Постанова Західний апеляційний господарський суд № 907/445/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" вересня 2025 р. Справа №907/445/25 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Кравчук Н.М. суддів Матущак О.І. Скрипчук О.С. секретаря судового засідання Копець Х.А. розглянувши апеляційну скаргу Національного природного парку "Зачарований край" від 30.06.2025 №03-04/243 (вх. № ЗАГС 01-05/2104/25 від 07.07.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2025 (повний текст рішення складено 16.06.2025, суддя Андрейчук Л.В.) у справі № 907/445/25 за позовом Хустського окружного прокурора в інтересах держави в особі Іршавської міської ради, м. Іршава, Закарпатська область до відповідача Національного природного парку "Зачарований край" (надалі - НПП "Зачарований край", с.Ільниця, Хустського району, Закарпатської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, м. Ужгород про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в сумі 541 637 грн. з участю представників: прокуратура: Лука Г.В.; від позивача - Іршавська міська рада: не з`явились; від відповідача: не з`явились; третя особа: не з`явились; ВСТАНОВИВ: Хустський окружний прокурор Закарпатської області в інтересах держави в особі Іршавської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Національного природного парку «Зачарований край», третя особа - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області про стягнення шкоди у сумі 541 637,00 грн. за завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища до спеціального фонду місцевого бюджету Іршавської міської ради та судового збору у розмірі 8124,55 грн. Прокурор в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач НПП «Зачарований край», як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді не вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування дерев та виникнення шкоди за порушення лісового законодавства. Прокурор зазначає, що під час опрацювання матеріалів кримінального провадження, внесено запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023000000000626 від 18.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України. Також вказує, що розмір завданої шкоди за порушення лісового законодавства за даним порушенням становить 541637,00 грн, що підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експертизи №2755-Е від 21.11.2022, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судовик експертиз. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16 червня 2025 у справі №907/445/25 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з НПП «Зачарований край» на користь Іршавської міської ради шкоду у розмірі 541 637,00 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також 8124,55 грн. витрат прокуратури з оплати судового збору за подання позовної заяви. При ухваленні рішення судом встановлено, що НПП «Зачарований край» є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок на території Підгірнянського лісництва НПП «Зачарований край», а відтак, обов`язки із охорони лісів від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача у справі. Неналежне виконання відповідачем встановлених законодавством обов`язків, свідчить про причинно-наслідковий зв`язок, між протиправною поведінкою та шкодою, що завдана навколишньому середовищу у вигляді порубки дерев, що встановлено в кримінальному провадженні №62023000000000626. Відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, внаслідок чого лісовому фонду заподіяно матеріальної шкоди, яка підтверджена висновком експерта в сумі 541 637,00 грн. Не погодившись з вказаним рішенням, НПП «Зачарований край» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі, у зв`язку із закінченням строку позовної давності. Скаржник вважає, що рішення є незаконним, оскільки судом не повно та не об`єктивно висвітлено всі обставини справи. Зокрема, зазначає, що судом не досліджено обставин справи щодо стану аварійних дерев, оскільки ще до моменту видачі лісорубного квитка ці дерева уже несли собою загрозу, в будь-який момент могли впасти на лінії електропередач, оскільки були вітровалами та були підмиті ґрунтовими водами. Звертає увагу, що вирубана деревина згідно нормативів обліку була зарахована в прихід та використана за призначенням і жодних порушень з цього приводу органом досудового розслідування не встановлено та не визнано такими, що було вчинено всупереч закону. Скаржник стверджує, що Іршавським районним судом в процесі розгляду кримінальної справи №62023000000000626 від 18.07.2023 винуватість посадової особи НПП «Зачарований край» не доведено, як і не досліджено та не з`ясовано всі обставини справи щодо порушення екологічних чи санітарних норм, посадових обов`язків, об`єктивні та суб`єктивні обставини справи, які є обов`язковими для визначення правопорушення. Окрім того, зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, позивач не надав жодних доказів щодо причин його пропуску. Вказує, що лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №258412 виданий 13.06.2018, отже, перебіг строку давності починається саме з цієї дати і закінчується 13.06.2021. Хустська окружна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу від 07.08.2025 заперечує проти доводів скаржника, вказуючи на те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000626 встановлено, що без дотримання вимог ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», тобто, за відсутності затвердженого ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, у період з 13.06.2018 по 25.09.2018 (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено) на території Підгірнянського лісництва НПП «Зачарований край» у кв.4 вид.31 здійснено рубку 89 дерев (породи бук, ялина), у кв. 1 вид 46 здійснено рубку 87 дерев (породи бук, ялина, береза), у кв. 8 вид.33 здійснено рубку 574 (породи бук, ялина, верба), внаслідок чого охоронюваним законом громадським інтересам, державним інтересам у сфері лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища в особі Іршавської міської ради Закарпатської області завдано збитків на загальну суму 541637 грн. За результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні, висновком експерта №2755 від 21.11.2022 встановлено, що розмір шкоди довкіллю становить 541637,00 грн. 18.07.2023 постановою прокурора з кримінального провадження №6202200000000348 в окреме провадження №62023000000000626 виділено матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 21.07.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023000000000626 скеровано для розгляду до Іршавського районного суду. Ухвалою Іршавського районного суду від 21.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності , передбаченої ч.2 ст. 367 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито на підставі ч.2 п.1 ст. 284 КПК України (справа №301/2702/23). Щодо строку позовної давності, то прокурор зазначає, що такий не пропущено з огляду на те, що зупинення строку позовної давності було прямо передбачено п.19 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у редакції чинній з 30.01.2024. Окрім того, зазначає, що у період з 17.03.2022 по 30.01.2024 під час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначенні ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжувалися на строк його дії. Звертає увагу на те, що подання окремого клопотання про визнання строку давності не пропущеним або пропущеним із поважних причин у випадку, коли станом на момент запровадження воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 строк позовної давності не сплив - не вимагається (постанова Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №947/8885/21). Відповідно, просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 (головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НПП «Зачарований край» від 30.06.2025 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2025 у справі №907/445/25.Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 16.09.2025 об 11 год. 00 хв. 15.08.2025 від відповідача на поштову адресу суду надійшов лист від 06.08.2025 №03-04/308 (вх. № апеляційного суду 01-04/6288/15 від 15.08.2025), у якому останній просить провести судове засідання без участі представника установи. Зазначає, що наведені в апеляційній скарзі доводи підтримує в повному обсязі та просить задовольнити апеляційну скаргу. Позивач - Іршавська сільська рада та третя особа - Державна екологічна інспекція в Закарпатській області, участі уповноважених представників в судове засідання 16.09.2025 не забезпечила, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 04.08.2025 шляхом надіслання такої до «Електронного суду» і така отримана ними 04.08.2025 19:29, що підтверджується довідками, які наявні в матеріалах справи. Прокурор в судовому засіданні 16.09.2025 надав пояснення по суті апеляційної скарги. Згідно з статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора, Західний апеляційний господарський встановив таке. Хустською окружною прокуратурою у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінального провадження №62023000000000626 від 18.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України. За результатами вивчення даних матеріалів кримінального провадження встановлено, що до Національного природного парку "Зачарований край" надійшло клопотання ПАТ "Закарпаттяобленерго" №116-25/2231 від 24.04.2018 щодо вирубки загрозливих дерев на території кв. 1 вид. 6, кв. 4 вид. 31, кв. 8 вид. 33 Підгірнянського лісництва Національного природного парку "Зачарований край". Прокурор також зазначає, що ОСОБА_1 , неналежно виконуючи службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора Національного природного парку "Зачарований край" згідно наказу №56-к від 12.02.2018, будучи працівником правоохоронного органу, без дотримання вимог ст. 9-1 Закону України "Про природнозаповідний фонд України, які вступили в силу 19.04.2018, за відсутності затвердженого ліміту та дозволу на спеціальне використання природник ресурсів, 13.06.2018 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись в адміністративному приміщенні Національного природного парку "Зачарований край", що по вулиці Партизанська, будинок б/н, села Ільниця Іршавського району Закарпатської області, видав лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 258412 від 13.06.2018 на проведення інших заходів не пов`язаних з ведення лісового господарства (вид, спосіб рубки - інша (вирубка небезпечних дерев) площею 5,9 га у межах кварталу 1 виділу 46, площею 4,5 га у межах кварталу 4 виділу 31, площею 8,0 га у межах кварталу 8 виділу 33 на території Підгірнянського лісництва Національного природного парку "Зачарований край", з можливістю вивезення одночасно з заготівлею після приймання в установленому порядку заготовленої деревини. В подальшому, на підставі виданого ОСОБА_1 лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 258412 від 13.06.2018 ПАТ "Закарпаттяобленерго" на території Підгірнянського лісництва Національного природного парку "Зачарований край" у період з 13.06.2018 по 25.09.2018 (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено) у кв. 4 вид. 31 здійснено рубку 89 дерев (породи бук, ялина), у кв. 1 вид. 46 здійснено рубку 87 дерев (породи бук, ялина, береза), у кв. 8 вид. 33 здійснено рубку 574 дерев (породи бук, ялина, верба), внаслідок чого охоронюваним законом громадським інтересам, державним інтересам у сфері лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища в особі Іршавської міської ради Закарпатської області завдано збитків на загальну суму 541 637 грн, тобто, спричинено тяжкі наслідки. В ході огляду 13.07.2022 встановлено, що на підставі лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №258412 від 13.06.2018 ПАТ "Закарпатгяобленерго" на території Підгірнянського лісництва Національного природного парку "Зачарований край" у період з 13.06.2018 по 25.09.2018: - у кв. 4 вид. 31 здійснено рубку 89 дерев (породи бук, ялина), відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубками, від 20.07.2023 загальний розмір заподіяної шкоди становить 211 511 грн., - у кв. 1 вид. 46 здійснено рубку 87 дерев (породи бук, ялина, береза), відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубками, від 20.07.2023 загальна розмір заподіяної шкоди становить 72 061 грн.; - у кв. 8 вид. 33 здійснено рубку 574 дерев (породи бук, ялина, верба), відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубками, від 20.07.2023 загальний розмір заподіяної шкоди становить 258 065 грн. Таким чином, відповідно до наведених розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, в результаті незаконних рубок невстановленими особами, без відповідного дозволу на проведення рубок, державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в загальній сумі 541 637 грн. Розмір вказаних збитків підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи №2755-Е від 21.11.2022, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судовик експертиз. 21.07.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023000000000626 скеровано для розгляду до Іршавського районного суду. Ухвалою Іршавського районного суду від 21.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.367 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито на підставі ч.2 п.1 ст.284 КПК України (справа 301/2702/23). Відтак, з врахуванням наведеного, прокурор вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність у вигляді не вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду та просить суд стягнути з Національного природнього парку «Зачарований край» шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до спеціального фонду місцевого бюджету Іршавської міської ради. При ухваленні постанови колегія суддів керувалася таким. Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У даній справі судом встановлено, що листом №07.54/2-688ВИХ-25 від 06.02.2025 Хустською окружною прокуратурою повідомлено Іршавську міську раду про порушення постійним землекористувачем НПП «Зачарований край» вимог ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», чим завдана шкода внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів. Просив повідомити чи пред`являвся Іршавською міською радою позов про стягнення шкоди, завданої навколишньому природньому середовищу незаконною порубкою дерев (Т-1, а.с.71-72). Іршавська міська рада листом від 14.02.2025 №01-30/544 повідомила Хустську окружну прокуратуру про те, не пред`являла позовів про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою лісу, у зв`язку із значним навантаженням та обмеженістю бюджетних коштів на оплату судового збору та просила звернутися з такою позовною заявою прокуратуру (Т-1, а.с.73). Також запит за №07.54/2-687ВИХ-25 був надісланий прокуратурою і Державній екологічній інспекції у Закарпатській області з ідентичною інформацією, зазначеною в листі (Т-1, а.с.74-75). У відповідь на лист Державна екологічна інспекція у Закарпатській області листом від 414-13 від 21.02.2025 повідомила, що нею відповідно до постанови КМ України від 24.07.2013 №541 та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» були проведені розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками на території Підгірнянського лісництва НПП «Зачарований край» на загальну суму 541 637 грн., які направлено до правоохоронних органів. Зазначила, що Інспекцією заходи реагування, а саме здійснення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування ОСОБА_1 завданої навколишньому природному середовищу не проводилися. За вказаних обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що Хустською окружною прокуратурою дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо здійснення представництва в суді законних інтересів держави, належним чином обґрунтовано порушення інтересів держави в особі Іршавської міської ради та необхідність їх захисту. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. За приписами частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За змістом статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України - ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. В частині 2 статті 19 Лісового кодексу України унормовано, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України). У відповідності до частини 1, 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Згідно зі статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. В силу положень статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України. Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів. Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у Постанові від 20.02.2020 року у справі № 920/1106/17 виклав наступну правову позицію: "… організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами". Згідно з пунктом 2.7 Правил рубок головного користування, що затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009 року № 364 суцільна система рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню. Під час застосування суцільної системи проводяться суцільнолісосічні рубки, які за способами залежно від ширини лісосік можуть бути вузько-, середньо- та широколісосічні. Відповідно до пункту 27 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 555 (надалі - Санітарних правил) суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти. За положеннями пункту 12, 13 Санітарних правил вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки. Пунктом 26 Санітарних правил встановлено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було видано лісорубний квиток серія 02 ЛКБ №258412 від 13.06.2018 (Т-1, а.с.40-41), який став підставою для проведення рубок дерев. В подальшому за результатами рубок були проведені слідчі дії в межах кримінального провадження на предмет незаконності вирубки дерев. В кримінальному провадженні було встановлено незаконність вирубки дерев, які зазначені у протоколі огляду (Т-1, а.с.50-54). Протокол огляду став підставою для проведення судової експертизи щодо вирубки дерев. Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні від 21.11.2022 №2755-Е за наслідками проведення судової експертизи загальний розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок незаконної рубки дерев становить 541637,00 грн (Т-1, а.с.61-70). Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України). Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Згідно з статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. З матеріалів справи вбачається, що спірні порушення вимог законодавства виявлено на території, наданій у постійне користування НПП «Зачарований край», яке у розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем. Також з обставин справи вбачається, що територія - квартал 4 виділ 31, квартал 1 виділ 46, квартал 8 виділ 33 Підгірнянського лісництва знаходиться в межах Іршавської територіальної громади (Т-1, а.с.78-81). Як зазначалося вище, в ході огляду 13.07.2022 (протокол огляду, Т-1, а.с.50-54) встановлено, що на підставі лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №258412 від 13.06.2018 на території Підгірнянського лісництва НПП «Зачарований край» у період з 13.06.2018 по 25.09.2018: - у кв. 4 вид. 31 здійснено рудку 89 дерев (породи бук, ялина); відповідно до розрахунку розмір шкоди, заподіяної незаконними вирубками, від 20.07.2023 загальний розмір заподіяної шкоди становить 211511 грн.; - у кв. 1 вид. 46 здійснено рубку 87 дерев (породи бук, ялина, береза); відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконними вирубками, від 20.07.2023 загальний розмір заподіяної шкоди становить 72 061 грн.; - у кв. вид. 33 здійснено рубку 574 дерев (породи бук, ялина, верба); відповідно до розрахунку розмір шкоди, заподіяної незаконними вирубками, від 20.07.2023 загальний розмір заподіяної шкоди становить 258 065 грн. Вказані збитки в сумі склали 541 637,00 грн, що підтверджується, зокрема, висновком судової інженерно-екологічної експертизи №2755-Е від 21.11.2022, проведеної науково-дослідним інститутом судових експертиз в кримінальному провадженні №62022000000000348 № 6/3-75 (Т-1, а.с.61-70). Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди. Скаржник в апеляційній скарзі покликається на те, що ні суд, ні прокуратура не врахували стану аварійних дерев, оскільки ще до моменту видачі лісорубного квитка ці дерева уже несли собою загрозу, і в будь-який момент могли впасти на лінії електропередач, оскільки були вітровалами та були підмиті ґрунтовими водами, посилаючись на те, що аварійність дерев була підтверджена відповідними висновками комісії та затверджена головою Іршавської райдержадміністрації. Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні такі докази.. Щодо тверджень скаржника про те, що Іршавським районним судом в процесі розгляду кримінальної справи №62023000000000626 від 18.07.2023 не доведено вини посадової особи НПП «Зачарований край», то суд апеляційної інстанції зазначає, що в ухвалі Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.01.2025 у справі № 301/2702/23 встановлено що: « ОСОБА_1 , неналежно виконуючи службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора НПП «Зачарований край» згідно наказу №56-к від 12.02.2018, будучи працівником правоохоронного органу, без дотримання вимог ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», які вступили в силу 19.04.2018, тобто за відсутності затвердженого ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, 13.06.2018 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись в адміністративному приміщенні НПП «Зачарований край», що по вул. Партизанська , будинок б/н , села Ільниця Іршавського району Закарпатської області , видав лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №258412 від 13.06.2018 на проведення інших заходів, не пов`язаних з ведення лісового господарства (вид, спосіб рубки - інша (вирубка небезпечних дерев) площею 5,9 га у межах кварталу 1 виділу 46, площею 4,5 га у межах кварталу 4 виділу 31, площею 8,0 га у межах кварталу 8 виділу 33 на території Підгірнянського лісництва НПП «Зачарований край», з можливістю вивезення одночасно з заготівлею після приймання в установленому порядку заготовленої деревини. На підставі виданого ОСОБА_1 лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №258412 від 13.06.2018 ПАТ «Закарпаттяобленерго» на території Підгірнянського лісництва НПП «Зачарований край» у період з 13.06.2018 по 25.09.2018 (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено) у кв. 4 вид. 31 здійсно рубку 89 дерев (породи бук, ялина) , у кв.1 вид. 46 здійснено рубку 87 дерев (породи бук, ялина, береза) , у кв. АДРЕСА_1 вид 33 здійснено рубку 574 дерев (породи бук, ялина, верба), внаслідок чого охоронюваним законом громадським інтересам, державним інтересам у сфері лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища в особі Іршавської міської ради Закарпатської області завдано збитків на загальну суму 541 637,0 грн. тобто спричинено тяжкі наслідки». Відтак, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується к вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, зокрема у службовій недбалості, тобто, неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним, громадським інтересам. Вина ОСОБА_1 визнана, однак такий звільнений від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрите на підставі ч.2 п.1 ст. 284 КК України. Отже, вина посадової особи відповідача підтверджена судовим рішенням. Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення. Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди. Щодо заявленого скаржником в апеляційній скарзі клопотання про застосування строку позовної давності в даній справі з огляду на те, що зазначені події відбулись у 2018 році, то суд апеляційної інстанції зазначає, що таке клопотання ним не заявлялось в суді першої інстанції. Скаржник належним чином був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, що підтверджується тим, що ухвала суду від 22.04.2025 про відкриття провадження у справі №907/445/25 (в порядку спрощеного), надіслана в його електронний кабінет і отримана ним 22.04.2025 20:09 (Т-1, а.с.170). В ухвалі встановлено відповідачу строк у 15-денний термін днів з дня вручення ухвали на подання відзиву, однак такий ним не подано. Суд зазначає, що рішення судом першої інстанції ухвалео 16.06.2025, відтак відповідач мав час на пошук юриста та подачу відзиву. Отже, за наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року у справі №907/445/25, а зводяться до переоцінки доказів у даній справі. За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд ухвалив:

1. Апеляційну скаргу Національного природного парку "Зачарований край" від 30.06.2025 №03-04/243 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2025 у справі №907/445/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області. Головуючий суддя Н.М. Кравчук Судді О.І. Матущак О.С. Скрипчук