Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/1435/25
від 29.09.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2025 року справа №360/1435/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2025 року у справі № 360/1435/25 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 15.07.2025 року Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 1 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 1 липня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №
44. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною у заяві про поновлення строку, що додана до позовної заяви від 15 липня 2025 року б/н; залишено без руху позовну заяву та запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду. 29 липня 2025 року від адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява від 28 липня 2025 року б/н про поновлення процесуального строку, в якій представник позивача просить поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначила, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 1 липня 2022 року по 20 травня 2023 року. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду підлягає поновленню. Окрім того, позивачем не було одержано письмового повідомлення, який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення заявника, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань / інших щомісячних основних та додаткових видів за період з 1 липня 2022 року по 20 травня 2023 року, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року за останньою займаною посадою заявника, з обов`язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у %, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад заявника за період з 1 липня 2022 року по 20 травня 2023 року. Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. У витязі з наказу про звільнення, грошовому атестаті або будь-яких інших документах, з якими ознайомлено позивача при звільненні, не передбачено діючим законодавством зазначення інформації стосовно прожиткового мінімуму, за яким розраховується грошове забезпечення військовослужбовця. З урахуванням того, що позивач отримав достовірну та документально підтверджену інформацію щодо обсягу і характеру виплачених йому сум при звільненні лише 3 травня 2025 року - з моменту надходження відповіді на адвокатський запит, вказана дата є початком перебігу тримісячного строку для звернення до суду з вимогами про вирішення трудового спору. Вважає, що оскільки позов подано 15 липня 2025 року, встановлений статтею 233 КЗпП України, строк позивачем не пропущено. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною у заяві про поновлення процесуального строку від 28 липня 2025 року б/н; позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року - повернуто позивачу. Представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначив, що в силу приписів п. 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України строк на звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати, в тому числі й у відносинах публічної служби, був продовжений до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 року. Отже, на спірні правовідносини строки звернення до суду не застосовуються, оскільки охоплюють період з 01 липня 2022 року до 20 травня 2023 року. За таких обставин, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що при зверненні до суду із позовом позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом. Апелянт просив взяти до уваги позицію Верхового Суду, викладену у постанові від 20 листопада 2023 року по справі №160/5468/23, а саме: до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Позивачем не було одержано ним письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення заявника, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань /інших щомісячних основних та додаткових видів з 19 липня 2022 року. Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі. За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду, виходячи з наступного. За ч. 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Цей спір є трудовим щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби з огляду на таке. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29 грудня 2023 року № 369 старшого майора ОСОБА_1 , начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики Військової частини НОМЕР_1 , який призначений наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 12 грудня 2023 року № 478 на посаду офіцера групи підготовки штабів відділу підготовки військових частин (підрозділів) управління підготовки Військової частини НОМЕР_2 , наказано вважати таким, що виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та таким, що вибув зі сил та засобів ТГр «Шацьк» та ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 29 грудня 2023 року. Отже, з 29 грудня 2023 року позивач не був звільнений з військової служби з Військової частини НОМЕР_1 , а був виключений зі списків особового складу для проходження служби у іншій військовій частині. Тобто, у Військової частини НОМЕР_1 відповідача у цій справі під час виключення позивача зі списків особового складу частини не виникло обов`язку вручати позивачу письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, оскільки звільнення з військової служби з 29 грудня 2023 року не відбулося. Оскільки позивач наразі проходить військову службу та спірним періодом є період з 1 липня 2022 року по 20 травня 2023 року, то до спірних правовідносин мають бути застосовані норми частин першої, другої статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, та норми частини першої статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року. Суд зазначає, що строк звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 1 липня 2022 року по 18 липня 2022 року позивачем не пропущений. Разом з цим, до спірних правовідносин щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року застосовується строк звернення до суду, встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України - три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029). Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Таким чином, перебіг строку для звернення суду з позовними вимогами за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року розпочався у позивача 1 липня 2023 року та закінчився 2 жовтня 2023 року (з урахуванням вихідних днів). До суду з цим позовом позивач звернувся через свого представника через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 15 липня 2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби. Для його поновлення - як умову для відкриття провадження у справі - заявник має пояснити, обґрунтувати причини його пропуску. Вивченням доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що позивач станом на 29 грудня 2023 року мав календарну вислугу років у Збройних Силах України 24 роки 7 місяців 21 день. З 30 грудня 2023 року позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Разом з цим, суд зазначає, що сам факт проходження військовослужбовцями військової служби не є безумовною підставою для поновлення таким особам військовослужбовцям строків звернення до суду. Суд у кожному конкретному випадку має оцінити викладені такими особами обставини неможливості своєчасного звернення до суду в сукупності з документальним підтвердженням таких обставин. Суду не надано документально підтвердженої інформації щодо безперервного залучення позивача у період з 19 липня 2022 року по 15 липня 2025 року до здійснення заходів з оборони, участі у бойових діях чи виконання бойових завдань. Також, позивачем не надано документально підтвердженої інформації щодо його перебування у період з 19 липня 2022 року по 15 липня 2025 року у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду, а також щодо його участі як військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях, які унеможливили дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду. Вивченням ордеру серії АН № 1732041 від 9 липня 2025 року судом встановлено, що договір між позивачем та адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною про надання правничої допомоги укладено 1 березня 2024 року. Разом з цим, до суду з цим позовом представник позивача звернулась лише 15 липня 2025 року. З огляду на вищевикладене, суд відхиляє посилання представника позивача на той факт, що позивач отримав достовірну та документально підтверджену інформацію щодо обсягу і характеру виплачених йому сум при звільненні лише 3 травня 2025 року - з моменту надходження відповіді на адвокатський запит. Суд зазначає, що представник позивача, надаючи правничу допомогу позивачу з 1 березня 2024 року, протягом більш ніж рік не вчиняла дій щодо отримання від відповідача інформації про грошове забезпечення позивача та, як наслідок, не зверталася до суду. Суд враховує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Отже, звертаючись із заявою про поновлення пропущеного строку для звернення до суду позивачем не наведено поважних причин для його пропуску та не надано відповідних доказів на підтвердження їх існування. За ч.ч. 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про: - визнання неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною у заяві про поновлення процесуального строку від 28 липня 2025 року б/н; - повернення позивачу позовної заяви в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року. Отже, ухвалу прийнято у відповідності до норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду. Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2025 року у справі № 360/1435/25 за позовом Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 29 вересня 2025 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді А.А. Блохін І.В. Сіваченко