Постанова 4857 № 460/1227/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1227/22 пров. № СК-А/857/12726/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Носа С.П., суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі № 460/1227/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,- суддя у І інстанції Недашківська К.М., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складення повного тексту рішення 22 червня 2022 року, ВСТАНОВИВ: 20 січня 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся у Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.12.2020 № 00021250705 та № 00021260705 (далі ППР), та податкову вимогу від 29.11.2021 № 29390-1303-1703, поновивши строк звернення до суду із заявленими вимогами. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані ППР є протиправними, оскільки він не допускав порушення пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, що також підтверджується постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 05.02.2021 у справі №557/1531/20. Крім того, позивач посилався на те, що скористався своїм правом на оскарження оспорюваних ППР в адміністративному порядку, подавши скаргу до ДПС України. Проте, незважаючи на неузгодженість визначених вказаними ППР грошових зобов`язань, визначені в них суми були відображені контролюючим органом в інтегрованих картках платника податків та його особовому кабінеті, у зв`язку з чим ФОП ОСОБА_1 28.01.2021 подав скаргу на дії контролюючого органу, на яку ДПС України надала відповідь від 15.02.2021 № 3511/0/99-00-06-02-02-46, згідно якої повідомила, що за даними інтегрованих карток платника податків проведено виключення нарахованих сум за оскаржуваними ППР та про відсутність на офіційному веб-порталі ДПС інформації про наявність податкового боргу. Проте, 02.12.2021 ФОП ОСОБА_2 отримав податкову вимогу від 29.11.2021 № 29390-1303-1703 на суму 17000,00 грн, у зв`язку з чим він звернувся до ДПС України з листом, на який ДПС України надала відповідь від 30.12.2021 № 29561/6/99-00-66-02-02-06 про те, що ДПС України за наслідками розгляду скарг позивача прийняла рішення від 15.03.2021 № 5800/6/99-00-06-03-02-06, якою ППР від 07.12.2020 № 00021250705 та № 00021260705 залишила без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення. Також, ДПС України повідомила, що рішення за результатом розгляду скарги було надіслане позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0405348595563, яке повернулось на адресу контролюючого органу з зазначенням причини невручення адресат відсутній за вказаною адресою. В свою чергу, позивач наголошує, що на його адресу жодних листів від ДПС України не надходило, а згідно даних трекінгу Укрпошти дані про відправлення № 0405348595563 на даний час відсутні, тому, що не зареєстровані в системі. З огляду на те, що позивач дізнався про наявність прийнятого ДПС України рішення від 15.03.2021 лише з листа ДПС України від 30.12.2021 № 29561/6/99-00-66-02-02-06, ФОП ОСОБА_1 просив поновити йому строк для звернення до суду з вказаним позовом. Крім того, позивач вказував про протиправність податкової вимоги, оскільки така сформована щодо суми, визначеної ППР №00021260705 від 07.12.2020. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано ППР ГУ ДПС у Рівненській області від 07.12.2020 №00021260705. Визнано протиправною та скасовано Податкову вимогу ГУ ДПС у Рівненській області від 29.11.2021 №0029390-1303-1703. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС у Рівненській області від 07.12.2020 №00021250707 відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Рівненській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що в ході фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ГУ ДПС в Рівненській області установлено порушення вимог законодавства, а саме: реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку (в магазині знаходилося 16 пачок цигарок Ritm, виробництва Республіки Молдова, по ціні 20 грн за пачку без марок акцизного податку та 13 пачок сигарет Nistru, виробництва Республіки Молдова, по ціні 20 грн за пачку без марок акцизного податку); не забезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (на момент перевірки в реалізації знаходилися без будь-яких облікових документів на місці реалізації 16 пачок цигарок Ritm, виробництва Республіки Молдова, по ціні 20 грн та 13 пачок сигарет Nistru, виробництва Республіки Молдова, по ціні 20 грн за пачку). Вказане стало підставою для винесення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. Вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога винесені законно та обґрунтовано, а отже відсутні підстави для їх скасування. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №460/1227/22 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2020 року №00021250705 та №00021260705 залишено без розгляду. В решта частині прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 в частині позовних вимог про скасування податкової вимоги від 29 листопада 2021 року №0029390-13031703 відмовлено. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.07.2025 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Скасовуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022, касаційний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не надав будь-якої оцінки клопотанню позивача про поновлення строку звернення до суду. А тому вважав, що таку постанову слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду. На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що на підставі наказу від 12.11.2020 та направлення на перевірку від 12.11.2020 інспекторами ГУ ДПС у Рівненській області проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності: магазин АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складений Акт фактичної перевірки від 17.11.2020 №2903/17-00-07-05-13/ НОМЕР_1 (далі Акт перевірки), яким установлено: (1) реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку: в магазині знаходилося 16 пачок цигарок Ritm виробництва Республіки Молдова, по ціні 20,00 грн за пачку без марок акцизного податку та 13 пачок сигарет Nistru виробництва Республіки Молдова, по ціні 20,00 грн за пачку, без марок акцизного податку; (2) не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації: на момент перевірки в реалізації знаходилися без будь-яких облікових документів на місці реалізації 16 пачок цигарок Ritm виробництва Республіки Молдова, по ціні 20,00 грн та 13 пачок сигарет Nistru виробництва Республіки Молдова, по ціні 20,00 грн за пачку. На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесені ППР від 07.12.2020: №00021250707, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 1160,00 грн незабезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; №00021260705, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку. За результатами адміністративного оскарження ППР №00021250707 та №00021260705 рішенням Державної податкової служби України від 15.03.2021 №5800/6/99-0006030106 скаргу платника податків залишено без задоволення, а ППР №00021250707 та №00021260705 без змін. Контролюючим органом сформована податкова вимога від 29.11.2021 №0029390-1303-1703 (далі Вимога), якою визначено до сплати суму податкового боргу у розмірі 17000,00 грн. Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам частини 2 статті 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами, апеляційний суд виходить з такого. Частиною першої статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті). Як встановлено частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 123 КАС України встановлено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Як зазначив Верховний Суд, скасовуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 у справі, що розглядається, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень». Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, позивач просив поновити пропущений ним строк звернення до суду. У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України). Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. За сформованою судовою практикою (постанови Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, від 10.05.2024 у справі №520/1810/23), яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Зазначений правовий висновок був сформований і Великою палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24. У свою чергу, у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на необхідність встановлення судами обставин закінчення процедури адміністративного оскарження ухваленням рішення ДПС України про результати розгляду скарги платника податків та підтвердженням дати отримання такого рішення платником (який має бути підтверджений належними та допустимими доказами), від якого починається відлік місячного строку для звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала на необхідності встановлення поважності причин пропуску строку для звернення до суду, вказаних позивачем у заяві про поновлення такого строку. Як вбачається з витребуваних апеляційним судом доказів, рішення ДПС України від 15.03.2021 №5800/6/99-0006030106, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а ППР №00021250707 та №00021260705 без змін, направлено ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 15.03.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №040534859556 та повернуто на адресу ДПС із зазначенням, що адресат відсутній за вказаною адресою. Вказане підтверджується світлокопією поштового конверту, який повернувся на адресу контролюючого органу без вручення, фіскальним чеком відділення поштового зв`язку, згрупованим реєстром поштових відправлень контролюючого органу. Пунктом 42.2. статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. З матеріалів справи слідує, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою у цій справі 20.01.2022, тобто після закінчення строків установлених законом. Доказів поважності причин, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, позивачем суду не надано, а отже відсутні підстави для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою. За змістом частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Отже, судом першої інстанції безпідставно розглянуто по суті позовні вимоги про скасування ППР від 07.12.2020 №00021250705 та №00021260705. А тому оскаржене рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та залишити позов без розгляду з наведених вище підстав. Щодо позовної вимоги про скасування податкової вимоги від 29.11.2021 №0029390-13031703, то така вимога була сформована щодо грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2020 №00021260705, яке є узгодженим (за результатами оскарження в судовому порядку позовні вимоги залишено без розгляду). Таким чином, дії ГУ ДПС у Рівненській області щодо складання податкової вимоги від 29.11.2021 №0029390-13031703 є правомірними, а сама податкова вимога не підлягає скасуванню. Отже, оскаржене рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та в задоволенні такої позовної вимоги відмовити. Відповідно до статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про залишення позовних вимог без розгляду в частині та відмови в задоволенні позовних вимог в іншій частині. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі № 460/1227/22 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2020 року №00021250705 та №00021260705 - залишити без розгляду. В частині позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування податкової вимоги від 29 листопада 2021 року №0029390-13031703 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук