Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/3354/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3354/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 (суддя Фещенко Ю.В., повний текст якого підписаний 08.08.2025) у справі № 904/3354/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" м. Кропивницький Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" м. Дніпро про стягнення заборгованості за договором поставки № 26032024 від 26.03.2024 у загальному розмірі 588 728 грн. 63 коп. ВСТАНОВИВ: 24.06.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" про стягнення заборгованості за договором поставки № 26032024 від 26.03.2024 у загальному розмірі 588 728 грн. 63 коп., з яких: - 509 280 грн. 00 коп. - основний борг; - 58 476 грн. 51 коп. - пеня; - 15 279 грн. 12 коп. - інфляційні втрати; - 5693 грн. 00 коп. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 26032024 від 26.03.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з 27.08.2024 по 18.10.2024 товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 509 280 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 4.1. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 07.02.2025 по 23.06.2025 в сумі 58 476 грн. 51 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого по червень 2025 року в сумі 15 279 грн. 12 коп., а також 3% річних за період прострочення з 07.02.2025 по 23.06.2025 у сумі 5 693 грн. 00 коп. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 у справі №904/3354/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" м. Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" м. Кропивницький, Кіровоградська область 509 280 грн. 00 коп. - основного боргу, 36 849 грн. 55 коп. - пені, 15279 грн. 12 коп. - інфляційних втрат, 5 693 грн. 00 коп. - 3% річних та 6 805 грн. 22 коп. частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів", в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні таких позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на наступне. Господарським судом не було враховано, що внаслідок настання вказаних обставин непереборної сили, починаючи з 24 лютого 2022 року фінансово-господарська діяльність підприємства Відповідача була повністю паралізована через мобілізацію деяких працівників до лав Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони. Неможливість проведення повної оплати заборгованості за поставлений товар обумовлена також тим, що покупці кондитерських виробів Відповідача значно порушили строки оплати отриманих кондитерських виробів за договорами купівлі-продажу та поставки, що, в свою чергу, унеможливило здійснити повний розрахунок за поставлений товар з Позивачем. Внаслідок настання вищевказаних обставин непереборної сили (форс-мажору) та впливу їх наслідків на фінансово-господарську діяльність підприємства Відповідача відбулось значне погіршення його фінансового стану та зростання рівня кредиторської заборгованості підприємства перед бюджетом, банками та контрагентами, що спричинило неспроможність своєчасного виконання фінансових зобов`язань з причин, що не залежать від підприємства, зокрема, до виникнення прострочення за грошовими зобов`язаннями перед Позивачем за Договором поставки №26032024 від 26.03.2024. Одночасно, форс-мажорною обставиною в договірних відносинах є зовнішня обставина, яку не можна передбачити в момент укладання договору, запобігти її виникненню, якої не можна уникнути, або ж попередити її наслідки, і яка не викликана виною жодної із сторін і створює неможливість виконання договору, його частини або конкретного зобов`язання. При цьому вирішальну роль має той факт, що обставина, яка викликала неможливість виконання положень договору, аби бути визнаною форс-мажорною, тобто такою, що звільняє від відповідальності, повинна бути непередбачуваною в момент укладання договору. З огляду на вищевикладене, Господарський суд Дніпропетровської області, прийнявши оскаржуване рішення від 08.08.2025 у справі №904/3354/25 в частині задоволених частково позовних вимог, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Позивач у відзиві просить відмовити апелянту у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Господарського суду Дніпропетровської у справі № 904/3354/25 від 08.08.2025 залишити без змін. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 01.09.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/3354/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. 05.09.2025 матеріали справи №904/3354/25 надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2025 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання скаржником доказів оплати судового збору у встановленому розмірі (визначена сума сплати 10 207,84 грн). Скаржнику наданий строк (10 днів) для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. 16.09.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 08.09.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію №4253 від 11.09.2025 про оплату 10 207,84 грн. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 у справі №904/3354/25. Апеляційним судом було враховано ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаному спорі, які вказують на незначну складність даної справи, а також враховано те, що дана категорія справ згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України не відноситься до тих, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження; при цьому, судом апеляційної інстанції також враховано, що апелянт у скарзі не наголошує на тому, що справу помилково було розглянуто в порядку письмового провадження. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. 26.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" (покупець) укладено договір поставки № 26032024, відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник згідно із замовленням покупця та на умовах, передбачених договором, продає, поставляє та передає товар покупцю, а покупець зобов`язується прийняти товар постачальника і здійснити своєчасну оплату отриманого від постачальника товару на умовах, визначених договором та за цінами згідно з накладною (видатковою та/або товарно-транспортною) на товар. У пункті 7.2. договору сторони визначили, що договір набирає силу (починає діяти) з моменту (дати) підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. У випадку якщо жодна із сторін не заявила про свій намір розірвати (припинити) договір за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, сторони визнають, що договір є пролонгованим (продовженим) на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах. Кількість пролонгацій (продовжень) не обмежена. Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох підприємств. Згідно з пунктом 1.2. договору суму договору складає сума всіх накладних (видаткових та/або товарно-транспортних) на товар, підписаних сторонами на виконання умов договору. Згідно з пунктом 2.1. договору (в редакції Протоколу погодження розбіжностей від 26.03.2024 до договору поставки № 26032024 від 26.03.2024, а.с.20-21) постачання товару покупцю здійснюється на умовах, породжених сторонами та визначених покупцем в замовленні останнього та укладених сторонами Специфікацій. Замовлення покупця прийняте до виконання постачальником (на яке впродовж 2х годин з моменту (дати) надходження на електронну пошту постачальника не надійшло обґрунтоване повідомлення постачальника покупцю про неможливість виконання) вважається погодженим останнім, в тому числі умови поставки (поставка на адресу визначену покупцем або само вивіз, силами та за рахунок покупця або силами та за рахунок постачальника, тощо м. Черкаси, вулиця Чигиринська, 11). До договору сторонами були підписані Специфікації, в яких сторони погодили умови постачання товару: його найменування, кількість, ціну, загальну вартість, умови поставки та оплати (ас.22-25). Згідно з умовами пункту 2.4. договору (в редакції Протоколу погодження розбіжностей від 26.03.2024 до договору поставки № 26032024 від 26.03.2024, а.с.20-21) прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної (видаткової та/або товарно-транспортної) постачальника. Датою одержання товару вважається дата, зазначена в накладній (видатковій та/або товарно-транспортній). Прийом товару за якістю здійснюється покупцем впродовж 30-ти робочих днів з моменту (дати) підписання накладної на товар. Покупець має право повернути, а постачальник зобов`язаний прийняти товар, прийнятий покупцем за кількістю, якщо в результаті приймання товару за якістю покупцем буде виявлено, що товар не може бути використаний у виробництві покупця, про що покупець зобов`язаний повідомити постачальника з доданням відповідних підтверджень (доказів непридатності/ неможливості використання товару у виробництві покупця - протокол незалежної акредитованої лабораторії). На виконання умов договору, позивачем у період з 27.08.2024 по 18.10.2024 був поставлений відповідачу товар на загальну суму 2 071 920 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: - видатковою накладною № 1422 від 27.08.2024 на суму 178 800 грн. 00 коп. (а.с. 13, на звороті); - видатковою накладною № 1477 від 04.09.2024 на суму 432 720 грн. 00 коп. (а.с. 12); - видатковою накладною № 1612 від 24.09.2024 на суму 178 800 грн. 00 коп. (а.с. 10, на звороті); - видатковою накладною № 1684 від 01.10.2024 на суму 250 320 грн. 00 коп. (а.с. 9); - видатковою накладною № 1750 від 11.10.2024 на суму 286 080 грн. 00 коп. (а.с. 7, на звороті); - видатковою накладною № 1802 від 18.10.2024 на суму 745 200 грн. 00 коп. (а.с. 6). Товар, зазначений у вказаних видаткових накладних, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення. Видаткові накладні підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень та скріплені печатками обох підприємств, отже підписанням видаткових накладних сторони підтвердили, що сторони зауважень та претензій стосовно виконання умов договору одна до одної не мають. Товар, визначений умовами договору (Специфікаціями), у повній мірі відповідає товару, що був поставлений згідно з вказаними видатковими накладними, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору. У розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо ціни та оплати товару, а саме: - згідно з пунктом 3.1. договору (в редакції Протоколу погодження розбіжностей від 26.03.2024 до договору поставки № 26032024 від 26.03.2024, а.с.20-21) оплата кожної отриманої партії товару здійснюється покупцем в безготівковій формі протягом 15-ти календарних днів з моменту (дати) отримання товару (підписання накладної на товар), якщо інші умови оплати не зазначені сторонами в Специфікації; - відповідно до пункту 3.2. договору для зручності розрахунків сторони проводять звірку взаєморозрахунків з 10-го по 17-те число кожного календарного місяця. Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач частково розрахувався за поставлений у спірний період товар на суму 1 562 640 грн. 00 коп. Отже, позивач посилається на те, що відповідачем були порушені зобов`язання за договором поставки № 26032024 від 26.03.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з 27.08.2024 по 18.10.2024 товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 509 280 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 4.1. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 07.02.2025 по 23.06.2025 в сумі 58 476 грн. 51 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого по червень 2025 року в сумі 15 279 грн. 12 коп., а також 3% річних за період прострочення з 07.02.2025 по 23.06.2025 у сумі 5 693 грн. 00 коп. Вказане і є причиною спору. Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд виходив із того, що позивачем були дотримані умови договору щодо поставки відповідачу обумовленого товару, відповідачем в свою чергу товар оплачений лише частково, сума заборгованості становить 509 280 грн. 00 коп., яка і стягнута судом. Перевіривши здійснені позивачем нарахування неустойки (пені) та інфляційних нарахувань і відсотків річних, судом визнано необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи розрахунок пені (неправильне визначення періоду нарахування) та інфляційних, річних невірний арифметичний розрахунок. Колегія суддів констатує, що як вбачається з доводів, викладених в апеляційній скарзі, скаржник не заперечує проти правильності розрахунку сум, що були задоволенні рішенням господарського суду. Проте, апелянт не погоджується з тим, що господарським судом не враховано настання форс-мажорних обставин для підприємства - введення воєнного стану в Україні. З урахуванням меж апеляційного оскарження і доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог. Частиною 2. ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2024 та 20.01.2025 гарантійними листами відповідач гарантував сплату заборгованості. Крім того, Позивачем 06.02.2025 за вих. №б/н була надіслана Відповідачу претензія про сплату заборгованості. Крім того, Актами звірки станом на 19.05.2025, на 31.03.2025, Відповідач своїм підписом на актах підтверджує наявність боргу (копії актів в матеріалах судової справи), але на сьогоднішній день заборгованість Відповідача не погашена. Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1). Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2). Внаслідок чого відхиляються доводи апелянта в цій частині, стосовно погіршення фінансового стану через відсутність відповідних розрахунків з ним його контрагентів. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України). Неможливість включає в себе як наявність випадку або непереборної сили (форс-мажорні обставини), так і відсутність коштів тощо. Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України). Отже, несплата Відповідачем коштів за отриманий товар ставить Позивача у невигідне становище порівняно з Відповідачем, оскільки Позивач товар передав, а фактично кошти за нього не отримав, що у подальшому позбавило його користування ними за відсутності будь-якої неправомірної поведінки з боку позивача. Відповідач не вчинив дій на узгодження питання щодо відстрочення платежу, зміни умов оплати за поставлений товар та мирного врегулювання даного питання. Частиною 2 ст. 216 Господарського кодексу України (який був чинним на час виникнення правовідносин між сторонами) визначено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Щодо посилань Відповідача на лист Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022, слід зазначити наступне. Згідно з листом Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17. Відповідач, посилаючись на обставини непереборної сили, не вказав, яким конкретно чином наведені ним обставини вплинули на можливість чи неможливість своєчасного виконання робіт за договором. Відповідачем не надано до Суду відповідних бухгалтерських документів, чи інших документів, що підтверджують збитковість підприємства, чи його банкрутство в зв`язку із збройною агресією РФ що розпочалась 24.02.2022. Верховний суд у своїх Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Крім того, постановою Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №914/675/22 визначено, що єдиним документом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є сертифікат; форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак, сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено; лист Торгово-промислової палати України (далі також - ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, адресований всім кого це стосується та носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Лист ТПП України підтверджує воєнний стан на території держави, що і так є загальновідомим визнаним фактом та введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства у конкретному випадку. Договір поставки №26032024 укладений 26.03.2024 майже через три роки після початку збройної агресії РФ проти України. При укладанні договору поставки Відповідач усвідомлював свою відповідальність за невиконання договірних зобов`язань. Більш того, Відповідач під час договірних відносин розраховувався з Позивачем за Товар, а отже, підприємство працювало та отримувало прибуток, при цьому, Відповідачем не надано до Суду будь-яких підтверджуючих документів про збитковість підприємства в зв`язку з форс - мажором (збройна агресія РФ). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Відповідач не може бути звільнений від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 у справі № 904/3354/25 визнає законним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені?статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. Відповідно до?статті 129 Господарського процесуального кодексу України?судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта. Керуючись статтями?129, 269,?275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 у справі № 904/3354/25- залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 у справі № 904/3354/25 - залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на? скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.09.2025. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя Т.А. Верхогляд Суддя Ю.Б. Парусніков