на 06.06.2025 року до підрозділу поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП; виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1, відео на цифровому носії з бодікамери поліцейського з місця події. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності є достатніми та переконливими для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 (а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин даної справи, є непереконливими, оскільки, місцевим судом в повній мірі було проаналізовано та надано належну оцінку всім зібраним у справі доказам. Всупереч доводів захисника, наявні в матеріалах справи докази, зокрема пояснення ОСОБА_1 , рапорт поліцейського від 27.05.2025 року, в сукупності з іншими належними та допустимими доказами, підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Місцевим судом обгрунтовано встановлено, що ОСОБА_1 , юудучи водієм транспортного засобу, у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, пройшла огляд на стан сп`яніння на місці події на приладі DRAGER о 00:38год. та з результатами огляду (1,38 проміле) не погодилася, в зв`язку із чим була доставлена до медичного закладу та пройшла там огляд на стан алкогольного сп`яніння о 01:03 год. (результат - 2,85 проміле), чим порушила вимоги п. 2.9а ПДР України, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання захисника на невідповідність протоколу щодо ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП, є неспроможними, оскільки різниця в часі зазначеному у протоколі, з часом зафіксованим на відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, не є настільки суттєвим порушенням вимог ст. 256 КУпАП, наслідком чого було б визнання протоколу недопустимим доказом. Переконливих доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко