Ухвала КАС ВС № 380/14037/21

УХВАЛА 29 вересня 2025 року м. Київ справа №380/14037/21 адміністративне провадження № К/990/29942/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №380/14037/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати допомоги на оздоровлення у червні 2016 року, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889 (далі - Постанова №889); - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити недоплачену допомогу на оздоровлення у червні 2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати надбавки за кваліфікацію за період 2013 - 2016 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію: з грудня 2013 року по листопад 2014 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294): 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; з грудня 2014 року по лютий 2016 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до Постанови №1294: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати винагороди за бойове чергування за 2009, 2011 роки у розмірі 5% посадового окладу при законодавчо встановленому 30 відсоткового розміру від посадового окладу; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити з урахуванням виплачених сум винагороду за бойове чергування за 2009, 2011 роки у місяцях фактичної виплати, згідно додатку № 25 до Постанови №1294 із розрахунку 30% посадового окладу на місяць; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити з урахуванням виплачених сум винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 05.03.2012, у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у червні 2016 року, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення у червні 2016 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №

889. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за класну кваліфікацію за період 2013 - 2016 роки в розмірі 50 % від нормативно встановленого розміру. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 надбавку за класну кваліфікацію: з грудня 2013 року по листопад 2014 року, за 2-й клас - у розмірі 5 відсотків посадового окладу; з грудня 2014 року по лютий 2016 року, за 1-й клас - у розмірі 8 відсотків посадового окладу. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної військової служби у розмірі 50 % від нормативно встановленого розміру. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на березень 2012 року, у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу до Верховного Суду, яка надійшла до Суду 14.07.2025. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. 11.08.2025 скаржником через підсистему «Електронний суд» подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору. Враховуючи, що у період з 04.08.2025 по 29.08.2025 суддя Жук А.В., з 05.08.2025 по 18.08.2025 і з 20.08.2025 по 01.09.2025 суддя Мельник-Томенко Ж.М. та з 01.09.2025 по 26.09.2025 суддя Кашпур О.В. перебували у відпустці, питання щодо розгляду матеріалів касаційної скарги вирішується після виходу суддів з відпустки. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 вирішено здійснювати розгляд справи №380/14037/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Отже, у цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та/або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23.10.1996, заява №21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19.12.1997, заява №26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №380/14037/21. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук О.В. Кашпур